Податкове право України
2. Касовий метод
Касовий метод обліку доходів і видатків платника податків передбачає їх облік з моменту фактичного внесення платником (наприклад, з моменту фактичної оплати покупцем поставлених платником податків товарів). Касовий метод, зважаючи на це, часто ще називають «методом присвоєння»1. В українському податковому законодавстві касовий метод визначається стосовно специфічного режиму оподаткування - застосування податку на додану вартість.
Податковий облік доходів і видатків платника податків при застосуванні касового методу здійснюється, виходячи зі збігу моменту придбання платником податку права користування або розпорядження доходами та часу визнання за ним понесених видатків з моментом фактичного одержання доходів і здійснення видатків. Якщо платник податку одержує дохід або здійснює видатки не в грошовій формі, момент одержання такого доходу або здійснення видатків визначається в тому самому порядку, що й для визначення моменту одержання доходів або здійснення видатків у грошовій формі. Використання касового методу передбачає облік платником податків доходів і видатків з огляду на час вступу платника податків у право власності на ці доходи або визнання за ним цих видатків. Моментом одержання доходів уважається момент, коли платник податку фактично набуває право одержання коштів. Як момент одержання доходу визначається момент одержання коштів, а при безготівковому розрахунку - момент надходження коштів на рахунок платника; при поетапному перерахуванні коштів - момент одержання першого платежу.
Моментом здійснення видатків визнається момент, коли платник податку фактично здійснює ці видатки. При виплаті коштів таким моментом є момент виплати готівки, при безготівковому платежі - момент одержання банком або кредитною установою доручення платника податків перерахувати відповідні грошові суми. При поетапному здійсненні таких видатків подібний момент визначається за останнім з таких платежів.