• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право України

3. Строки сплати податків та зборів

Обов’язок платника податків характеризується не просто фактом сплати податку, а сплатою сум податків та зборів у повному обсязі і вчасно, у строки, закріплені податковим законодавством. Саме тому податкові обов’язки мають виконуватися вчасно. Платник податків зобов’язаний вчасно і у повному розмірі сплачувати податки. Таким чином, своєчасна сплата податків та зборів є одним з основних обов’язків платника податків. З метою реалізації обов’язків платника податків Податковий кодекс України встановлює строки сплати податку. Строком сплати податку згідно з п. 31.1 ст. 31 цього Кодексу визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов’язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати чи статися, або на подію, що повинна відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, що прямо передбачені Податковим кодексом України. Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в наданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати. Суму податкового зобов’язання, визначену в митній декларації, платник податків зобов’язаний сплатити до /або на день подання митної декларації. Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки та збори через установи банків та поштові відділення. У разі, коли такі особи проживають у сільській (селищній) місцевості, вони можуть сплачувати податки та збори через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків та зборів, форма якої встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі, коли контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в Податковому кодексі України та ст. 297 Митного кодексу України. Якщо такі строки не визначено, він повинен це зробити протягом ЗО календарних днів, що настають за днем одержання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов’язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов’язань або поверненню.

Класифікація строків, установлених законодавством про оподаткування, обумовлює виділення: а) абсолютно визначених строків - строків, що передбачають чітку вказівку на точний момент або проміжок часу, з яким пов’язуються відповідні юридичні наслідки; б) стосовно визначених строків - строків, що допускають відносну невизначеність, які не характеризуються» вказівкою на точний момент або проміжок часу; в) невизначених строків - строків, які не припускають будь-якого часового критерію, не пов’язані з визначенням часових меж.

Залежно від строків сплати податки поділяються на дві групи:

1. Термінові податки - податки, що сплачуються протягом певного строку, обумовленого моментом виникнення податкового обов’язку (сплата податку з власників транспортних засобів при придбанні транспортного засобу або дати обов’язкового технічного огляду).
2. Періодичні податки-податки, що сплачуються протягом певного строку, який встановлюється переважно у взаємозв’язку з конкретними календарними періодами: а) декадні податки - сплачуються раз у десять днів; б) місячні податки - сплачуються раз на місяць; в) квартальні податки - сплачуються раз на квартал; г) піврічні податки - сплачуються раз на шість місяців; ґ) річні податки - сплачуються раз па рік; д) податки, зумовлені певною подією, - сплачуються відповідно до вказівки на подію, яка повинна настати або відбутися.