Податкове право України

1. Гарантії забезпечення податкового обов`язку

Особливості правового регулювання відносин із приводу сплати податків та зборів, імперативні методи, що визначають відносини влади і підпорядкування в податковому праві, детермінують і природу механізмів, що забезпечують виконання податкового обов’язку. Слід мати на увазі, що традиційна система забезпечувальних заходів і способів, характерних насамперед для цивільно-правових відносин, затребувана в податково-правовому регулюванні тільки за формою. Зміст способів забезпечення виконання податкового обов’язку визначається характером публічних відносин, пов’язаних з оподаткуванням.

Звичайно, при цьому зберігаються й принципові підходи, що відображають загальний зміст забезпечувальних механізмів при виконанні податкового обов’язку. По-перше, способи забезпечення виступають як спеціальні, виняткові заходи, що формують необхідність, інтерес визначеного суб’єкта належним чином виконати свої обов´язки. По-друге, способи забезпечення належної поведінки платників податків при виконанні податкового обов’язку є гарантією для інших суб’єктів, па підставі яких можна визначити і прогнозувати поведінку зобов’язаних осіб, формування доходів за рахунок надходжень від податків та зборів і відповідно орієнтуватися в об’єктивних можливостях фінансування певних завдань і функцій. По-третє, реалізація способів забезпечення пов’язана з відхиленням зобов’язаних осіб від належної поведінки, ґрунтується на затриманні або неповній сплаті податку чи збору, затриманні в наданні податкової звітності.

Забезпечення виконання податкового обов’язку має й деякі принципові особливості.

  1. Забезпечення виконання податкового обов’язку стосується насамперед сплати податків та зборів. Якщо податковий обов’язок у широкому значенні охоплює обов’язок з обчислення, сплати податків та зборів, податкової звітності, то способи забезпечення виконання податкового обов’язку стосуються гарантій податкового обов´язку у вузькому значенні стосовно сплати сум податків і зборів.
  2. У системі гарантій, що забезпечують надходження податків та зборів у бюджети, виняткове місце належить державі як власникові податкових надходжень, що забезпечує підстави належного і безумовного виконання певних дій зобов’язаною стороною - платником податків.
  3. Виконання обов’язків зі сплати податків та зборів забезпечується саме додатковими гарантіями податкових органів, які примушують платника податків до виконання податкового обов´язку повною мірою і у встановлений строк.
  4. Забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків та зборів можливе за рахунок коштів і майна платника податків.
  5. Способи, що забезпечують сплату податків та зборів, містять як суми безпосередньо податкових платежів, гак і компенсацію втрат бюджетів від несвоєчасної сплати податків та зборів, а також витрат на примусове виконання податкового обов’язку.

Система способів, що забезпечують виконання обов’язку зі сплати податків та зборів, поєднує різнохарактерні податкові форми. Так, обмеження операцій за банківськими рахунками й арешт майна платника податків являють собою заходи забезпечення погашення боргу і застосовуються фактично вже у зв’язку з невиконанням платником податків обов’язку зі сплати податків та зборів, мають примусовий характер. У той же час застава і порука створюють гарантії на майбутнє у разі невиконання обов’язку платником податків, хоча таке невиконання може й не відбутися. При цьому застава і порука передбачають угоду сторін, тоді як призупинення операцій за банківськими рахунками й арешт майна реалізуються імперативними методами.

Особливістю застосування застави і поруки є певний часовий розрив між моментом виникнення обов’язку зі сплати податку та моментом його виконання. Податковий обов’язок у загальному порядку реалізується при збігу цих двох моментів. Так, обов’язок зі сплати податку виникає після закінчення податкового періоду, і платник податків одночасно із цим (у законодавчо закріплений строк) вносить у бюджет обчислену суму податку. При використанні ж застави і поруки між моментом забезпеченого обов’язку та моментом його виконання існує певний часовий розрив, що залежить від часу реалізації закладеного майна або дій поручителя.

Таким чином, підставами застосування способів забезпечення податкового обов’язку є:

1) невиконання платником податків обов’язків зі сплати податків та зборів;

2) здійснення податкової перевірки у зв’язку із припиненням діяльності платника податків.

Закріпленню способів забезпечення податкового обов’язку податкове законодавство приділяє особливу увагу.

Незважаючи на єдність усієї системи способів забезпечення податкового обов’язку, конкретні їх форми не однорідні за своєю правовою природою. Забезпечуючи реалізацію імперативного обов’язку, в деяких випадках використовують безумовні адміністративні веління (наприклад, адміністративний арешт активів та ін.), у деяких - способи за формою передбачають угоду, наявність певної домовленості між сторонами (наприклад, порука), в окремих випадках - способи, що припускають і зумовлюють реалізацію певних заходів відповідальності (наприклад, пеня). Причому розвиток податкового законодавства визначає певну динаміку в зміні змісту цих способів. Наприклад, якщо в податковому законодавстві, що діяло раніше, пеня закріплювалася як захід, спрямований на припинення (запобігання) порушення податкового законодавства, то в сучасних умовах вона переважно характеризується як спосіб забезпечення виконання обов’язку зі сплати податку, захід відповідальності у разі затримання сплати або сплати в неповному обсязі.

Різний видовий вияв способів забезпечення виконання податкового обов’язку передбачає й певні особливості їх оформлення. Якщо адміністративний арешт майна, пеня, призупинення операцій за банківськими рахунками передбачають винесення рішення податкового органу, то податкова застава, порука здійснюються у формі договорів.