• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право України

3. Методи усунення подвійного оподаткування

Подвійне оподаткування може усуватися двома шляхами:

- односторонньо - зміною національного податкового законодавства;

- двосторонньо (багатосторонньо) - на основі міжнародних угод шляхом приведення в певну відповідність національних податкових законодавств.

Для усунення подвійного оподаткування використовують декілька методів.

1. Відрахування - обидві договірні країни обкладають дохід податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.
2. Звільнення - означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьому перераховуються доходи, оподатковувані в одній країні, та звільняють від оподаткування в іншій.
3. Кредит (зовнішній податковий кредит) - залік сплачених податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.
4. Знижка - розглядається податок, сплачений за кордоном, як видатки, на які зменшується сума доходів, що підлягають оподаткуванню. Кредит і знижка є дуже схожими, хоча між ними існує принципове розходження: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об’єкт оподаткування.

Конкретними формами розв’язання проблеми подвійного оподаткування є міжнародні угоди з усунення подвійного оподаткування. Перша відома міжнародна податкова угода була підписана між Францією га Бельгією у 1843 р.

Теоретичне обґрунтування податкових угод базується на принципах оптимуму Парнето. Відповідно до його критеріїв оптимальною вважається будь-яка дія, що приносить користь одній особі, не погіршуючи становища іншої. Таким чином, це означає забезпечення інтересів у сфері оподаткування одних країн так, аби це не погіршувало фіскального становища інших. Так, з 1963 р. діє розроблена Організацією економічного співробітництва і розвитку Типова податкова конвенція. В ній пропонуються основні принципи і технічні прийоми усунення подвійного оподаткування, в основі яких лежить принцип постійного перебування. Це означає, що будь-який дохід, одержаний фірмою від діяльності за кордоном, обкладається податковими органами «приймаючої» країни за місцем розташування і діяльності підприємства (у джерела), незалежно від формального права власності його суб’єктів і конкретної державної належності.

Нині у світі укладено більше 400 міжнародних податкових угод щодо запобігання подвійного оподаткування, які визначають податкову юрисдикцію кожної з договірних держав. З 1976 по 1991 p. СРСР уклав 22 угоди з податкових питань з різними країнами.