Цивільний процес України: Проблеми і перспективи
2. Інститут присяжних у цивільному процесі та Конституції України
Після набранням чинності новим ЦПК суд присяжних так і залишився лише декларативною формальністю Конституції України. Про нього в Україні практично не згадується, незважаючи на те, що новий ЦПК мав реалізувати положення Конституції у повному обсязі. Тому виникає запитання, хіба Конституція України — це не Основний Закон, а її положення не повинні обов´язково запроваджуватися у законодавство?
Загальний рівень наукових досліджень інституту присяжних на сучасному етапі характеризується лише окремими публікаціями, предметом яких є застосування його лише в кримінальних справах. Саме тому суд присяжних навіть не згадується у новому ЦПК. Але суд присяжних — це частина суспільної думки, навіть мрія, яка повинна бути відтворена нині у ЦПК.
Оскільки до сучасного цивільного судочинства існує багато претензій з боку громадян і ті, наведені вище, офіційні звернення громадян України до Європейського Суду є додатковим підтвердженням невдоволеності громадян та юридичних осіб рівнем судочинства в Україні, тому при запровадженні нового ЦПК доцільно було хоча б обговорити застосування суду присяжних для найважливіших цивільних справ або справ, у яких нартість позову сягає більше мільйона доларів США. Проаналізувати можливість реформування цивільного судочинства за допомогою суду присяжних - це обов´язок держави, яка проголосила це положення у Конституції.
Поряд з численними противниками запровадження суду присяжних в українському судочинстві існують і його прихильники. Переваги суду присяжних, як зазначають автори, полягають у широкій колегіальності, меншому ризику допущення судової помилки, демократизмі, народності, гласності, посиленні змагальності і при цьому не всі переваги суду присяжних перераховані.
Особливу увагу зверну на великий фрагмент з листа видатного юриста А.Ф. Коні, який проаналізував суд присяжних не тільки як певний юридичний інститут, а й як соціальне явище. «В огромном числе серьезньїх дел общество, в лице своих представителей, присяжних заседателей, не только участвует в решении вопроса о вине и невинности подсудимого, но и получает назидательньїе указания. Важное педагогическое значение суда присяжних должно состоять именно в том, чтобьі зти люди, оторваннне на время от своих обьі-денньїх и часто совершенно бесцветньїх занятий и соединенньїе у одного общего, глубокого по значенню и по налагаемой им нрав-ственной ответственности, дела, уносили с собою, растекаясь по сво-им уголкам, не только возвьішающее сознание исполненного долга общественного служения, но и облагораживающее воспоминание о правильном отношении к людям и достойном обращении с ними.
Суд присяжних как форма суда заслуживает особого изучения именно с точки зрения нравственннх начал, в него вложенньїх и при посредстве его осуществляемнх. Обьем распространения суда присяжних то суживается, то расширяется, и можно сказать, что в одной лишь Англии на него смотрят как на нечто бесповоротное и органически слившееся со всем строєм общественной жизни. Но имен-но такое боевое положение зтой формьі суда и указьівает, как глубо-ко и чувствительно соприкасается она с жизнью, служа одновремен-но и одним из ее регуляторов и правдивим ее отражением. Упразд-нение суда присяжньїх по важнеишим делам и передача его функ-ций коронньїм судьям, удовлетворяя трусливьім пожеланиям внеш-него и формального единообразия — обыкновенно отодвигает суд от жизни и создает для него "заповедную область", от которой часто ве-ет холодом и затхлостью рутиньї. Позтому, несмотря на националь-ную реакцию против учреждений, перенесенньїх в Германию из Франции, даже воссоздатели суда шеффенов не решились совсем уп-разднить суд присяжньїх и лишь в тесном соседстве с ним, по сторонам коронного судьи, посадили вьіборньїх на долгий срок заседате-лей, очень скоро стяжавших себе славу — поддакивающих и соглас-ньіх с любьім мнением или решением людей. И надо признать, что ни историко-политические возражения Иеринга и Биндинга, ни ме-тафизические вьіходки Шопенгаузра и техническая критика Крюп-пи не в состоянии поколебать оснований суда присяжньїх. Поспеш-ньіе и основанньїе на непроверенньїх данньїх вьіводьі о неправиль-ности приговоров присяжньїх со сторони людей, не бьівших свидете-лями хода процесса, не переживших его лично, а судящих лишь по обривкам печатних известий, составляют обнчное явление у нас. Притом зтот суд долгие годи поставлен бнл в самне невнгоднне ус-ловия, оставаясь без призора и ухода, причем недостатки его столь естественнне в новом деле, не исправлялись любовно и рачительно, а "каждое льїко ставилось в строку". Еще недавно у нас над ним бьі-ло произведено особое судебное разбирательство, причем в горячих и пристрастньїх обвинителях не бьіло недостатка. И все-таки подавля-ющим большинством пришлось винести ему оправдательньїй приговор, виразив надежду, что зтот жизненний, облагораживающий народную нравственность и служащий проводником народного пра-восознания суд должен укрепиться в нашей жизни, а не отойти в область преданий. Зту же надежду хочется виразить и по отношению к молодим юристам, которнм придется входить в оценку зтого суда. Пусть помнят они, что, как всякое человеческое учреждение, он имеет свои несовершенства. Но их надо исправлять без гнева, ослепления и горделивого самомнения, строго отличая недостатки учреждения от нромахов и упущений отдельньїх личностеи и вопро-шая себн - все ли, что нужно, сделано для правильного осуществле-пия зтого суда со стороньї судьи, им руководящего, и со сторони за-конодателя, его устрояющего? На людях, призванньїх служить делу суда и управлення, лежит нравственная обязанность пред родиной и пред русским народом охранить зтот суд от порчи и способствовать его укоренению в русской жизни".
Вважаю, що вчені мають відповісти на поставлену проблему не тільки в контексті компетентності присяжних або „зайвих витрат" на цивільне судочинство, а й прав громадян на об´єктивний і неупередже-ний розгляд справи судом. Думаю, що у сучасному цивільному судочинстві багато громадян не бажає залежати від особистої думки судді, а готові оплатити „зайві витрати", але почути об´єктивну оцінку правопорушення та реальних заходів щодо відновлення їх прав.
При цьому, серед основних недоліків суду присяжних всі теоретики визначають його значну вартість, тобто необхідність відшкодовувати присяжним їх витрати часу. Але присяжних можна порівнювати із свідками, показання яких мають важливе значення у досягненні об´єктивності судового розгляду, зокрема у справах окремого провадження, де зачіпаються інтереси держави. У такому випадку державою запроваджено особливий процесуально-правовий механізм забезпечення явки свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів за ініціативою суду, при цьому відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України, тобто держава встановила граничний розмір компенсації витрат на забезпечення залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, проведення експертиз у справах окремого провадження (частини 4, 5 ст. 86 нового ЦПК). З судом присяжних, його значимістю для цивільного судочинства, не можна порівняти такий засіб, як фіксування судового розгляду технічними засобами. Оскільки останній має важливе значення для захисту прав громадян, але цей засіб також не позбавлений певних вад. З об´єктивної позиції, брати участь у судовому процесі, де йдеться про захист інтересів держави, як свідок - це громадянський обов´язок особи, оскільки він передбачає виконання державної функції.
Для присяжних - це такий самий громадянський обов´язок, який мають виконувати всі суб´єкти, заінтересовані в справедливому судочинстві. Крім того, за ст. З Конституції та ст. 5 нового ЦПК держава взяла на себе обов´язок забезпечити коленому громадянину право на справедливий судовий розгляд. Тобто всі громадяни України зацікавлені в об´єктивному судочинстві, тому й мають брати участь у розгляді справи і висловлювати свої міркування.
Переваги цієї пропозиції полягають також і в тому, що на сьогодні залишились без роботи різні верстви населення - від слюсарів до начальників відділів міністерств, навіть генеральні прокурори у відставці. Отож щодо вирішення питання добору присяжних за певними критеріями, наприклад, за наявністю вищої освіти, належністю до конкретних прошарків населення тощо, то в Україні існує можливість такого вибору.
Суд присяжних згідно з Конституцією України має бути запроваджений в ЦПК, тому необхідно шукати раціональні шляхи його запровадження на сучасному етапі розвитку суспільства, а не ставити під сумнів доцільність його існування в Україні. Наприклад, у справах, в яких вартість позову сягає більше 1 000 000 гривень, має сплачуватися судовий збір з урахуванням участі у справі суду присяжних тощо.
Крім того, питання "реприватизації" такого гіганта як Кри-воріжсталь залежало від волі одного або декількох суддів. Важко уявити собі, під яким моральним тиском опинилися ці судді. Якби долю такого спору вирішували присяжні, то суддя або судді були б звільнені від значної частини морального тиску та відповідальності, хоча б за рахунок того, що значну частину такої відповідальності перекладено на присяжних.
У США суд присяжних діє в цивільних справах, хоча автор не пов´язує з його діяльністю зняття всіх проблем цивільного судочинства у цій країні. Але спробувати застосувати такий інститут для оновлення цивільного судочинства корисно і відповідно до Конституції України - необхідно. Ми ж повертаємося до старого інституту народних засідателів, який був виключений із ЦПК 1963 р. у зв´язку з його неефективністю, та ставимо перед судами нову проблему, яку необхідно вирішувати - забезпечення явки народних засідателів для розгляду певних категорій справ (наприклад, статті 279-282 і юного ЦПК — спрани про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку, статті 283-286 нового ЦПК - справи про обов´язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу тощо). Виникає запитання, а як будуть обиратися чи призначатися народні засідателі, хто буде їм платити заробітну плату, до яких підприємств звертатися з проханням, щоб вони відрядили таких народних засідателів до суду? Тобто замість прозорого і неупередженого вибору присяжних з різних верств населення, але таких, які користуються добрим ім´ям, яким, до речі, можна заявити відвід під час обрання, будуть запрошуватися народні засідателі без певної процедури їх обрання.