Виходячи з позиції сенсуалізму, Коменський в основу пізнання і навчання поставив чуттєвий досвід і теоретично обґрунтував та детально розкрив принцип наочності. Оскільки в школі потрібно вивчати саме речі, а не слова, які їх означають, то необхідно починати навчання “не з словесного тлумачення про речі, а з реальних спостережень за ними. І лише після ознайомлення з предметом нехай іде мова про нього більш конкретно” [Т. 1. - С. 384]. Ця думка Коменського повторюється неодноразово в різній формі і резюмується в його знаменитому “Золотому правилі” [Т. 1. - С. 384]. Вчений рекомендував широко використовувати різноманітні наочні засоби - картини, макети, моделі, карти і тощо. Він обґрунтував, узагальнив, розширив і поглибив наявний практичний досвід наочного навчання, широко застосував наочність на практиці, спорядив свої підручники малюнками. І з часів Коменського в теорії і практиці принцип наочності зайняв тверді позиції і довго слугував важливим засобом боротьби проти шкільної схоластики.

Коменський надавав важливого значення розкриттю причинних взаємозв’язків між явищами зовнішнього світу, привчанню учнів до аналізу: “Все необхідно вивчати і шляхом вивчення причинних зв’язків... знати - це означає зрозуміти речі через пізнання причин; причина є провідником розуму” [Т. 1. - С. 388]. Догматичності навчання протиставив принцип свідомості навчання. “Нічого не варто змушувати вивчати напам’ять, крім того, що добре сприйняте розумом”, - писав він. “На кожному предметі необхідно зупинятися доти, поки не буде розумітися”, - радив учений вчителям [Т. 1. - С. 389].

У творах Коменського чітко вирізняється принцип систематичності знань. У навчанні треба просуватися від фактів до висновків, від прикладів до правил, від конкретного до абстрактного, від загального до окремого; спочатку давати загальне уявлення про предмет чи явище, а потім переходити до вивчення окремих його елементів. Наукові знання повинні бути розподілені так, щоб становили собою єдину енциклопедію, в якій все повинно випливати з загального кореня і перебувати на своєму місці [Т. 1. - С. 359].

З принципом систематичності тісно пов’язаний принцип послідовності навчання: “Все необхідно вивчати, послідовно зосереджуючи увагу у кожний момент тільки на чомусь одному” [Т. 1. - С. 389]. Враховуючи вікові особливості дітей, Коменський радив спочатку розвивати відчуття, потім пам’ять, далі мислення і, нарешті, мову і руку” [Т. 1. -С. 334].

Принцип доступності навчання забезпечується врахуванням вікових особливостей дітей, ясністю, чіткістю, логічністю викладання, розумним дозуванням того, що потрібно запам’ятати і зрозуміти. “Учитель повинен дотримуватися усіх способів розкриття пізнавальних якостей і використання їх у відповідності з обставинами” [Т. 1. - С. 334].

Назва XVIII розділу “Великої дидактики”, “Основи міцності навчання і учіння”, свідчить про ту роль, яку відводив Коменський принципу міцності засвоєння знань учнями. Міцність знань можна забезпечити у випадках, коли: вивчатиметься лише те, що принесе користь тепер і в майбутньому; учень навчатиметься не лише наукам, а й моральності і благочестю; вчителі забезпечуватимуть допитливість і уважність, знайомитимуть їх з метою і завданнями уроку, добре роз’яснюватимуть знання про предмет чи явище, виховуватимуть в учнів любов до даного предмета, знань у цілому; постійно й цілеспрямовано розвиватимуть пам’ять; забезпечуватимуть систематичне повторення й закріплення раніше вивченого матеріалу за допомогою вміло визначених запитань і вправ; учні допомагатимуть один одному в навчанні. “Хто навчає інших - навчається сам”, оскільки це допомагає глибше проникнути в сутність речей.

Таким чином, дидактичні принципи і методи, які розробив і пропагував Коменський, характеризуються прагненням зробити весь педагогічний процес розумно організованим і цілеспрямованим. Принципи навчання Коменського руйнували основи схоластичної школи, сприяли збудженню у дітей радості навчання, перетворюючи оволодіння знаннями в приємне заняття, дозволяючи пройти шлях до вершин науки “без труднощів, скуки, окриків і побоїв, немовби граючись і жартома”.