Податкове право України

3. Система оподаткування України у період 2001-2011 рр.

Цей період розвитку податкового законодавства України не відрізнявся значними змінами. З незначним корегуванням система оподаткування, що склалася до початку XXI ст., існувала і весь цей час. Узагальнюючи зміни, що сталися, необхідно їх диференціювати на дві групи фактичні зміни податкового законодавства (окремих елементів правового механізму податку та принципова зміна конкретного податкового механізму) та зміни інших інститутів фінансового законодавства, які пов´язані або обумовлюють зміст податкового регулювання.

Стосовно останніх йдеться, безумовно, про принципове корегування бюджетного законодавства. Прийняття Бюджетного кодексу України у 2001 р. привело до появи як першого кодифікованого акта у фінансовому законодавстві, так і низки проблем на межі інституційних законодавств, у сфері застосування фінансових законодавчих норм. Регулювання надходжень до бюджетів неможливо без визначення конкретних видів доходів, значну частку серед яких становлять саме податки.

Узагалі ст. 9 Бюджетного кодексу містить певні протиріччя, незручності в застосуванні. Визначивши в ч. 1 складові класифікації доходів бюджету, в подальших частинах (за логікою законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить до змісту частин 2-4 ст. 9 Бюджетного кодексу. З’ясувавши, що таке податкові надходження. неподаткові надходження, трансферти, неможливо зрозуміти із змісту статті, що відноситься до доходів від операцій з капіталом. Та й саме визначення складових доходів бюджету не завжди вдале. Головна причина — порушення фундаментального принципу правової логіки.

Суттєві зміни торкнулися і окремого елементу ще одного податку Так. оподаткування прибутку підприємств стало здійснюватись за ставкою 25 відсотків. Низка змін була спрямована і на корегування правових механізмів окремих загальнодержавних зборів.

Юридичні норми утворюють галузь права не безпосередньо, а через інститути. Формування галузі може охоплювати декілька ступенів (інститут - складний інститут - підгалузь - галузь). Так, податкове право займає чітко виражене проміжне становище. З одного боку, до нього входять інститути більш вузької групи відносин (інститут місцевих податків і зборів, оподаткування юридичних осіб тощо), а з другого - складний інститут податкового права є одним з елементів, що утворює цілісну галузь фінансового права.

Крім того, сам масив нормативних актів не є основним критерієм галузі права. Тому будь-який «кількісний» розвиток податкового законодавства, з урахуванням зміни його якісних характеристик, найімовірніше призведе до формування підгалузі податкового права. При цьому важливо визначити місце податкового права як елемента фінансового права.

Якщо виходити з визначення галузі права, то це насамперед відносно замкнута частина системи права, яка включає сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у певній сфері діяльності людей, і характеризується принциповою своєрідністю. Саме замкнутою частиною системи права виступає фінансове право, тоді як податкове право не можна розглядати як відокремлену частину системи права: як специфічну - так, але не більше.

Норми податкового права зумовлені публічною, тобто загальновиз- начальною для країни діяльністю, а саме діяльністю зі справляння податкових платежів для загальнодержавних потреб, утримання державних органів та їх матеріально-фінансового забезпечення. Це стосується діяльності не тільки органів влади, а й органів, які здійснюють її відповідно до Конституції України. У перебігу цієї діяльності формується система бюджетів, що зосереджує кошти для потреб загального значення.

Такий же публічний характер має й діяльність органів місцевого самоврядування зі справляння податкових платежів. Вона спрямована на задоволення місцевих інтересів, які мають загальне значення для даної території, забезпечує формування муніципальних коштів. Отже, публічний характер мають і норми права, що регулюють відносини з приводу встановлення податків органами місцевого самоврядування та їх справляння в місцеві бюджети. Відповідно всі ці відносини є владно-майновими.