Визначення ціни на реалізовану підприємством продукцію, послуги, мабуть, завжди є найбільшою складовою підприємницького ризику. До цьому потрібно ще додати ризик у визначенні ціни на застосовувані фактори, засоби виробництва, використовувані сировину, матеріали, паливо, енергію, робочу силу, капітал Помилка в розмірі ціни на реалізовані підприємством продукти и послуги всього на один відсоток веде до втрат, що становлять не менше, ніж один відсоток виторгу від реалізації, а при еластичності ринкового попиту на продукцію ці втрати можуть скласти 2-3%. При рентабельності продукції, рівної 10-12%, один відсоток помилки в ціні може дати втрати прибутку 5-10% При еластичності ринку попиту на продукцію підприємства ці втрати можуть подвоїтися, а то й потроїтися Аналогічні втрати для підприємства виникають також й у випадках з визначенням цін на сировину, матеріали, паливо и енергію, робочу силу й інші фактори виробництва

Вплив цін на фінансово-господарські результати підприємства в умовах ринку не обмежується простим перерахуванням тих же об’ємів на нові ціни Зміна цін на ринку впливає на попит та пропозицію, отже, змінюються об´ємні показники залежно від еластичності цін.

В умовах сильної інфляції, динамічності попиту й зміни цін як на продукцію, так і на паливо, сировину, матеріали прогнозувати ціни навіть на короткостроковий період досить важко, і помилка в розмірі ±5% — досить звичайне явище Звідси ясно, якою мірою визначення цін пов´язане з ризиком

Основні способи зменшення ризику:

  • залучення до розробки проекту компетентних партнерів, компаньйонів і консультантів,
  • глибоке перед проектне пророблення й техніко-економічне обґрунтування супутніх проблем,
  • прогнозування тенденцій розвитку ринкової кон´юнктури, попиту на дану продукцію або послуги,
  • розподіл ризику між учасниками проекту, його співвиконавцями,
  • страхування ризику,
  • резервування коштів на покриття непередбачених витрат.

У підприємницькій діяльності важливо кількісно визначити ризик, щоб порівняти ступінь ризику альтернативних варіантів і вибрати такий з них, що найбільше відповідає стратеги ризику, прийнятої керівництвом У ряді випадків ризик може бути зменшений за рахунок диверсифікованості, страхування або одержання додаткової інформації

Ризик — це небезпека втрати ресурсів або прибутку

Ризики можна поділити на два взаємно доповнюючих один одного види ЯКІСНИМ 1 КІЛЬКІСНИЙ

Якісний аналіз ризику по своїй суті може бути досить простим, його головне завдання — визначити фактори ризику, етапи й роботи, при виконанні яких ризик виникає й т д , тобто встановити потенційні області ризику, після чого — ідентифікувати всі можливі ризики

Кількісний аналіз ризику, тобто чисельне визначення розмірів окремих ризиків і ризику операції в цілому — проблема більш складна Ризик визначається як небезпека Існує його кількісна міра, обумовлена абсолютним або відносним рівнем втрат, вимірюваних у матеріальному або грошовому вираженні

В абсолютному вираженні ризик може визначатися величиною можливих втрат у матеріально речовинному (фізичному) і вартісному (грошовому) вимірі При такому підході говорять «У наявності ризик втрати 30 млн грн »

У відносному вираженні ризик може визначатися як величина можливих втрат, віднесення до деякої бази, у вигляді якої найбільш зручно приймати або майновий стан підприємця, або загальні витрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або очікуваний прибуток від підприємництва При такому підході говорять «Існує ризик втрати половини прибутку»

При кількісному аналізі ризику можуть бути використані різні методи У цей час найпоширенішими є:

1) статистичний метод,

2) оцінки розумності ризику,

3) аналіз доцільності витрат,

4) метод експертних оцінок,

5) аналітичний метод,

6) використання аналогів,

Ризик у підприємництві — це ймовірність виникнення збитків або яких-небудь втрат у результаті нездійснення запланованої події, передбачених прогнозом, планом, проектом, програмою. Отже, ризик — імовірнісне поняття й він може бути виміряний і вивчений у термінах теорії імовірності й математичної статистики.

1. Статистичний метод. Суть цього методу полягає в тому, що для розрахунку ймовірностей виникнення втрат аналізуються всі статистичні дані, що стосуються результативності здійснення фірмою розглянутої операції.

Імовірність достовірної події дорівнює одиниці, неможливої події — нулю Імовірність випадкової події є позитивне число, МІЖ нулем й одиницею У статистичних дослідженнях імовірність майбутньої події обчислюється як відносна частота події, що наступила, тобто відношення числа випробувань, у якому дана подія з´явилася, до загального числа фактично зроблених випробувань Простіше кажучи, імовірність означає можливість одержання певного результату Якщо ви визначили ціну на товар у розмірі 1000 грн за шт, то у випадку, коли у вас 80% цього товару реалізується за цією ціною, імовірність правильності визначення ціни дорівнює 0 8, а ризик за помилку складе 0 2, або 20%

Ризик у підприємництві — це ймовірність того, що підприємство зазнає збитків, втрат, коли намічений захід не здійсниться Тому ризик пов´язаний з імовірністю нездійснення вашого заходу, із прорахунками або недообліком реальних подій у господарському житті Це — протилежна подія стосовно реалізованого вами заходу

Протилежна подія — це подія, імовірність якої стосовно вихідної події с різницею між одиницею й імовірністю здійснення вихідної події, тобто наміченого й реалізованого заходу У розрахунках ціни доводиться використовувати методи оцінки ймовірності як вихідної події — підтвердження правильності розрахунку ціни (годі ризик дорівнює ймовірності н помилки тобто передбачається, що ціна буде перебувати в розрахунковому інтервалі), так и оцінки ймовірності н відхилення від розрахункової (оцінки ступеня ризику)

Ризик у підприємництві виміряється абсолютною сумою — сумою збитків і втрат і ступенем ризику — мірою ймовірності нездійснення наміченого заходу або недосягнення намічуваного рівня прибутку, ціни Обидва показники необхідні и несуть відповідну інформацію — абсолютного або відносного ризику Абсолютний ризик оцінюється в гривнях, доларах і т д Відносний ризик — у частках одиниці або у відсотках

Ринкова ціна по своїй природі с випадковою величиною, що в умовах кон’юнктури ринку внаслідок угоди купівлі продажу прийме одне й тільки одне можливе значення, наперед точно невідоме й залежне від багатьох випадкових причин, які заздалегідь не можуть бути враховані учасниками угоди (крім, можливо, тих, які передбачені раніше укладеними договорами) Випадкова величина — це змінна величина, конкретне значення якої не визначене, залежить від випадку, але для якої визначена функція розподілу ймовірностей Остання й дозволяє судити про ступінь ризику

В умовах обмеженої інформації при розрахунках цін здебільшого буває важко підібрати відповідну емпіричну функцію розподілу ймовірностей Тому в практичних розрахунках, очевидно, зручніше користуватися найбільш часто вживаними в теорії ймовірностей стандартними функціями розподілу ймовірностей, зокрема

а) нормальним розподілом ймовірностей, або розподілом Гаусса,

б) показовим (експонентним) розподілом ймовірностей, що досить широко використовується в розрахунках надійності Розрахунок економічних показників, у тому числі и цін, вимагає певних критеріїв надійності,

в) розподілом Пуассона, який часто користуються в теорії масового обслуговування

Практика розрахунків може підказати и інші, зокрема, емпіричні розподіли ймовірностей

Для оцінки ризику в діяльності підприємства потрібна достовірна інформація, яку можна мати тільки в результаті її нагромадження й систематизації. Цінова інформація, особливо в умовах інфляції, вимагає постійного поповнення й статистичної обробки стосовно до нових умов. Тим часом її здебільшого буває недостатньо. Тому доводиться користуватися експертними оцінками. Звідси інформацію з визначення ризику варто умовно розділити на два види:

1) об´єктивну, або статистичну, інформацію, що може бути використана для розрахунку імовірнісних характеристик оцінки ризику;

2) суб´єктивні, експертні оцінки, які є пропозиціями експертів, фахівців. Нерідко інтуїтивні, вони можуть сприяти виробленню найбільш вдалого рішення.

Імовірнісна оцінка ризику математично відпрацьована, має свої теореми й методи вирахування, але задовольнятися цим у підприємницькій діяльності теж досить ризиковано, тому що реальна точність математичного розрахунку багато в чому залежить від вихідної інформації. Тому й тут не можна відмовлятися від підприємницької інтуїції.

В оцінці підприємницького ризику використовуються наступні основні характеристики:

• математичне очікування значення економічного показника, обумовленого невизначеністю ситуації. Звичайно визначається як середньозважене по ймовірності всіх можливих його значень, де ймовірність кожного значення використовується як питома вага, або статистична частота.

• абсолютне відхилення можливих випадкових значень економічного показника від математичного очікування цього показника, тобто його середньозваженого по ймовірності значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника. Часто має сенс розраховувати максимальне абсолютне відхилення, а іноді й найменше абсолютне відхилення. При реалізації товару на різних ринках або різними замовниками корисно порівняти абсолютне відхилення ціни від її середнього рівня. Більші абсолютні відхилення вказують на можливість великого ризику. Однак екстремальні виняткові відхилення при реалізації товару окремим замовникам можуть бути локалізовані загальною стратегією маркетингової політики. Тому потрібні більш загальні показники оцінки ризику.

• дисперсія дає більш загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показників (варіацій) від математичного очікування, тобто середнього очікуваного його значення.

• середнє квадратичне відхилення або стандартне, являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовірністна, статистична характеристика більше наближається до інтуїтивних подань про оцінку мінливості кон’юнктури ринку, ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не із квадратами відхилень, а із квадратним коренем із суми квадратних відхилень Інакше кажучи, імовірнісні відхилення приводяться в реальну розмірність.

, • коефіцієнт варіації випадкової величини У(х) являє собою виражене у відсотках відношення середнього квадратичного відхилення до математичного очікування, або середньозваженому значенню цієї величини.

Практичне значення перерахованих характеристик полягає насамперед у тому, що вони дозволяють осмислено підійти до кількісної оцінки підприємницького ризику На практиці часто буває важко визначити закон розподілу випадкової величини Доводиться задовольнятися гіпотезою, умовним припущенням У цих випадках буває досить знати числові характеристики математичне очікування, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації

Математичне очікування М(х) застосовується для усереднення досліджуваних величин цін, які залежать від ряду випадкових умов, коли інформація має відомий розклад 3 математичним очікуванням звичайно зв´язують точку, в околиці якої ймовірність має найбільше значення Тому в економічних розрахунках часто використовують показники середніх цін, індекси середніх цін, середню собівартість, середню рентабельність, оскільки конкретні ціни навіть у межах одного ринку мають, як правило, деякий розкид

Абсолютні відхилення Бх, показують абсолютні розміри області значень досліджуваної величини При цьому корисно знати максимальні значення абсолютних відхилень у позитивному й негативному напрямку. При цьому відому інформацію дає також розмах варіювання, розміри відхилень конкретних цін від їхнього середнього значення.

При аналізі рядів цін за якийсь період варто враховувати, що максимальні й мінімальні відхилення можуть бути викликані якими-небудь особливими факторами, наприклад, різкою зміною цін на основну сировину, вихідні матеріали.

Дисперсія Б(х), даючи загальну характеристику квадратів відхилень випадкової величини, дозволяє, по-перше, усунути розходження в позитивних і негативних відхиленнях, тому що квадрат негативної величини є позитивною величиною, по-друге, при її вирахуванні підсилюється значення більших відхилень і зменшується значення малих відхилень. Це відповідає закономірності квадратичної функції. Середнє квадратичне відхилення має надзвичайно важливе значення для критеріальної характеристики так званого принципу практичної впевненості. У ціноутворенні це може бути висновок про можливі відхилення ціни від прийнятої в розрахунках, відхиленнях попиту при зміні ціни, відхиленнях можливих прибутків. Таким чином, знаючи середнє квадратичне відхилення, можна достатньо впевнено сказати, що все розсіювання даної випадкової величини укладається в інтервал М(х) ± Зв Ч(х). Імовірність того, що значення випадкової величини буде перебувати в цьому інтервалі при нормальному розподілі, дорівнює 9973. Імовірність того, що абсолютна величина відхилення перевищить потроєне середнє квадратичне відхилення, дуже мала (0,0027). Це може відбутися лише в 0,27% випадків.

Така надійність в економічних, зокрема, у ціннісних розрахунках, у ринкових умовах здебільшого буває не потрібна, оскільки керівництво підприємства в ході контролю за фінансово-господарською діяльністю може корегувати прийняті рішення. Тому в підприємницькій діяльності надійніше користуватися принципом розумної впевненості або принципом розумного ризику.

Принцип розумної впевненості або розумного ризику у підприємницькій діяльності означає, що в ухваленні рішення керуються таким співвідношенням ймовірностей здійснення й нездійснення події, при якому приблизно дві третини шансів сприяють успіху й одна третина шансів йому не сприяє.

Несприятлива одна третина шансів є стимулом для розгляду й вживання заходів по їхньому запобіганню.

Цьому правилу при нормальному розподілі відповідає інтервал значень випадкової величини, який дорівнює відхиленню від математичного очікування в межах середнього квадратичного відхилення, тобто М(х) ± (х). Для економіста звичніше користуватися для характеристики відхилень процентними співвідношеннями.

Коефіцієнт варіації при нормальному розподілі ймовірностей характеризує інтервал відхилень випадкової величини при ймовірнісному результаті, що відповідає двом третинам шансів «за» й однієї третини шансів «проти» у відсотковому відношенні до математичного очікування. Це звичне для економістів процентне вираження ймовірнісних відхилень. Тому можна вважати, що коефіцієнтом ймовірності в ціннісних розрахунках доцільно й необхідно користуватися. Він дає певну, хоча і ймовірнісну, базу для ціннісних розрахунків.

  1. Аналіз доцільності витрат. Цей аналіз орієнтований на ідентифікацію потенційних зон ризику.

Перевитрата витрат може бути викликана одним з основних факторів або комбінацій:

  • первісною недооцінкою вартостей;
  • зміною меж проектування;
  • розходженням у продуктивності;
  • збільшенням первісних вартостей.

Деякі вчені-економісти пропонують визначити три показники фінансової стабільності фірми:

  • надлишок або нестача власних коштів;
  • надлишок або нестача власних середньострокових і довгострокових позикових джерел фінансування;
  • надлишок або нестача загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат.
  1. Метод експертних оцінок. Дозволяє розділити складний комплекс ризиків на керовані складові й зробити висновок про ймовірності прояву й ступеня наслідків досліджуваних ризиків.
  2. Аналітичний метод. Зіставляючи й вибираючи один з варіантів проекту, орієнтуються на ряд вимірників й, насамперед, на період окупності, чистий прибуток, рентабельність.
  3. Метод аналогій. Застосовуються бази даних про ризики аналогічних проектів. Дані обробляються для виявлення залежностей з метою обліку потенційних ризиків при реалізації нових проектів.