Податкове право України
3. Додаткові елементи правового механізму екологічного податку
Порядок обчислення екологічного податку. Відповідно до ст. 29 Податкового кодексу України обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів. Базою оподаткування екологічного податку є обсяги викидів забруднюючих речовин у тоннах; обсяги скидів забруднюючих речовин у тоннах; обсяги відходів у тоннах; обсяги відходів в одиницях обладнання та приладів; обсяги відходів у вигляді джерел іонізуючого випромінювання у сантиметрах кубічних; обсяги радіоактивних відходів (крім відходів, поданих у вигляді джерел іонізуючого випромінювання) у метрах кубічних; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) у кВт/год; вартості (без урахування податку на додану вартість) джерел іонізуючого випромінювання у гривнях з копійками.
Екологічний податок обчислюється платниками самостійно, за винятком викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення. V таких випадках екологічний податок обчислюється податковими агентами, виходячи із фактичних обсягів реалізованого палива та відповідних ставок податку. Податок обчислюється протягом податкового періоду - календарного кварталу. Дані, на основі яких розраховується сума податку, що підлягає сплаті, мають бути підтверджені первинними обліковими документами.
Сума екологічного податку визначається за кожним видом забруднення навколишнього природного середовища та/або за кожним видом забруднюючої речовини. Дані щодо сум екологічного податку за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини відображаються у звітній податковій документації.
Порядок подання податкової звітності і сплати податку. Формою податкової звітності з екологічного податку є податкова декларація, тоді як до 2011 р. за результатами звітного періоду платники збору за забруднення навколишнього природного середовища складали та подавали до податкових органів податкові розрахунки. За загальним правилом, подання податкової звітності та сплата екологічного податку здійснюються платниками податку самостійно, крім випадків, коли ці обов’язки реалізуються за допомогою податкового агента при здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. Строки подання податкової звітності та сплати екологічного податку відповідають загальним строкам, що встановлені для квартального податкового (звітного) періоду відповідно до підп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
При справлянні екологічного податку застосовується деклараційний спосіб сплати - спосіб реалізації платником податку обов’язку зі сплати податку на підставі подання до податкових органів офіційної заяви (декларації), у якій зазначається сума податкового зобов’язання. Одночасно застосування деклараційного способу не виключає і певного поетапного внесення податкових сум у формі авансових платежів. У такому разі підсумкове подання податкової декларації є певною заключною, контрольною дією платника, його своєрідним звітом. Так, передбачена можливість за рішенням платника податку щомісяця сплачувати суму податку в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду. Слід зауважити, що це право, а не обов’язок платника податку.
Кошти від екологічного податку (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до Державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України. Відповідно до норм Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України екологічний податок (крім податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховується у таких пропорціях:
1) до спеціального фонду державного бюджету: у 2011 -2012 роках - 30 %;
у 2013 р. - 53 %, з них 33 % зі спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
із 2014 р. - 65 %, з них 50 % зі спрямуванням на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) до спеціального фонду місцевих бюджетів:
у 2011-2012 роках - 70 %, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 %;
у 2013 р. - 47 %, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів — 33,5 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 13,5 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 47 %;
з 2014 р. - 35 % у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 25 %, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 10 %, бюджетів міст Києва та Севастополя - 35 %´.
Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до Державного бюджету. За рахунок коштів, які надходять від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками формується Державний фонд поводження з радіоактивними відходами, який є складовою частиною Державного бюджету України. Кошти цього фонду використовуються на фінансування бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також фінансування Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами, інших заходів, пов’язаних з поводженням з радіоактивними відходами.
Особливістю правового регулювання виконання податкового обов’язку з екологічного податку є деталізація місця подання податкової декларації та сплати податку:
а) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених місць чи об’єктів;
б) за місцем знаходження пунктів продажу палива, якими є стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю (оптову та/або роздрібну) нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;
в) за місцем перебування платника на податковому обліку в органах державної податкової служби.
У перших двох випадках екологічний податок сплачується на тій території, на якій відбувається забруднення навколишнього природного середовища. Це зумовлено тим, що частина від надходжень екологічного податку до бюджету надходить до спеціального фонду місцевих бюджетів (до фонду охорони навколишнього природного середовища), і ці ресурси мають бути джерелами фінансування територіальних потреб з охорони навколишнього природного середовища. В останньому випадку місце здійснення забруднення не є важливим, оскільки 100 % коштів надходять до Державного фонду поводження з радіоактивними відходами в складі Державного бюджету. В разі, якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку, платник податку подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій до органу державної податкової служби, в якому він перебуває на обліку.