• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Муніципальне право України

§ 3. Джерела муніципального права України

Дана тема джерел муніципального права є однією з найбільш розгалужених серед інших галузей права, що значною мірою зумовило порівняно швидке становлення її з часу визнання у нашій країни місцевого самоврядування.

Основними видами джерел муніципального права є: Конституція України;

- закони України;

- підзаконні нормативно-правові акти органів державної влади в галузі місцевого самоврядування;

- нормативно-правові акти суб´єктів системи місцевого самоврядування;

- міжнародно-правові акти в галузі місцевого самоврядування;

— нормативно-правові договори;

— інші види джерел муніципального права: акти безпосереднього народовладдя, нормативно-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим тощо.

Пріоритетним джерелом муніципального права України є Конституція. Вона містить насамперед положення про визнання і гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 7), здійснення народом України влади через органи місцевого самоврядування (стаття 5), про право громадян України брати участь у місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування, користуватися рівним правом доступу до служби в органах місцевого самоврядування (стаття 38), про основні засади виборів до органів місцевого самоврядування (ст. 71), повноваження Верховної Ради України в галузі місцевого самоврядування (п. 30 ст. 85, п. 15 ст. 92 та ін.), основні його засади (Розділ XI), функції і повноваження територіальних громад, порядок формування і склад предстанництвами органів місцевого самоврядування, (х основні функції і повноваження та механізм його здійснення.

Основними джерелами муніципального права є закони про місцеве самоврядування — загальний і спеціальні (територіальні або галузеві).

Це безпосередньо випливає зі статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в якій, зокрема, зазначається, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією, цим Законом та іншими законами, які не повинні суперечити його положенням. Правовий статус місцевого самоврядування у містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та цим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ та Севастополь та Конституцією Автономної Республіки Крим.

Загальним і основним законом в галузі місцевого самоврядування є Закон "Про місцеве самоврядування в Україні", який, відповідно до положень Конституції України щодо місцевого самоврядування, визначає його систему, засади організації і діяльності органів та посадових осіб, їх функції, повноваження і відповідальність та гарантії місцевого самоврядування.

Найбільш повно в Законі визначаються форми безпосереднього здійснення територіальними громадами місцевого самоврядування (місцеві референдуми, місцеві ініціативи тощо), повноваження його представницьких органів — сільських, селищних, міських, районних і обласних рад, виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, сільського, селищного і міського голови, матеріальна і фінансова основи.

Важливими новелами цього Закону є визначення у ст. 1 основних термінів, які використовуються у ньому, основних принципів місцевого самоврядування (ст. 4), його системи (стаття 5), основних - форм безпосереднього волевиявлення територіальними громадами (статті 7-9, 13), організаційно-правових, матеріальних, фінансових та інших основ місцевого самоврядування (стаття 16), тобто механізму здійснення, системи відносин його органів з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, та відносин цих органів з підприємствами, установами і організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, гарантій місцевого самоврядування, відповідальності його органів та посадових осіб.

Серед спеціальних норматишю-правових актів в галузі місцевого самоврядування найбільш вагомими є: Закон України "Про столицю У країни — місто-герой Київ", який містить кілька розділів, безпосередньо присвячених місцевому самоврядуванню: розділ І "Організаційно-правова основа, здійснення місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві; розділ III "Посадові особи органів місцевого самоврядування та виконавчої влади в місті Києві, їх функції і повноваження"; розділ IV "Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування", закони про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, про статут депутатів місцевих рад, про всеукраїнський та місцеві референдуми тощо;Конституція Автономної Республіки Крим, яка містить окремий розділ (IV), присвячений місцевому самоврядуванню в Автономній Республіці Крим.

Значне місце серед джерел муніципального права посідають нормативні акти державної влади: відповідні укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, рішення Конституційного Суду з питань місцевого самоврядування та нормативні акти інших органів державної влади. Загальновідомими нормативними актами Президента України є, зокрема, Укази "Про зміцнення економічних основ самоврядування" від 12 березня 1994 року та "Про фонд сприяння місцевому самоврядуванню України" від 19 грудня 1995 року.

Одним із перших нормативних актів Кабінету Міністрів в галузі місцевого самоврядування є Постанова від 5 листопада 1991 року "Про розмежування державного майна між загальнодержавною власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)".

Поступово визнається і утверджується таке джерело муніципального права, як акти Конституційного Суду України.

Рішеннями Конституційного Суду України джерелами муніципального права, можна вважати, зокрема, Рішення від 9 лютого 2000 року Міжн\2000 (справа про місцеве самоврядування, статут територіальним громад районів у містах та інші питання), від 27 березня 1998 року № 5— р/п/98 (справа про вибори у містах Києві і Севастополі), від 13 травня 1998 року №6—рп/98 (справа щодо статусу депутатів рад).

Та найбільш розгалуженим джерелом муніципального права є нормативно-правові акти суб´єктів системи місцевого самоврядування, зокрема, відповідні акти територіальних громад як акти їх безпосереднього волевиявлення, представницьких органів місцевого самоврядування рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, органів самоорганізації населення тощо. Найбільш вагомими серед них є акти місцевих референдумів та представницьких органів місцевого самоврядування, зокрема статути територіальних громад міст та інших адміністративно-територіальних одиниць, регламенти відповідних рад, правила, положення тощо, які в цілому складають найбільший масив джерел муніципального права України.

Відповідно до статті 59 Закону про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) рад в межах своїх повноважень також приймає рішення, а сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної рад — видають розпорядження. Ці акти є обов´язковими в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов´язковими до виконання на відповідній території.

У розвиток цього конституційного положення в статті 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначається, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов´язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об´єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 19 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції та в межах цього Закону може приймати статут територіальної громади села, селища, міста. Однією з істотних його особливостей є необхідність державної реєстрації в органах Міністерства юстиції.

Якщо звичайне рішення ради нормативно-правового характеру, як правило, набирає чинності з дня його оприлюднення, то статут територіальної громади — відповідно після його реєстрації в органах Міністерства юстиції.

Значне місце в системі джерел муніципального права України посідають міжнародно-правові .акти, з числа тих, згода на обов´язковість яких надана Верховною Радою. До них відносяться, зокрема, Європейська хартія місцевого самоврядування, прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985 року, у якій визначаються конституційні і законодавчі основи місцевого самоврядування, його поняття, сфера компетенції; передбачається відповідність адміністративних структур і засобів завданням органів місцевого самоврядування, адміністративний контроль за діяльністю його органів, право місцевих органів самоврядування на об´єднання та ряд інших положень.

У цьому нормативно-правовому акті, зокрема, зазначається, що принцип місцевого самоврядування має бути визнаний в законодавстві країни і, за можливості, в Конституції (стаття 2). Під місцевим самоврядуванням розуміється право і спроможність місцевих властей в межах закону здійснювати регулювання і управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їх компетенції, в інтересах місцевого населення (стаття 3).

Щодо сфери компетенції і джерел муніципального права, зокрема, проголошується, що головні положення і функції місцевих властей встановлюються Конституцією або законом (стаття 4). Разом з тим, зазначається, що ці положення не виключають наділення місцевих властей повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону (стаття 4).

Все більшого поширення набуває такий вид джерел муніципального права, як нормативний проект. Це зумовлено статусом підприємств, установ і організацій, які перебувають у комунальній власності територіальних громад, статз^сом підприємств, установ і організацій, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, і відносинами між ними та органами місцевого самоврядування, а також між вітчизняними суб´єктами місцевого самоврядування одного або різних рівнів та між вітчизняними і зарубіжними його суб´єктами, можливостями добровільного об´єднання органів місцевого самоврядування та їх повноваженнями в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Зокрема, в статті 18 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначається, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, які не перебувають у комунальній власності відповідних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

У статті 35 цього Закону, яка визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад у галузі зовнішньоекономічної діяльності, зазначається, що до відання цих органів належать, поряд з іншими, такі повноваження, як укладення і забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконан-ня робіт і надання послуг.

Серед інших джерел комунального права все визначніше місце ; посідають нормативно-правові акти Верховної Ради та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, виборчих комісій, насамперед Центральної виборчої комісії, комунальних підприємств, установ і організацій тощо.