• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Цивільний процес України: Проблеми і перспективи

1. Основний зміст та мета попереднього судового засідання

Нині у новому ЦПК з´явились інститути, які раніше були не відомі цивільному судочинству. Одним із таких інститутів є підстадія попереднього судового засідання (ст. 130 нового ЦПК), яка має свою мету та властиві їй особливості, тому автор вважає доцільним зупинитися на аналізі норм, що регламентують процедуру проведення судового засідання.Можна рекомендувати уважним читачам звернути увагу на серію книг "Процесуальні науки", які висвітлюють проблеми та перспективи розвитку окремих пидів юрисднкційноі діяльності, а також на газету "Нотаріат Адвокатура Суд" і журнал "Юриспруденція: Теорія і практика", які орієнтовані на допомогу фахівцям здобути більш ґрунтовні знання.

За новим ЦПК передбачається проводити попереднє судове засідання до підготовки справи до судового розгляду (або замість неї), що визначалося у ст. 143 ЦПК 1963 р. як самостійна стадія процесу та іменувалась ця норма як діяльність суду по підготовці справи до судового розгляду. Основний зміст ст. 143 ЦПК 1963 р. було запозичено до ст. 130 ЦПК України, але останню норму було істотно доповнено процесуальними заходами, які дозволяють вирішувати справу під час попереднього судового засідання. Однак автор вважає, що кардинально провадження у справі до судового розгляду (глава З ЦПК) - це підготовка справи до судового розгляду, оскільки мирова угода сторін — це виняток із загального правила, який стосується окремих стосунків між позивачем і відповідачем, коли вони досягли компромісного способу вирішення спору. Тобто такий спосіб вирішення спору (конфлікту) є альтернативою судового розгляду справи від прийняття заяви до постановлення рішення. Зокрема, про це свідчить той аспект, що мирова угода між сторонами може бути укладена на будь-якій стадії процесу, навіть в апеляційному чи касаційному суді.

Коротко характеризуючи попереднє судове засідання можна обґрунтовано заявити про те, що безліч проблем цивільного судочинства пов´язана з неофіційним спілкуванням суддів з громадянами, які звернулися до суду або з їх представниками. Особистий вплив кожної людини на свідомість судді важко переоцінювати хоча б тому, що такий вплив важко або навіть неможливо виміряти, а також практично не можна довести і відмежувати від сприйняття суддею матеріалів справи. Крім того, судді, як правило, змушені були витрачати час на прийняття заяв, роз´яснення особам їх прав, вислуховувати скарги, які не стосуються матеріалів справи, тощо.

Тому насамперед метою попереднього судового засідання є надання спілкуванню судді з особами, які беруть участь у справі, офіційного змісту. У другу чергу, вважається, що судове засідання має сприяти подальшому об´єктивному судовому розгляду, оскільки під час попереднього судового засідання кожна із сторін має право висловити свої доводи і міркування з приводу процесуальних дій, які передбачається вчинити на стадії підготовки справи до судового розгляду. На третє місце за значенням автором поставлене положення про скорочення часу розгляду справи, що може бути досягнуто завдяки укладенню мирової угоди на цій стадії, з´ясуванню предмета доказування і відмежуванню тих фактів, які сторони не вважають спірними, продуманій концепції для отримання необхідних для розгляду справи доказів. У ч. 1 ст. 130 ЦПК мета попереднього судового засідання сформульована так: з´ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. Автор же вважає, що законодавчо встановлена мета не повною мірою розкриває всі аспекти запровадження попереднього судового засідання. Зокрема, протиставляти сполучником "або" врегулювання спору до судового розгляду та забезпечення правильного та швидкого вирішення справи недоцільно, оскільки ці властивості мають існувати і діяти у певній послідовності застосування, а не альтернативно. Так, при відмові сторін від укладення мирової угоди, суд має переходити до розгляду справи, але мирова угода може бути досягнута на будь-якій стадії попереднього судового розгляду. Наприклад, відповідач може встановити безперспективність заперечень проти позову і запропонувати нові умови мирової угоди або може визнати позов.

Автор підтримує висловлену іншими науковцями думку з приводу доцільності та необхідності введення такого інституту цивільного процесу, як розгляд справи у попередньому судовому засіданні, оскільки публічність у підготовці подальшого розгляду справи по суті сприятиме об´єктивності майбутнього судового рішення. Ті довжелезні черги громадян, які спостерігаються нині у судах, мають зникнути при застосуванні процедури попереднього судового засідання, оскільки громадянам не потрібно буде чекати дня прийому для того, щоб передати докази по справі , заявити клопотання про виклик свідків. Якщо має місце визнання позову позивачем, то рішення суду при визнанні противною стороною позову може бути постановлено навіть на стадії попереднього судового засідання. Якщо ж сторони дійдуть згоди та укладуть мирову угоду, вона на стадії попереднього судового засідання може бути прийнятою та затвердженою судом, про що суд повинен винести ухвалу та закрити провадження у справі.

Нині на практиці виникає запитання: може суддя на стадії попереднього судового засідання постановлювати судове рішення чи метою попереднього судового розгляду є тільки з´ясування можливості врегулювання спору та забезпечення врегулювання правильного та швидкого вирішення справи, а саме: чи повинно рішення постановлюватися лише на стадії судового розгляду? Слід однозначно сказати, якщо на стадії попереднього судового засідання особи дійдуть згоди про необхідність укладення мирової угоди, чи позивач захоче відмовитися від позову, чи відповідач визнає позов повністю, суд зобов´язаний постановити рішення у випадку визнання позову відповідачем, як про це йдеться у ч. ст. 130 нового ЦПК, де має місце відсилка до ст. 174 нового ЦПК.

Але у ч. 4 ст. 130 нового ЦПК акцент робиться не на тому, що рішення має постановлятися на стадії судового розгляду, а на тому, що ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення можливе, але з дотриманням процедури, передбаченої у ч.4ст. 174новогоЦПК, тобто за аналогією закону. Так, у ч. 4 ст. 130 нового ЦПК буквально зазначається, що ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди провадиться у порядку, встановленому статтями 174 і 175 нового ЦПК, тобто у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. З ст.174 нового ЦПК), а у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.