Податкове право України
3. Фінансові санкції
Попередження податкових правопорушень не завжди досягає своєї мети, тому особливого значення набувають регулювання покарання за вчинення податкових проступків і злочинів, застосування заходів примусу. Це реалізується за рахунок застосування санкцій.
Застосування санкцій за податкові правопорушення в Україні відображає дещо невизначену ситуацію в законодавчому регулюванні таких відносин. Як на рівні норм законодавства, так і в галузі наукових досліджень дуже часто як синоніми використовуються декілька понять, між якими навряд чи логічно ставити знак рівності. У цьому разі йдеться про поняття «фінансова санкція», «податкова санкція», «штрафна санкція». Податкове законодавство не відрізняється визначеністю в цій сфері, і при аналізі даної проблеми необхідно враховувати деякі моменти. Насамперед доречно виходити із співвідношення фінансової та податкової санкцій як родового та видового понять, ураховувати їх єдину правову природу, відмінності на рівні галузевого та інституціонального регулювання. Використання ж поняття «штрафна санкція» видається не зовсім вдалим. У цьому разі, на наш погляд, відбуваються певне дублювання, тавтологія понять, коли штраф, що є за природою санкцією, передбачений у назві статті ще під одним занадто загальним, приблизним і по суті беззмістовним поняттям.
Стаття 113 «Штрафні (фінансові) санкції (штрафи)» Податкового кодексу України встановлює, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов’язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених главою 11 розділу 2 Податкового кодексу України, не звільняє платників податків від обов’язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених Податковим кодексом України. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, установлених Податковим кодексом та іншими законами України. Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Суперечливою виглядає сама назва цієї статті. Йдеться про співвідношення трьох понять: «штрафні санкції», «фінансові санкції», «пі графи». На наш погляд, поняття «штрафної санкції» взагалі нонсенс, тому що штраф і є санкцією, яка закріплюється нормами Податкового кодексу України. Саме з цих позицій штрафна санкція дублює поняття штрафу, і взагалі незрозуміло - в чому спільні та особливі риси між нею та фінансовою санкцією. Здається більш логічним (виходячи із того, що законодавець запроваджує поняття фінансової відповідальності, що, на наш погляд, не є остаточним) було б назвати цю статтю «Фінансові санкції». До того ж, слід ураховувати, що з усіх фінансових санкцій застосовується одна - штраф. Саме тому цей аспект у главі 8 І Податкового кодексу України видається визначеним дуже поверхово, суперечливо та з принциповими помилками. Навряд чи доречним є і посилання на спрямованість зарахування коштів від штрафних санкцій по відповідних бюджетів. Сферою податкового регулювання є відносини щодо справляння податків та зборів, а надходження та зарахування цих коштів регулюється в режимі реалізації бюджетно-правових норм, тобто мають регулюватися відповідними статтями Бюджетного кодексу України (статті 9, 29, 64-69).
Характеризуючи зміст санкції за податкові правопорушення, треба мати на увазі, що фактично йдеться про штрафи. Звичайно, штрафи використовуються в системі способів примусу, однак вони в основному виконують роль гарантій, способів забезпечення виконання податкового обов’язку і як такі вводяться в податковому законодавстві інститути адміністративного арешту активів, пені і т. д. Необхідно враховувати при цьому, що пеня стягується незалежно від причин затримання податкового платежу і не звільняє платника від податкової відповідальності.
Відповідно до ст. 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань.
У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів і питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу).
передбаченої Податковим кодексом та іншими законами України. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (статті 115, 116 Податкового кодексу України).
Відповідно до підп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за додержанням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Незрозумілим є той факт, що подібне визначення базується на засадах нормотворчості податкових органів. Багато в чому поява цього визначення зумовлена положеннями наказу Державної податкової адміністрації від 17 березня 2001 р. № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби». Згідно з ним під штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) визначалася плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних (фінансових) санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими органам державної податкової служби надано право застосовувати штрафні (фінансові) санкції на підставі рішення контролюючого органу.
Система штрафних санкцій за порушення податкового законодавства одержала певне впорядкування в Україні з 2001 р. Із прийняттям 21 грудня 2000 р. Закону України «Про порядок погашення зобов´язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладалися на платників податків відповідно до ст. 17 цього Закону, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, встановлених окремим законодавством. Штрафні санкції при цьому накладалися контролюючими органами і самостійно нараховувалися та сплачувалися платниками податків.
Значною мірою систематизовано порядок застосування штрафних санкцій за відповідні податкові правопорушення Податковим кодексом України. Так, згідно зі ст. 117 «Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) в органах державної податкової служби» Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному органі державної податкової служби, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/ або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гри, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 грн.
Відповідно до ст. 120 «Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності» Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У етапі 126 «Порушення правил сплати (перерахування) податків» І Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затриманні до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; при затриманні більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.