Податкове право України

2. Форми податкової звітності

Однією із центральних складових конструкції податкової звітності є поняття, зміст, форма податкових документів, якими й закріплюється система звітних показників. До документів податкової звітності належать: податкові декларації; розрахунки за податками; податкові повідомлення; розрахункові відомості; звіти; довідки; книги обліку доходів та видатків; податкові картки фізичних осіб; картки особового рахунка платників податків та інших видів документів, пов’язаних з визначенням об’єкта оподаткування, податкової бази, обчисленням сум податків та зборів. У вузькому значенні податкова звітність являє собою сукупність податкових документів, що фіксують обчислення податку та визначення суми, яка підлягає сплаті. Податкові документи складаються із чотирьох груп.

  1. Розрахунково-декларативна документація - документи, у яких фіксуються податкові розрахунки та суми податків. За кожним податком існує єдиний розрахунковий документ, що подається платником податків до податкового органу в установлений законодавством строк. У розрахунково-декларативних документах указуються строки, база оподаткування, податкові пільги, розмір податкового окладу.
  2. Довідкова документація - документи, що містять довідкові відомості, деталізують дані для обчислення податків, розшифровують або обґрунтовують податкові розрахунки. Така документація поділяється на:

- документи, необхідні для обчислення податків;

- документи довідкового характеру, що не впливають на обчислення сум податків.

  1. Облікова документація - документи, що є зведеними формами податкового обліку. Так, первинні документи бухгалтерського обліку, накопичуючись і систематизуючись у податковому обліку, підлягають узагальненню за певний період. Після цього у згрупованому вигляді документи визначають суму податків, що підлягають внесенню до бюджетів.
  2. Податкові повідомлення - документи, які податкові органи направляють платникам податків і включають відомості про строки та суми податку, що підлягають сплаті (або доплаті). Вперше в СРСР такі повідомлення виникли в 1934 р. і замінили так звані окладні листи за сільськогосподарським податком.

Документи податкової звітності можна класифікувати й за функціональним призначенням, виділивши: а) податкові декларації; б) документи, що визначають і коригують обчислення податку (наприклад, довідки про доходи і майно платника податків; довідки, що підтверджують податкові звільнення); в) податкові повідомлення та вимоги.

Найпоширенішою формою повідомлення відомостей з метою оподаткування є подання їх письмово на бланках, які видаються безкоштовно податковими органами. У спеціально передбачених випадках відомості можуть надаватися на дискеті або іншому носії, що припускає комп’ютерну обробку.

Податковою декларацією вважається документ податкової звітності, що представляється платником податків у формі заяви з визначенням у ньому відомостей про одержані ним за звітний період доходи і понесені видатки, майно, що перебуває в його власності (підлягає оподаткуванню), та інші відомості, визначені податковим законодавством. Податкова декларація надається платником податків щодо кожного податку окремо за місцем його обліку.