Розумове виховання, за Й.Песталоцці, здійснюється в процесі навчання. Головне завдання навчання - пробудження розуму дитини до активної діяльності, розвиток її пізнавальних здібностей, вироблення вміння логічно мислити і чітко висловлювати сутність засвоєних понять.

Без збудження самодіяльності, без вияву розумової, фізичної і моральної активності неможливе здійснення природного розвитку дитини.

Дотримуючись принципу індивідуалізації навчання, Й.Песталоцці намагався психологізувати процес навчання, організувати його відповідно до того, як у дитини здійснюється “природний шлях пізнання”.

Процес навчання повинен здійснюватися з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей. У цьому зв’язку необхідно глибоко вивчати дитячу психологію. Такий підхід був глибоко демократичним. Початком цього шляху Й.Песталоцці вважав чуттєве сприймання предметів і явищ навколишньої дійсності. Розумова елементарна освіта повинна всіляко сприяти тому, щоб діти переходили від “безсистемних і невиразних вражень зовнішнього світу, які вони спочатку отримують через свої органи відчуття, до певних сприймань, потім від них до ясних уявлень і, нарешті, до чітких понять”.

Однак, покладаючи в основу положення матеріалістичного сенсуалізму, що джерелом людських знань є відчуття, Й.Песталоцці не розкрив того органічного зв’язку і взаємозв’язку, який існує між чуттєвим сприйманням і абстрактним мисленням, і недостатньо повно проаналізував процес формування у людини уявлень і понять. У результаті він не відзначив діалектичної єдності процесу озброєння учнів знаннями і розвитком їхніх розумових можливостей, переоцінивши при цьому роль механічних вправ. Разом з тим, він став новатором, диференціювавши змістовий і розвивальний аспекти навчання, висунувши перед навчанням нові завдання: сприяти формуванню у дітей наукових понять і збуджувати їхні природні можливості.

Іншими словами, найголовніше завдання елементарної раціонально організованої розумової освіти полягає в такій педагогічно продуманій організації впливу на дитину, яка має на меті збудження “живої діяльності її розуму і серця” у повній відповідності з її силами і прагненнями до розвитку. Основою навчання мають стати спостереження дитини, а саме навчання повинне спиратися на власний досвід спостережень як основу знань і необхідну умову збудження активної пізнавальної діяльності.

Найважливіше завдання навчання - розвивати здібності дітей: їхню увагу, пам’ять, мислення; формувати уміння логічно мислити і чітко висловлювати словами сутність засвоєних понять. Така точка зору заперечувала традиційне розуміння навчання як механічного запам’ятовування учнями навчального матеріалу. Для полегшення і впорядкування спостережень дитини Й.Песталоцці виділяв найпростіші елементи, які відображали основні властивості, спільні для всіх предметів.