Історія педагогіки. Книга І. Історія зарубіжної педагогіки
§1. Соціально-економічні й політичні умови розвитку школи й педагогічної думки у Північноамериканських штатах
Розвиток педагогічної думки і школи пов’язаний з історією, економічним і соціально-політичним розвитком країни. Становлення шкільної освіти в північних, центральних і південних колоніях європейських держав на території Північної Америки значно відрізнялося одне від одного. Південні колонії становили собою величезні тютюнові плантації, які належали англійським колоністам, де люди жили на значній відстані один від одного, що робило неможливим створення шкіл. Заможні землевласники навчали своїх дітей вдома, наймаючи їм вчителів. Продовжували навчання діти багатих, як правило, в Європі.
Навчанням дітей рабів-негрів ніхто не займався, за винятком місіонерських груп, які організовували прилучення їх до читання Біблії.
Колоністи, які оселялись у середніх регіонах приатлантичної Америки, прибували туди з різних країн, не тільки з Англії, але й з Голландії, Німеччини, Іспанії та інших європейських держав, з власними релігійними переконаннями і культурними традиціями. Ця різноманітність поглядів також не сприяла створенню єдиної громадської школи. Окремі групи населення створювали свої місцеві школи, серед яких переважали такі, де діти навчались ремеслам, торгівлі й одночасно засвоювали елементи грамоти.
Північні ж колонії були заселені переважно пуританами, англійцями вкрай протестантського напрямку, які не визнавали англіканської церкви, що шукала компроміс між католицизмом і протестантизмом, і за це переслідувалися в Англії. Саме вони привезли з собою дух непокори, що призвів врешті-решт до семирічної війни американських колоній за незалежність від англійського протекторату, яка закінчилась створенням Північноамериканських Штатів. На відміну від поселенців південних колоній, вони жили на близькій відстані один від одного, і це сприяло виникненню міст, відкриттю портів, розвитку промисловості, що, у свою чергу, вимагало хоч би мінімальної освіченості населення. Все це стало передумовою створення перших громадських шкіл, які організовувались за рахунок коштів місцевих адміністрацій і пожертвувань приватних осіб.
Вже перші законодавчі акти Північних Штатів свідчать про намагання співвіднести школу з потребами розвиваючої промисловості і фермерського господарства. Можна стверджувати, що вже в ті часи американська школа стала проникатись духом практицизму.
Незважаючи на те, що на перших порах переселенці з різних країн зберігали уявлення про характер виховання й освіти, вивезені ними з батьківщини, з часом англійська шкільна традиція виявилась найбільш впливовою в процесі формування власне американської системи освіти.
Народна освіта в Америці в процесі свого становлення намагалась враховувати як обов’язки держави по відношенню до громадян, так і обов’язки громадян по відношенню до держави.
З метою поширення освіти почали з’являтися закони, які приписували кожній громаді, що нараховувала більше 50-ти будинків, утримувати за свої кошти вчителя для навчання дітей. Так, закон штату Массачусетс, щоб запобігти зневажливому ставленню батьків до освіти їх дітей, ухвалював у кожному містечку виділяти людей, здатних навчати дітей читанню, розумінню канонів релігії і законів держави. В громаді з більш, ніж 100 будинками передбачалося відкривати навчальні заклади на зразок англійської граматичної школи. Внаслідок появи таких законодавчих актів виникло немовби змагання між общинами, яке стало додатковим стимулом у розвитку освіти. З часом обов’язки громади по відношенню до громадської освіти стали збільшуватись. Декілька громад об’єдналися в навчальні округи, обов’язками яких було утримання окрім елементарної школи ще й школи підвищеної - англійської або латинської.
У результаті просвітницької діяльності общин з’явилася значна кількість виховних будинків для маленьких дітей, граматичні, приходські школи, благодійні навчальні заклади, засновані місіонерами, та ін.
Варто відзначити, що якість навчання у всіх цих навчальних закладах далеко не завжди відповідала вимогам суспільства. Вона була формальною, забезпечувалася непідготовленими вчителями, у школі використовувались різноманітні покарання, у тому числі й фізичні.
Великий вплив на розвиток шкіл в Америці мала популярна в той час ідея видатного англійського економіста У.Петті (1623-1687) про створення освітніх трудових будинків для дітей усіх верств, в яких окрім елементарної освіти давались би спеціальні знання, корисні з економічної точки зору і передбачалася б участь учнів у виробничій практиці.
До початку XVIII ст. в штатах Пенсільванія і Нью-Джерсі стали відкриватись школи, навчальна програма яких наближалась до вимог життя. У них передбачались 4 години навчальних занять щодня і 4 години роботи в майстернях. Серед навчальних предметів були й нові - рахівництво, ділова документація, оформлення торгових операцій і деякі інші. Школи практичної орієнтації почали набувати все більшої популярності, а граматична школа, метою якої була підготовка до вступу в коледж, все більше й більше втрачала своє значення. Зі зростанням добробуту окремих верств суспільства заможні люди побачили небезпеку в “неосвічених голодранцях” і тому охоче виплачували податки на освіту їхніх дітей як запоруку власного спокою. Разом з тим, отримавши дещо пізніше право голосу, нижні прошарки населення самі почали вимагати освіти для своїх дітей, бо бачили в ній можливість утвердитися в суспільстві.
Початок середньої освіти в США було покладено ще в 1635 р. відкриттям церковною общиною в Бостоні латинської граматичної школи європейського типу. Ідея створення таких шкіл швидко поширилась і в інших містах. Гордістю поселенців Нової Англії став Гарвардський коледж, відкритий у 1636 p., що отримав свою назву на честь англійського міністра Дж. Гарварда, який емігрував в Америку і заповів коледжу половину свого майна та бібліотеку. Програма навчання в коледжі в цілому відповідала європейській освіті - вивчались латина і грецька мови, логіка, філософія, а також деякі предмети природничо-наукового циклу. Випускники коледжу мали можливість продовжити навчання в європейських університетах. Пізніше сам Гарвардський коледж набув статусу університету.
Коли ідеї Просвітництва, що поширилась по всій Європі, дійшли до Америки, першими її підтримали державні діячі. У процесі свого становлення американський просвітницький рух відчував великий вплив англійської філософії, ідей Дж.Локка, Е.Шефтсбері, етичної концепції “Школи морального відчуття”, згідно з якою поняття добра ототожнювалося з задоволенням і користю для людини. Виходячи з того, що людина за своєю природою добра і незіпсована, а все зло виникає від обмеженості, неграмотності і неосвіченості американські просвітники своє намагання до “царства розуму” пов’язували зі здійсненням прогресивних суспільних перетворень.