Локк виступав проти освіти трудящих, висловив різко негативне ставлення до шкіл. Вважав необхідним ізолювати майбутнього джентльмена від впливу “грубої маси”, від дітей простолюддя. Неприхована зневага Локка до народу і його освіти виразно проявляється в “Записці про робітничі школи”, в якій запропоновано проект закону про бідних, де зазначалося, що необхідно застосовувати жорстокі заходи проти жебраків і бродяг, які отримували допомогу від приходів, примушувати “ледарів працювати”. Він запропонував цілу систему покарань, якими вважав можливим не піддавати лише дітей до 14 років.

На думку Локка, у кожному приході потрібно організовувати робітничі школи, в які в обов’язковому порядку направляти тих дітей віком від 3-х до 14 p., батьки яких звертаються за допомогою в приход. І, якщо діти будуть отримувати в школі хоч би “вдосталь хліба”, їхнє положення буде кращим, ніж вдома. У холодний період, якщо це буде визнано необхідним, до хліба можна додати трохи теплої каші. І цю жебрацьку їжу діти повинні відпрацювати прядінням, в’язанням, вишиванням та ін. Вироби дітей треба продавати і це буде оплачувати їх утримання. Особливо важливо, що дітей можна буде зі школи зручно водити до церкви під наглядом вчителя, що стане дієвим виховним засобом. Майстри зможуть брати собі учнів за плату, яку вноситимуть у школу і таким чином діти будуть працювати на майстрів і фабрикантів. Однак, навіть цей документ не був прийнятий, пропозиція про запровадження в кожній общині школи для неімущих була на той час надто сміливою: закон про початкову освіту всіх дітей з’явився в Англії лише в останній третині XIX ст.