• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Цивільний процес України: Проблеми і перспективи

5. Пред`явлення зустрічного позову відповідачем та самостійних вимог третіми особами у попередньому судовому засіданні

Досить важливим як для суду, так і для самих сторін та їх представників є питання щодо можливості участі у попередньому судовому засіданні третіх осіб без самостійних вимог, надання ними доказів, оскільки у ст. 130 нового ЦПК такі суб´єкти навіть не згадуються. Але у цивільному судочинстві розглядаються не тільки справи, в яких беруть участь лише сторони — позивач та відповідач, а й справи з участю третіх осіб, інтереси яких можуть у процесі представляти й адвокати.

Оскільки участь третіх осіб зумовлюється їх особистими інтересами у рішенні суду, то їх участь у попередньому судовому засіданні є факультативною. Але суд зобов´язаний повідомити третіх осіб про розгляд справи у попередньому судовому засіданні. Він також повинен роз´яснити, що на цій підстадії може бути укладена і затверджена судом мирова угода сторін, яка впливатиме на їх права. Отже, вважається, що вони самі приймають рішення про участь чи неучасть у такому розгляді, але мають це робити свідомо, знаючи про ті негативні наслідки, які їх можуть очікувати.

Однак питання про конкретизацію третіх осіб та взагалі суб´єктів, які братимуть участь у подальшому судовому розгляді, має вирішуватися саме у попередньому судовому засіданні. Тому участь третіх осіб у попередньому судовому засіданні стає залежною від того, чи зазначить позивач третіх осіб у позовній заяві.

Щодо третіх осіб без самостійних вимог та можливості їх вступу у процес на стадії попереднього судового засідання, то виходячи із ч. 1 ст. 35 нового ЦПК, де йдеться про те, що треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору між сторонами можуть вступити у процес до ухвалення судом рішення, можна зробити висновок, що ці особи можуть бути залучені у справу на стадії попереднього судового засідання за клопотанням сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, наприклад, представників (адвокатів).

А щодо ініціативи суду по залученню третіх осіб у процес, то, на думку автора, виходячи із принципу змагальності, якщо питання безпосередньо стосується приватних інтересів сторін, така ініціатива суду неприпустима. Вона може мати місце як виняток, тільки у випадках, передбачених законом, якщо у справі має місце публічний елемент.

Але які процесуальні наслідки потягне такий вступ у процес третіх осіб без самостійних вимог? ЦПК відповіді на це запитання знову не дає. На думку автора, у цьому випадку не можна проводити попереднє судове засідання без участі третіх осіб і тим більше затверджувати мирову угоду сторін, коли було з´ясовано, що у справі мають місце інтереси третіх осіб, а потрібно проводити підготовку справи та здійснювати судовий розгляд справи по суті.

Крім того, з обґрунтованих заперечень відповідача проти позову з підстав, що позов пред´явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, позивач і суд можуть зробити висновок про доцільність заміни неналежного відповідача або притягнення до участі у справі співвідповідача (ст. 33 нового ЦПК). Зокрема, за ч. 2 ст. 33 нового ЦПК справа за клопотанням нового відповідача розглядається спочатку.

Якщо аналізувати норми ЦПК далі, то виходячи із принципу рівності сторін у цивільному процесі (ч. 1 ст. 31 нового ЦПК), якщо позивач має право на пред´явлення позову, то відповідач має право на пред´явлення зустрічного позову, про який ідеться у статтях 123, 124 нового ЦПК. Зрозуміло, що такий позов може бути заявлений і у попередньому судовому засіданні. Так, з ч. 1 ст. 123 нового ЦПК випливає, що відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред´явити зустрічний позов. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду, як правило, мають об´єднуватися в одне провадження з первісним позовом (ст. 126 нового ЦПК). Така ситуація зрозуміла, якщо позов був пред´явлений до попереднього судового засідання. А якщо позов був пред´явлений під час судового засідання, які дії судді та позивача, якому може знадобитися час для ознайомлення і відповіді на нього? На практиці існують випадки, коли судді відмовляють відповідачу в об´єднанні первісного і зустрічного позовів в одне провадження, мотивуючи це різними правовідносинами і ускладненням розгляду справи. Але для економії часу, як правило, таке об´єднання є доцільним і раціональним, тому при заяві позивача про необхідність докладного ознайомлення зі змістом зустрічного позову, попереднє судове засідання доцільно перенести і вирішувати заявлені позови в одному провадженні.

Крім того, необхідно звернути увагу на таку правову ситуацію, коли був пред´явлений первісний позов, а потім після відкриття провадження у цій справі до проведення попереднього судового засідання (протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі - ст. 129 нового ЦПК) був пред´явлений позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору. У спеціальних нормах, які регламентують процесуальне становище третіх осіб та порядок вступу їх у процес (статті 34-36 нового ЦПК), нічого не сказано про можливість їх вступу у процес на стадії попереднього судового засідання. Лише у ст. 34 нового ЦПК йдеться про порядок вступу в процес третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору між сторонами і максимальний строк такого вступу — до закінчення судового розгляду, тому вони можуть вступити у справу на стадії попереднього судового засідання.

Тут слід зазначити, що попереднє судове засідання є підстадією провадження у справі до судового розгляду, тому положення ч. 1 ст. 34 нового ЦПК поширюється також і на можливість вступу у процес третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору між сторонами як до, так і на стадії попереднього судового засідання, а також під час безпосереднього судового розгляду справи. У статті 125 нового ЦПК, де йдеться про позов третьої особи із самостійними вимогами, тільки зазначається, що положення статтей 123,124 нового ЦПК застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження. Водночас за ч. 2 ст. 34 нового ЦПК справа за клопотанням третьої особи з самостійними вимогами розглядається спочатку.

Законодавцем не регламентована правова ситуація і процесуальні наслідки, якщо вимоги третьої особи будуть пред´явлені безпосередньо на стадії попереднього судового засідання? Чи суддя зобов´язаний прийняти зустрічний позов, позов третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору між сторонами та на цій стадії винести ухвалу про об´єднання цих вимог в одне провадження та продовжувати проводити попереднє судове засідання, чи відкласти його проведення (ч. 8), чи перенести попереднє судове засідання (частини 6,10 ст. 130 нового ЦПК), про що постановити ухвалу? Вважається, що тут судом мають заслуховуватися позиції сторін та виноситися ухвала, в якій вмовтивовано вирішуватиметься питання про участь третіх осіб з самостійними вимогами у цій справі. Зокрема, вважається можливим і доцільним перенесення попереднього судового засідання, коли пред´явлений третьою особою позов представляється складним і сторони висловили з цього приводу клопотання.