• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Маркетингова цінова політика

1.1.5. Ціна в мікро- та макроекономічних теоріях

Перехід до дослідження закономірностей формування ціни на макрорівні обумовлений необхідністю управління господарським механізмом на макрорівні в умовах ринкової економіки.

Дж. М. Кейнс у роботі «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей» (1936) обґрунтував центральну ідею заперечення стійкої рівноваги й іманентності характеру автоматичного саморегулювання капіталістичної економіки. Дж. Кейнс відмовився від постулатів «закону ринків» Ж.Б. Сєя, суть яких зводилася до того, що пропозиція продукту завжди створює попит на нього, тобто товари обмінюються на товари» і на чолі піраміди стоїть Пропозиція. Дж.Кейнс затверджував, що тільки Попит виступає вирішальним фактором розвитку виробництва й пропозиції. Однак, у ринковій економіці є обмеження, які сприяють дефіциту сукупного попиту, що визначає недостатній об’єм виробництва й неповну зайнятість. Тому для підвищення сукупного попиту необхідно використати бюджетну й кредитно-грошову політику держави. У такий спосіб на перший план висувається необхідність державного регулювання економіки.

Кейнс зміцнив методологічну основу макроаналізу, запропонувавши функціональний опис взаємозв´язку агрегатних величин особистих прибутків і витрат, побудував теорію попиту з обліком грошової й фіскальної політики, що проводиться державою з розвиненими товарно-грошовими відносинами. Прихильниками Дж. М.Кейнса стали А. Лернер, Р. Масгрейв, Дж. Пекман, П. Самуельсон, А.Хансен, Дж.Хікс, Г.Зкклі.

Споконвічно монетаризм знайшов відбиток у працях шотландського філософа Д.Юма й одержав підтримку Д. Рікардо. Сучасна наукова інтерпретація монетаризма, виражена в праці американського економіста Мілтона Фрідмена «Методологія позитивної економічної науки», захищає ідею гармонічного розвитку вільного ринку при пануванні приватного підприємництва й універсальність вимірювання вартості через ринкові ціни. Головна ідея М.Фрідмена — «Господарство танцює під дудку долара, повторюючи його танець». Згідно М.Фрідмену виконання «золотого правила» — відповідності між темпами приросту грошей в обігу й темпом приросту національного продукту, забезпечить стабільність цін і стабільність економічного розвитку.

У рамках мікроекономіки теорія ціноутворення одержала розвиток при формуванні теорії монопольної й олігопольної ціни в працях американського економіста Эдварда Чемберлена «Теорія монопольної конкуренції» (1933) і англійської зкономістки Джоан Робінсон «Економіка недосконалої конкуренції» (1935). Автори стверджують, що якщо в умовах поліполії ціна виступає як результат стихійно діючих ринкових чинників — попиту та пропозиції, то в умовах недосконалої монополістичної конкуренції фірми одержують можливість впливати на ціни шляхом впливу на попит, пропозицію й на ринок.