• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право України

1. Місце податку на доходи фізичних осіб у податковій системі України

У чинній податковій системі України при оподаткуванні фізичних осіб центральне місце посідає податок з доходів фізичних осіб. Фізичні особи є платниками декількох податків та зборів і за певних умов закріплюються як платники за групою податків, що передбачають змішаного платника. Проте, якщо можна так сформулювати, «чистим» видом податків у податковій системі України, де платниками виступають виключно фізичні особи, є тільки один - податок з доходів фізичних осіб. Цей податок характеризується як певною досконалістю, чіткістю, зрозумілістю механізму сплати, що відпрацьовувалися тривалий час (податок з доходів фізичних осіб є одним із найдавніших у податковій системі України), так і розміром надходжень у бюджетні доходи.

Оподаткування доходів громадян та прибуткове оподаткування в силу об’єктивних причин виникли задовго до оподаткування юридичних осіб. Історично зафіксовано перші форми прибуткового оподаткування, що виникли ще до народження Ісуса Христа. Так, за законами Римської імперії всі громадяни були зобов’язані сплачувати податок у місті свого народження. Тому не виключено, що Йосип з Марією відправилися до Віфлеєма саме із цією метою.

У сучасній історії перший варіант прибуткового оподаткування було введено у Сполучених Штатах Америки в середині XVII ст. Він обчислювався із застосуванням прогресивної шкали ставок і почав застосовуватися вперше у Новій Плимутській колонії. Надалі така конструкція стала традиційною для Нової Англії та існувала протягом багатьох століть.

Значним удосконаленням прибуткового оподаткування став прибутковий податок, введений у 1798 р. Вільямом Піттом. Він передбачав розвинену систему прогресивних ставок і податкових пільг, але водночас фактично був потроєним податком на розкіш. Податок проіснував декілька десятків років і був реформований у 1842 р. Із часом така конструкція поширилася на інші країни Європи, включаючи Пруссію, Францію та Росію.

Основною причиною введення прибуткового оподаткування в різних країнах була потреба держави в додаткових коштах, хоча існували й інші, специфічні причини, зумовлені як економічним розвитком країн, так і іншими особливостями.

В Україні прибуткове оподаткування виникло у 1922 р. у зв’язку із уведенням прибутково-майнового податку. Як об’єкт за цим податком виступав сукупний дохід, що визначався на підставі поданої платником декларації. Характерно, що було встановлено окремі ставки податку на майно та дохід, при цьому ставки на дохід залежали від його розміру, тобто мала місце прогресивна система оподаткування доходів фізичних осіб.

У процесі подальшого розвитку національної податкової системи оподаткування майна у 1924 р. було скасовано та проведено заміну прибутково-майнового податку на прибутковий. Особливістю цього переходу було застосування змішаної системи ставок, податок був умовно поділений на основний та додатковий. У процесі цих змін було проведено перехід від прогресивної шкали ставок до пропорційного оподаткування доходів фізичних осіб за основною частиною податку. Всіх платників було поділено на окремі категорії та групи, а основний податок утримувався у твердих ставках, диференційованих залежно від категорії та групи платників податку. Додатковий податок застосовувався до сукупного доходу, що перевищував певний розмір, та встановлювався за прогресивною ставкою до суми такого доходу.

Слід звернути увагу на ставлення законодавця саме до надходжень від податку з доходів фізичних осіб, а також на характер закріплення цього механізму. В Україні цей податок регламентувався Законом України «Про податок з доходів з фізичних осіб», який діяв з 2004 р. та якому передував Декрет Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян». Зараз це питання регулюється розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України. В Російській Федерації ч. 2 Податкового кодексу введено в дію чотири податкові платежі, серед яких і податок на доходи фізичних осіб.

Незважаючи на досить стабільний характер, відпрацьованість низки механізмів, навряд чи можна вважати, що нині в Україні склався ідеальний варіант раціонального й ефективного використання податку з доходів фізичних осіб. Цілком очевидно, що він потребує вдосконалення, глибокого аналізу елементів правового механізму податку.