Муніципальне право України

§ 5. Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування України

Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва — це засоби його реалізації і види, розроблені та застосовані виконавчими комітетами місцевих рад, міськими, районними і обласними державними адміністраціями з метою реалізації багатопланового міжнародного співробітництва між місцевою владою та мешканцями насамперед однойменних (аналогічних) територіальних одиниць зарубіжних держав та між іншими суб´єктами, але на локально-регіональному рівні з обов´язковою участю органів самоврядування (ініціювання, пряма участь, координація діяльності, пошук і добір партнера та ін.), що мають правове закріплення в договорах (угодах) про співробітництво.

Форми співробітництва органів місцевого самоврядування України із зарубіжними партнерами виробляються у процесі становлення і розвитку міжнародних контактів місцевих рад, їхніх виконавчих органів з органами місцевого самоврядування та іншими суб´єктами зарубіжних країн. Отримавши своє закріплення в угодах про встановлення співробітництва, у додаткових протоколах до них, вони стають організаційно-правовими формами такого співробітництва, утворюючи систему якісно нових відносин місцевої влади, громадян, громадських формувань, юридичних осіб, господарюючих суб´єктів різних форм власності різних країн світу, які, реалізуючись на локальному і регіональному рівнях — рівнях місцевого самоврядування, істотно доповнюють двосторонні міждержавні відносини, надають їм більш прагматичного і динамічного характеру, формують новий тип людської цивілізації -світове співтовариство правових держав.

Домінуючу роль в організаційно-правовому забезпеченні всіх форм міжнародного співробітництва відіграють виконавчі комітети місцевих рад. Особливе значення мають організаційно-правові його форми. До них відноситься обмін офіційними делегаціями органів місцевого самоврядування, наприклад міст-партнерів, що передує укладенню договору про співробітництво. Членами офіційних делегацій у таких випадках є керівники місцевої адміністрації, народні обранці, відомі громадські та політичні діячі. Саме під час таких зустрічей сторони встановлюють і планують подальше співробітництво, визначають види й форми контактів та обмінів, перспективи подальшого розвитку зв´язків. Надалі такі візити стають традиційними і відбуваються щороку.

До найбільш масових форм співробітництва міст-партнерів належать Дні й Тижні дружби. До програм цих комплексних заходів, які розробляються виконкомами місцевих рад спільно із муніципалітетами зарубіжних міст, включаються не тільки традиційні обміни колективами художньої самодіяльності, туристськими групами, командами спортсменів, усілякими виставками, а й організуються зустрічі молоді, дискусії з актуальних питань міжнародних і міждержавних відносин, проводяться масові маніфестації на захист миру за участю жителів споріднених міст. З проведенням Днів і Тижнів дружби пов´язуються приїзди великих груп туристів з міст-партнерів. Так, з великим успіхом пройшов у 1981 році Тиждень Києва у Флоренції (Італія), який за взаємною домовленістю був присвячений 25-річ-чкхвстановлення дружніх зв´язків між цими містами. У Тижні взяли участь близько 140 киян, у тому числі делегація виконкому Київради на чолі з його головою, делегація Київського відділення товариства "Україна — Італія", балетна група Київського театру опери й балету, група київських школярів, спортсменок з художньої гімнастики. До Флоренції виїжджали представники Київської організації Союзу художників УРСР, кіностудії ім. Довженка (для участі в показі фільмів студії), товариства філателістів, Державного музею мистецтв України та Державної бібліотеки ім. Вернадського (для участі у виставках). Ці заходи можна поділити на протокольні, культурну програму й торгово-економічні переговори з італійськими партнерами. І до цього часу вони дають істотну віддачу.

Виконком Київради та муніципалітет Флоренції, товариства дружби обох міст провели значну роботу з підготовки заходів Тижня Києва. Відбувся попередній обмін робочими групами, під час поїздок була уточнена програма заходів, строки їхнього проведення, деякі протокольні й організаційні питання.

Апофеозом Тижня Києва став мітинг за участю гостей і жителів Флоренції, на якому було прийняте звернення до всіх споріднених міст, жителів планети на захист миру та співробітництва, проти гонки озброєнь. Подібні звернення були прийняті в ході Днів Генуї (Італія) та Оулу (Фінляндія) в Одесі, Шефілда (Велика Британія) у Донецьку.

Вивчення та впровадження в міське господарство позитивного досвіду зарубіжних партнерів є порівняно новою формою міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування, яка відрізняється високим ступенем результативності й економічної ефективності. Наприклад, у ході поїздок фахівців різних галузей у споріднені міста вивчаються методи ведення міського господарства, які потім впроваджуються в містах України. На високому рівні ця робота організована у міськвиконкомах і держадміністраціях Києва, Одеси, Харкова та Донецька. В результаті поїздок фахівців міського господарства Луганська в споріднені міста за останні кілька років у місті за впроваджені нововведення в організації громадського харчування й дорожнього господарства з Порі (Фінляндія), у проведенні відбудовних і реставраційних робіт, розробці інтер´єрів громадських і житлових будинків із Бремена (ФРН), з реконструкції зоосаду й проектуванню монорейсової дороги на естакаді з електронним керуванням з досвіду Кобе (Японія). З великою користю застосовувався досвід зарубіжних партнерів в галузі будівництва й архітектури в Запоріжжі, Миколаєві; в сфері благоустрою й транспорту — у Чернівцях, Житомирі, Харкові; в галузі екології — в Луцьку, Тернополі, Одесі; у сфері побутового обслуговування — Новій Каховці, Черкасах.

Із впровадженням ноу-хау з досвіду зарубіжних органів самоврядування тісно пов´язані так звані професійні зв´язки органів місцевих влад, здійснення яких приводить до впровадження сучасних досягнень культури, науки й техніки у різні галузі міського господарства. Співробітництво педіатрів і офтальмологів Одеси з колегами із Генуї (Італія), Марселя (Франція), Йокогами (Японія) сприяло взаємному обміну новими досягненнями в цих областях медицини; докери й портовики з Одеси і Маріуполя впровадили у себе передові технології вантажно-розвантажувальних робіт та обробки морських суден, що були передані їм портовиками Марселя й Гамбурга (ФРН); хореографи Києва передали свій досвід у підготовці юних артистів балету фахівцям з Кіото (Японія), а винороби Криму — технологію готування вин колегам із Гренобля (Франція).

Важливу частину роботи міських рад становлять контакти й співробітництво молоді. Двосторонні зустрічі, співробітництво вищих навчальних закладів, шкіл, ліцеїв, гімназій, листування, обмін делегаціями й навчальними групами, організація заочних курсів і змагань, спільних молодіжних таборів, проживання в родинах друзів — ось лише деякі форми співробітництва, які використовуються місцевими радами та молодіжними організаціями у ході співробітництва. Вони спрямовані на подолання існуючих стереотипів, можливість отримання достовірної й об´єктивної інформації з обох сторін, зміцнення дружби між молоддю. Саме в роботі з молоддю запорука міцної дружби народів у майбутньому, тому участь у міжнародному співробітництві підростаючого покоління є пріоритетним напрямом у міжнародній діяльності місцевих рад.

Багато користі в активізації фізичної культури городян, спортивних контактах приніс Тиждень фізичної активності, який вперше був проведений у 1989 році між п´ятьма парами ще радянських і канадських споріднених міст (Набережні Челни і Оттава, Одеса і Ванкувер, Руставі і Сент-Джонс, Тарту і Саскатун, Рига і Монреаль). У спортивних змаганнях, проведених у рамках Тижня, взяли участь сотні тисяч жителів міст двох країн. Перший досвід міжнародних масових змагань між містами завершився успішно.

Останніми роками з´явилися принципово нові форми співробітництва територіальних громад та органів місцевого самоврядування, які опосередковані виконкомами місцевих рад. Це привело до виникнення тривалих і перспективних зв´язків, які є взаємовигідними. Насамперед, це встановлення прямих зв´язків між громадськими організаціями, установами й підприємствами споріднених міст, з´являються нові відносини між органами охорони здоров´я й милосердя, товариствами молоді, інвалідів і релігійними громадами. Постійного характеру набув обмін інформацією, особливо публікаціями та шпальтами газет у місцевих засобах масової інформації (Київ — Мюнхен; Одеса — Оулу; Запоріжжя — Лінц, Австрія). Київ і Мюнхен (ФРН), Харків і Цинцінаті (СІЛА) організували й провели телемости, Львів і Вінніпег (Канада) — радіомости, багато міст провели обмін радіопрограмами. Групи телебачення з міст-партнерів почали зйомки документальних фільмів про споріднене місто і його жителів.

Широке коло організаційних форм міжнародного співробітництва місцевих рад не дозволяє докладно охарактеризувати кожну з них, але вже з перерахованих вище форм співробітництва можна зробити висновок про актуальність і безсумнівну важливість роботи, яка проводиться місцевими радами, їх виконкомами з міжнародного співробітництва.

Організаційно-правові форми міжнародного співробітництва органів місцевого самоврядування України мають різноманітний і багатоплановий характер і у своїй сукупності утворюють систему міжнародних відносин на локальному і регіональному рівнях. У цій системі залежно від різних ознак, які можна класифікувати, виділяють різноманітні організаційно-правові форми:

— залежно від кількості реалізованих у рамках одного заходу організаційно-правових форм розрізняють комплексні (понад дві організаційно-правові форми, наприклад проведення Днів (Тижнів) споріднених міст та цільові (реалізується конкретна форма співробітництва, наприклад, спортивні змагання між молоддю міст-партнерів та ін.);

— від реалізації у певних сферах громадського життя — форми гуманітарного (в т. ч. культурного), економічного, науково-технічного, політичного співробітництва;

— залежно від суб´єктів, які беруть участь у реалізації організаційно-правових форм співробітництва, розрізняють форми співпраці на рівні місцевої влади, громадських формувань (політичні партії, масові рухи, добровільні товариства, земляцтва, фонди, асоціації та інші об´єднання людей, які не мають на меті одержання прибутку), навчальних закладів, господарюючих суб´єктів (підприємства, організації, установи різних форм власності), окремих громадян. Останнім часом все частіше партнерами органів місцевого самоврядування України виступають урядові організації зарубіжних країн (наприклад, Агентство міжнародного розвитку США та ін.), ММУО (економічні, фінансові, гуманітарні тощо), МНУО, транснаціональні корпорації, великі промислові фірми зарубіжних держав та ін.; — за хронологічною характеристикою розрізняють організаційно-правові форми довгострокові (реалізація договору про співробітництво споріднених міст, розрахованого на невизна-чений термін), середньострокові (реалізація міжнародної програми співробітництва навчальних закладів, розрахованої на реальні терміни до 3-5 років) та короткострокові (наприклад, укладення однократної міжнародної угоди купівлі-продажу майна, однократне проведення міжнародної презентації або виставки тощо). Таким чином, можна констатувати, що міжнародні зв´язки органів місцевого самоврядування регулюються внутрішньодержавним (національним) законодавством, міжнародним публічним правом, а також міжнародним приватним правом (у разі, якщо органи місцевого самоврядування вступають у цивільно-правові відносини, "ускладнені" іноземним елементом).

У становленні та розвитку ефективних організаційно-правових форм співробітництва органів місцевого самоврядування із зарубіжними партнерами велику роль відіграє правильна організація інформаційно-методичної роботи, яка б відповідала сучасним вимогам. Насамперед, це актуалізує питання організації інформаційних банків даних (ІБД) з міжнародного співробітництва, причому не тільки самими виконкомами місцевих рад, а й національцими союзами (асоціаціями) органів місцевого самоврядування. Організація таких ІБД на субрегіональному і національному рівнях дозволить:

  1. Розглянути процеси зародження, становлення й розвитку форм міжнародного співробітництва у комплексі й стимулювати роботу з їх організаційного та правового забезпечення на субрегіональному і національному рівнях;
  2. Спрямувати діяльність виконкомів місцевих рад на вирішення проблем місцевого самоврядування, потреб населення й території через призму зарубіжного співробітництва;
  3. Здійснювати аналітичну роботу, розробляти форми співробітництва із зарубіжними партнерами, напрацьовані виконкомами та національними асоціаціями органів місцевого самоврядування, з метою їх удосконалення й розвитку інформаційно-методичної роботи;
  4. Органам місцевого самоврядування, які долучаються до міжнародних зв´язків чи переходять на рівень системного міжнародного співробітництва, ознайомитися з досвідом роботи виконкомів інших міст чи асоціацій органів місцевого самоврядування та обрати для себе прийнятні організаційно-правові форми співробітництва;
  5. Усунути дублювання форм і методів роботи та проходження співробітництва органів місцевого самоврядування "по замкнутому колу";
  6. Відкрити нові можливості в прогнозуванні міжнародного співробітництва і розробці його перспективного планування;
  7. Вивчити потреби й побажання партнерів по співробітництву у встановленні його форм в розрізі доцільності й ефективності;
  8. Підвищити рівень узгодження діяльності виконкомів і місцевої влади зарубіжних партнерів при проведенні комплексних і цільових заходів; відділів і управлінь виконкомів та інших установ при забезпеченні обмінів та конкретних форм співробітництва;
  9. При прискоренні й полегшенні процесу планування міжнародного співробітництва забезпечити його високу якість на різних рівнях.