При розгляді справи в порядку заочного провадження суд досліджує докази, подані сторонами, враховує їх доводи, мірку вання та клопотання та ухвалює рішення, що є заочним. Однак відсутність у судовому засіданні відповідача та неможливість заслухати його пояснення іце зовсім не означає, що позовні вимоги позивача будуть задоволені в повному обсязі, оскільки суд роз глядає справу на підставі наявних у справі доказів і в разі недоведеності позову повинен відмовити в позові або задовольнити його лише у доведеній позивачем частині.

Як зазначено в ч.2 ст.225 ЦПК України, розгляд справи і ухва лення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими главою 8 (розділ III ) ЦПК „За очний розгляд справи".

З метою розмежування змагального процесу та заочного прова дження, з´ясуванню підлягає порівняльний аспект застосування процесуальних засобів принципу змагальності в цивільному про цесі при заочному розгляді справи. Вивчаючи історичний розвиток заочного провадження, можна виділити дві моделі заочного про вадження або дві „інструкції заочного суду": повну та скорочену .

За першою з них повністю відображені всі процесуальні дії зма гального процесу, за винятком тих дій, що є несумісними з неяв кою, тобто для здійснення яких необхідне волевиявлення особи, яка не з´явилася.

У другій моделі заочного розгляду справи діяльність суду зводиться до співвідношення позовних вимог з наданими письмовими та усними матеріалами, при цьому не передбачено вжиття за ходів до перевірки наданих доказів.

Зрозуміло, що суд може визначитися щодо загального чи заоч ного розгляду справи безпосередньо у судовому засіданні, тобто у стадії судового розгляду справи. Після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, суд в порядку ст.127 ЦПК Ук раїни направляє відповідачеві її копію, в якій поряд з іншими реквізитами міститься пропозиція відповідачу подати в зазначе ний строк письмові заперечення проти позову та посилання на, до кази, якими вони обґрунтовуються.

Крім того, з цією метою відповідачу одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі надсилається і копія позов ної заяви з копіями доданих до неї документів. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провад ження у справі. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.

Попереднє судове засідання має бути проведене протягом одно го місяця з дня відкриття провадження у справі, причому провод ить ся воно суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд в порядку попереднього судового засідання:

  1. уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;
  2. вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у спр аві;
  3. визначає факти, що необхідно встановити для вирішення с п ору, а також які з них визнаються кожною стороною, а які під ляга ють доказуванню;
  4. з´ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовува ти свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, та строки їх подання;
  5. клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує пи тання про витребування доказів та виклик свідків, про проведен н я е кспертизи, залучення до участі у справі спеціаліста;
  6. у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд і речових доказів; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує пи тання про вжиття заходів забезпечення позову; вчиняє інші дії, необхідні для підготовки справи до судового процесу;
  7. визначає час і місце судового розгляду.

У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

Закладення до нового ЦПК України подібної норми є прогре сивним з огляду на необхідність вже у стадії попереднього судово го засідання визначитися суду не лише з предметом доказування та забезпеченням справи доказовою базою, але й для вирішення інших процесуальних питань, що безпосередньо вплинуть на по дальший рух цивільної справи. Саме в цій стадії суд має мож ливість вперше побачити сторони цивільної справи з метою уточ нення позовних вимог або заперечень проти позову, для чого су дом проводиться опитування позивача та відповідача. Водночас серед норм ст.130 ЦПК України відсутня така, яка б зобов´язува ла суд роз´яснювати сторонам правові наслідки неявки відповідача до судового засідання, зокрема можливість в такому разі розг ляду цивільної справи в порядку заочного провадження та ухвалення заочного рішення тощо.

Суттєвою новелою ЦПК України, що матиме значення для за очного провадження, є можливість визнання відповідачем фактів, які повинні доказуватися позивачем, саме на стадії попе реднього судового засідання. У такому разі визнані відповідачем факти за ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

При відкритті судового засідання особливості заочного прова дження можуть застосовуватися, коли секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з´явився в су дове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з´явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.

При перевірці явки осіб, які беруть участь у справі, суд з´ясовує як факт явки, так і наявність відомостей щодо причин неявки, чи є у справі відмітка про направлення повістки відповідачеві, роз писка про одержання судової повістки з поміткою про дату вру чення, кому була вручена повістка тощо.

Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.169 ЦПК Ук раїни).

З такої редакції ч.4 ст.169 ЦПК України випливає, що заочне рішення постановляється лише як альтернатива звичайному судовому рішенню, що ухвалюється після розгляду справи за за гальними правилами судочинства. Причому в даному випадку це питання буде вирішуватися на розсуд суду, оскільки ухвалення звичайного судового ріпіення при розгляді цивільної справи без участі відповідача, що не з´явився до судового засідання без по важних причин, але був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, не потребує згоди позивача. Однак звичайне рішення буде винесене й у випадку, коли позивач запе речуватиме проти ухвалення заочного рішення. Обов´язковою умовою в усіх випадках є належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду.

Головною відмінністю заочного провадження є правові наслід ки, що тягне розгляд справи та ухвалення рішення в такому по рядку. Зокрема, в разі ухвалення судом заочного рішення вста новлений не лише спрощений порядок його перегляду, але й ско рочені строки для його скасування. Причому перегляд заочного рішення здійснюється тим самим судом, що його ухвалив.

При ухваленні звичайного судового рішення застосовуються за гальні строки його оскарження, як і передбачений ЦПК України загальний процесуальний порядок оскарження судового рішення та розгляду справи апеляційним судом.

Підготовча частина судового засідання під час розгляду справи в порядку заочного провадження буде найбільш значущою, оскільки вона повинна закінчитися постановленням ухвали про заочний розгляд справи. Відповідно до ст.209 ЦПК України, така ухвала постановляється в нарадчій кімнаті та має відповідати ви могам ст.210 ЦПК України.

Починаючи розгляд справи по суті, суд після доповіді головую чого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, з´ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги. Водночас суд при зазначенні на наслідки винесення ухвали про заочний розгляд справи ро з´яснює позивачеві, що його згода на розгляд справи за відсутності відповідача є одночасною відмовою від частини своїх процесу альних прав щодо розпорядження позовними вимогами. Мається на увазі неможливість зміни позивачем предмета або підстави позову та зміни розміру позовних вимог, однак лише у даному судовому засіданні, тобто законодавець не обмежує остаточно позива ча в такому праві, а лише, так би мовити, „відкладає" вирішення цього питання та не дозволяє розглянути справу в порядку заоч ного провадження без повідомлення про відповідні зміни відповідача. Тому в ЦПК України (ч.З ст.224) чітко зазначено, що у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. При цьому право на заочний розгляд справи зберігається, якщо відповідач, отримавши це повідомлення, зно ву не з´явиться у судове засідання.

Вбачається, що така позиція законодавця є правильною з огляду на те, що при цьому зберігається певний баланс сил сторін у цивільному процесі: позивач не позбавляється своїх розпорядчих прав, а відповідач є обізнаним з пред´явленими до нього додатко вими (зміненими) позовними вимогами, тобто його право на судо вий захист не порушується. З іншого боку, суд задовольняє позов лише тоді, коли заявлені позивачем позовні вимоги доведені.

У разі розгляду справи за відсутності відповідача головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог, викла дену в письмових поясненнях.

Під час розгляду справи в порядку заочного провадження можуть виникнути ситуації, за яких необхідно звернути справу до загального порядку розгляду. Це значить, що ухвала про розгляд справи в порядку заочного провадження повинна втратити силу. Законодавець не зазначає, як саме в такому разі має вчинити суд: постановити ще одну ухвалу, що скасовує першу або, не поста новляючи будь-яких ухвал, здійснити запис до журналу судового засідання.

Розглядаючи питання щодо заочного розгляду справи, слід звернути увагу на той момент, що в ЦПК України відсутня нор ма, яка регламентувала б процесуальний порядок заочного розгляду справи. Зокрема, ЦПК РФ у ст.234 містить положен ня, відповідно до якого „під час розгляду справи в порядку за очного провадження суд проводить судове засідання в загаль ному порядку, досліджує докази, надані особами, які беруть

  • висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

  • висновок суду по суті позовних вимог;

  • розподіл судових витрат;

  • строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та йо го оскарження.

Відповідачам, які не з´явилися в судове засідання, а також по зивачеві, якщо він заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, копія заочного рішення направляється рекомендова ним листом із повідомленням не пізніше п´яти днів з дня його проголошення.