• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право України

2. Способи сплати податків та зборів

У деяких випадках способи сплати податків поділяють за вольовою ознакою і при цьому виділяють добровільну та примусову сплати. Здається, що в цьому разі необхідно розрізняти сплату і стягнення податку. Якщо сплата податку заснована на виконанні платником податків свого конституційного обов’язку і здійснюється ним добровільно (або незалежно від його волі - у разі дії податкових агентів), то примусова сплата здійснюється через механізм стягнення необхідних сум (практично завжди всупереч волі платника). Тому навряд чи можна виділяти добровільну і примусову сплати, тобто в цьому разі слід порушувати питання про розмежування сплати і стягнення податку.

Порядок сплати податків та зборів регулюється ст. 35 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 35.1 цієї статті сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України або законами з питань митної справи. Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України. Валютою України визнаються грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, а також в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають

в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших фінансових установах на території України. Сплата податку являє собою сукупність дій платника податків з фактичного внесення сум податку, що підлягають сплаті у відповідний бюджет. Існують три форми сплати податків:

1. Грошова форма сплати - у безготівковій формі та готівкою. У більшості випадків податки сплачуються в національній валюті України (гривнях) із застосуванням безготівкової форми розрахунків, шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунка платника на відповідний бюджетний рахунок. При сплаті митних платежів кошти можна перераховувати на депозит митного органу.

Фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності при здійсненні господарських операцій за своїм розсудом можуть використати як безготівкову, так і наявну форму розрахунків. Згідно із Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті безготівкові розрахунки являють собою перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. При цьому для підприємства, що вносить гроші в банк, ця операція є операцією з готівкою, і тим самим стосовно неї діє обмеження за сумою платежу, що не повинна перевищувати 10 000 гри’. Готівкові розрахунки передбачають платежі наявними коштами підприємств, підприємців та фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, безпосередньо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Слід зауважити, що з 1 січня 2001 р. істотно обмежена можливість проведення розрахунків готівкою між підприємствами. Так, суттєво скоротилося коло підприємств, які мають право продавати товари або послуги за наявні кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій. При здійсненні операції іа розрахунками у готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків та ін.) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) застосовуються реєстратори розрахункових операцій.

2. Сплата податку в натуральній формі. В Україні запроваджено сплату фіксованого сільськогосподарського податку сільськогосподарськими товаровиробниками в грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Платники фіксованого сільськогосподарського податку мали право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі або/і у вигляді поставок сільськогосподарської продукції. Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснювалася сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за узгодженням і районною державною адміністрацією строки. Зобов’язання з доставки товарної сільськогосподарської продукції в заготівельні підприємства і організації в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку покладалися на платників податку. Необхідно зазначити, що і квітня 2003 р. до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» було внесено зміни, і відповідно платники втратили право сплачувати податок у натуральній формі.

У деяких випадках допускалася також сплата цінними паперами (векселями, казначейськими сертифікатами). Щоправда, подібні форми застосовуються (або повинні застосовуватися) як виняток із загального правила грошової сплати податків та зборів. Останнім часом все частіше застосовуються банківські платіжні картки міжнародних платіжних систем на території України, які являють собою спеціальні платіжні кошти, за допомогою яких одержувачу платіжної картки надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги і одержувати наявні кошти. На території України застосовуються платіжні картки, емітовані банками - членами внутрішніх платіжних систем, і платіжні картки, емітовані банками (резидентами та нерезидентами України), які є членами міжнародних платіжних систем. Зарахування (поповнення) коштів на картковий рахунок фізичної особи може виконуватися за рахунок внесення наявних коштів через касу свого або іншого банку (установи банку) шляхом переказування коштів з інших поточних або депозитних рахунків фізичної особи, а також з рахунків інших осіб за їх дорученням і здійснюється з урахуванням обмежень, визначених чинним законодавством. Зарахування (поповнення) коштів на картковий рахунок юридичних осіб здійснюється з їх поточних рахунків і за рахунок коштів, які вносяться готівкою як відшкодування за кошти, використані власниками корпоративних платіжних карток понад установлені норми видатків.

Переказування коштів за операціями, ініційованими із застосуванням спеціальних платіжних засобів у межах України, здійснюється в гривнях. На території України дозволяється видавання готівки в іноземній валюті через каси уповноважених банків-емітентів за спеціальними платіжними засобами користувачів, яким емітенти відкрили рахунки в іноземній валюті, а також через каси уповноважених банків-еквайрів і небанківських фінансових установ за спеціальними платіжними засобами, що емітовані нерезидентами. Видавання за спеціальними платіжними засобами готівки через банкомата в межах України здійснюється у гривнях, а через банкомата уповноважених банків-емітентів - у гривнях або у валюті рахунка спеціального платіжного засобу. Видавання готівки в іноземній валюті через банкомати в межах України із застосуванням спеціального платіжного засобу здійснюється в сумі, що не перевищує в еквіваленті 5000 грн за одну добу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату відображення платіжної операції за рахунком.

3. Комплексна форма сплати податків передбачає сполучення двох попередніх і використовується, наприклад, при зверненні стягнення на майно боржника в рахунок погашення податкової недоїмки та зборів.

Невнесені в бюджети у встановлений строк сплати відповідні податки, збори (обов’язкові платежі) та неподаткові платежі вважаються недоїмкою. При надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім пеня. Утворення недоїмки є наслідком порушення податкового законодавства. Недоїмка стягується податковими органами в безснірному порядку з нарахуванням пені. Комплексність тут виявляється в тому, що, з одного боку, сума податку сплачується із джерел, що мають натуральні форми (конкретні види майна), а з другого — недоїмка все ж таки погашається коштами, одержаними від реалізації майна платника податків. При цьому обіг стягнення може здійснюватися й безпосередньо на кошти (кошти дебітора, що перебувають на його рахунках у банку, за винятком бюджетних рахунків).

Усе це відображає припис п. 35.2 ст. 35 Податкового кодексу України, який передбачає сплату податків в готівковій або безготівковій формі. Порядок сплати податку та збору встановлюється для кожного податку окремо.

Класифікувати способи сплати податку можна, виокремлюючи кадастровий, деклараційний та попередній (авансовий).

1. Кадастровий - спосіб сплати податків, в основі якого лежить перерахування суми відповідно до певної шкали, заснованої на певному виді майна, тобто податок справляється на основі зовнішніх ознак передбачуваної середньої прибутковості майна. Він застосовується при обчисленні і стягненні прямих реальних податків. При цьому способі кадастр використовується як перелік найбільш типових об’єктів обкладання, які класифікуються за певними ознаками і визначають середню прибутковість об’єкта обкладання. Виділяють різні види кадастрів залежно від об’єктів оподаткування: промислові, поземельні. При сплаті податку встановлюються фіксовані строки їх внесення. Певною специфікою характеризується використання кадастрового способу при оцінювання вартості земельних ділянок, складанні земельних кадастрів. В їх основі лежить рівень прибутковості земельних ділянок, що дозволяє виділити: а) парцелярний кадастр (характеризує земельні ділянки, які діляться на частини з різним рівнем доходів і способом використання (ліс, пасовище, ріллі), а відповідно і оподаткування);

б) реальний кадастр (характеризує земельну ділянку як об’єкт обкладання в цілому, без розподілу земель на різні види залежно від особливостей використання). При справлянні подушного податку роль кадастру виконує список населення певної території, а у зв’язку зі зміною фізичного стану майна та його вартості провадиться періодичне уточнення (актуалізація) кадастру .

2. Деклараційний - спосіб реалізації платником податків обов’язку зі сплати податку на підставі надання в податкові органи офіційної заяви (декларації) про одержані доходи за певний період і про свої податкові обов’язки. На підставі цієї заяви податковий орган розраховує податок і зобов’язує платника податків перерахувати його після повідомлення. Застосування деклараційного способу не виключає й поетапного внесення сум податку у формі авансових (проміжних) платежів. У цьому разі підсумкове подання декларації є певною заключною контрольною дією платника. Авансовий податковий платіж являє собою спосіб сплати податку, при якому суми, що підлягають внесенню в бюджет, сплачуються у встановленому порядку до настання строку платежу по податку.

3. Попередній (авансовий) - застосовується в основному при безготівковому утриманні коштів та полягає у тому, що податки утримуються у джерела доходу. При цьому джерело доходів може бути двох видів: джерело пасивних доходів та джерело активних доходів. Під джерелом пасивних доходів розуміються ті активи, які приносять дохід особі. У цьому разі джерело має бути виражене у певній формі - майно, цінні папери і т. д. Під джерелом активних доходів розуміється безпосереднє виконання робіт, надання послуг і под. Суми податку утримуються платником у момент видавання коштів одержувачеві і при цьому автоматично перераховуються в бюджет до видавання доходу. Цей спосіб називається авансовим тому, що податкові перерахування здійснюються до одержання платником доходу, тобто платник нібито авансує державу.