• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право України

3. Метод нарахувань

Метод нарахувань передбачає облік доходів і видатків платника податків незалежно від моменту надходження коштів, від моменту оплати товарів (робіт, послуг). При цьому методі доходи і видатки фіксуються з моменту виконання робіт, поставки товарів, надання послуг. Метод нарахувань у деяких випадках фігурує під назвами «накопичувальний метод», «метод чистого доходу».

У міжнародній практиці переважно використовується саме цей метод. Він уважається більш об’єктивним порівняно із касовим методом. Застосування касового методу теж допускається, але у виключних випадках і з певними, додатковими поясненнями.

При використанні методу нарахувань облік доходів і видатків ведеться платником податків, виходячи з часу придбання ним права на ці доходи або визнання за ним цих видатків, незалежно від моменту фактичного одержання ним доходів та розрахунків. Якщо платник одержує доходи або здійснює видатки не в грошовій формі, то момент одержання таких доходів або здійснення видатків визначається таким самим способом, як і при визначенні моменту одержання доходів або здійснення видатків у грошовій формі.

Моментом одержання доходу при використанні платником податків методу нарахувань визнається момент, коли платник податку набуває право на одержання доходу, який можна визначити. Платник податків набуває право на одержання доходів, якщо цей дохід підлягає безумовній виплаті платнику податку або якщо він виконав усі свої обов’язки за угодою. Якщо платник податку виконує роботу, надає послугу, то право на одержання доходів визнається набутим у момент закінчення або завершення виконання ним робіт або надання послуг, передбачених угодою, що підтверджується відповідними документами. Отже, моментом одержання доходу визнається момент, коли виконуються всі такі умови:

1) платник податку набув право на одержання цього доходу;

2) величину доходу можна визначити з достатньою точністю.

Моментом здійснення видатків при використанні платником податку методу нарахувань визнається момент, коли можливе однозначне прийняття платником податку фінансового зобов’язання, розмір якого можна встановити, і кожна зі сторін угоди, в якій бере участь платник податку, виконала всі свої зобов’язання за угодою або відповідна сума підлягає безумовній виплаті. Таким чином, моментом здійснення видатків при методі нарахувань визнається момент, коли будуть виконані зазначені умови.

Платник податку має право самостійно обирати і використовувати касовий метод або метод нарахувань при веденні податкового обліку доходів і видатків. Однак на платника податків, який використовує касовий метод ведення обліку, може бути покладено податковим органом обов’язок щодо використання методу нарахувань для визначення податкового обов’язку за окремими видами податку і окремими видами угод.