Історія педагогіки. Книга І. Історія зарубіжної педагогіки

2.9. Вплив демократичних ідей Й.Г.Песталоцці на розвиток педагогічної теорії і шкільної практики

Теоретична і практична діяльність Й.Песталоцці сприяла розширенню змісту освіти в народній школі і привернула увагу до народної школи прогресивної громадськості багатьох країн. Педагогічні ідеї Й.Песталоцці ще за його життя стали відомі далеко за межами Швейцарії. Вони плідно вплинули на подальший розвиток прогресивної педагогічної думки і шкільної практики.

У діяльності відомого філософа і педагога Йогана Фрідріха Гербарта (1776-1841) отримала втілення думка Й.Песталоцці про те, щоб мистецтво виховання піднести до рівня науки. Взявши за основу дані філософії і психології, Й.Гербарт здійснив спробу теоретичного обґрунтування педагогіки. Йоган Гербарт відвідав Бургдорфський інститут (1800 p.), де працював Й.Песталоцці, був присутній на заняттях, маючи можливість ознайомитися з ще не опублікованою азбукою спостережень дослідника, що знайшли відображення в книгах для елементарного навчання - “Книга матерів”, “Азбука наочності” та “Наочне вчення про число”. У 1802 р. Й.Гербарт написав статтю “Ідеї Й.Песталоцці про азбуку наочності, розроблену на науковій основі”, яка набула широкої популярності і сприяла популяризації песталоццівських ідей у Німеччині. У 1803 р. Й.Ф.Гербарт звернувся до Й.Песталоцці з 9 питаннями, відповіді на які є цінним доповненням до творчості педагога-демократа.

Ґрунтовні ідеї Й.Песталоцці про роль шкільного навчання в піднесенні загальної культури і розвитку духовних і моральних сил трудового народу отримали плідне продовження в громадсько-педагогічній і теоретичній діяльності таких видатних німецьких педагогів-демократів, як Фрід- ріх Вільгельм Адольф Дістервег (1790-1866) і Карл Фрідріх Вільгельм Вандер (1803-1879).

У заснованому А.Дістервегом у 1827 р. журналі “Рейнські листи для виховання і навчання” особлива увага приділялася проблемам народної школи, пропаганді песталоццівських принципів навчання. Розробляючи дидактику розвивального навчання, А.Дістервег і В.Вандер творчо збагачували ідеї Й.Песталоцці, акцентували увагу на їх демократичному характері. їхні теоретичні праці і громадсько- педагогічна діяльність мали на меті демократичне оновлення народної школи в дусі ідей Песталоцці.

Демократична спрямованість педагогічної діяльності Й.Песталоцці була надзвичайно близькою передовим громадським діячам і педагогам України і Росії. Ще в 1806- 1807 pp. в Росії з’явилися твори самого Й.Песталоцці, а також низка статей, присвячених його творчості.

Один з найважливіших заповітів Й.Песталоцці - про цілісний підхід до педагогічних явищ і формування в процесі виховання “всієї людини” знайшов реальне втілення в ідеї педагогічної антропології К.Ушинського, яка відповідала рівню сучасного йому філософського, психологічного і педагогічного пізнання. У працях К.Ушинського отримав подальший розвиток запропонований Й.Песталоцці напрям педагогічної науки, що передбачає побудову всього навчального процесу відповідно до особливостей психології дитини і законів її розвитку. Ідею Й.Песталоцці про розвивальний характер навчання К.Ушинський назвав “видатним відкриттям Песталоцці”.

У діяльності видатних українських педагогів - І.Франка, Б.Грінченка, М.Грушевського, І.Огієнка, Г.Шерстюка, С.Русової, Я.Чепіги, І.Ющишина та багатьох інших була продовжена лінія Й.Песталоцці - А.Дістервега - К.Ушинського на створення дидактики розвивального навчання.

Ідеї Й.Песталоцці обумовлювали прогресивний громадсько-демократичний і громадсько-педагогічний рух 60-х pp. XIX ст. - початку XX ст., спрямований на побудову нової української національної школи.

Й.Песталоцці був одним з перших педагогів, що звернули увагу на необхідність виховання і навчання дітей трудового народу. Педагог цінував працю, перш за все, як засіб виховання, яка поряд з ґрунтовною трудовою підготовкою забезпечує розвиток мислення, фізичних і духовних сил, сприяє зміцненню здоров’я, виробленню цінних моральних якостей.

У педагогічній спадщині Й.Песталоцці сформульовані положення про всебічний розвиток особистості як мету виховання, про особливу роль виховання у формуванні особистості і шляхи його здійснення в умовах сім’ї і школи. Поняття активності особистості передбачало діяльність як засіб виховання всіх духовних сил людини і рушійну силу її розвитку. Однак, діяльності, праці необхідно активно навчатися.

У розробці проблем навчання сучасної педагогіки важливе значення мають положення Й.Песталоцці про необхідність психологізації навчання, організації його відповідно до законів психології і з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

Актуальні положення Й.Песталоцці і про те, що моральне виховання полягає не в моральних регламентаціях, не в покараннях і заохоченнях, а в діяльності, у моральних вчинках, у вихованні моральних почуттів і свідомості. Українській педагогіці близька і зрозуміла спрямованість теорії моральної елементарної освіти Й.Песталоцці, яка є однією з ґрунтовних основ національного виховання.

Йоган Песталоцці - видатний представник демократичної думки і талановитий педагог-практик, що все своє життя присвятив вихованню дітей трудящих. В Івердоні, де два останні десятиліття працював педагог, на зведеному йому в 1890 р. пам’ятнику викарбувані слова: “Все для інших, нічого для себе”. Цей напис характеризує Й.Песталоцці як палкого й вірного друга бідних, батька сиріт, засновника народної школи і вихователя людства. Винятковий ентузіазм, яким проникнена його багаторічна педагогічна діяльність, палка любов до дітей, і особливо до дітей трудящих, є натхненним прикладом для всього передового учительства, у тому числі й українських учителів.

Література

  1. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в. [Текст]: учебное пособие для пед. ун-тов / Под ред. академика РАО А.И.Пискунова. - 2-е изд., испр. и дополн. - М.: ТЦ “Сфера”, 2001. - 512 с.
  2. Песталоцци И.Г. Избранные педагогические сочинения [Текст]: в 2-х т. / Песталоцци И.Г.; под. ред. В.А.Ротен- берг, В.М.Кларина. - М.: Педагогика, 1981. - Т. 1. - 336 с.; Т. 2.-416 с.
  3. Пинкевич А.П. Краткий очерк истории педагогики [Текст] / Пинкевич А.П.; 2-е изд. - Харьков: Пролетарий, 1930. - 347 с.
  4. Пинкевич А.П. Иоганн Генрих Песталоцци: Его жизнь, учение и влияние на русскую педагогику [Текст] / Пинкевич А.П., Медынский Е.Н. - М.: Работник просвещения, 1927. - 116 с.