Достатньо ґрунтовно дане питання викладене в працях Коменського “Короткі пропозиції про відновлення шкіл в Чешському королівстві”, “Закони добре організованої школи”, “Велика дидактика”. Учений не лише вперше запропонував струнку систему взаємопов’язаних шкіл, але й розробив оригінальну дидактичну систему, що отримала пізніше назву класно-урочної.

Закладаючи основи сучасних форм колективного навчання у класі, Коменський вважав за необхідне впорядкувати роботу школи, запропонувавши таку організацію навчання, “щоб на кожний рік, місяць, тиждень, день і час визначалося певне завдання”.

У традиційних школах часів Коменського, хоча учні й перебували в одному приміщенні, проте займалися індивідуально, кожен просувався вперед своїми темпами й одержував від учителя лише йому одному передбачені завдання. Запропонована вченим система навчання дітей одного віку і приблизно однакового рівня знань за загальним керівництвом вчителя забезпечувала просування вперед до єдиної для всіх освітньої мети. Так виникли класи з постійним складом учнів, навчальним роком з суворо обумовленим початком і кінцем, певна тривалість навчального дня від чотирьох уроків у школі рідної мови до шести уроків на день у латинській школі. Все це нагадує загальну організацію навчання у сучасній школі. Достатньо чітко свою модель нової школи з класно-урочною системою навчання Коменський організував в угорському містечку Шорош- Патоці у 1650-1954 pp.

Коменський дав вказівки, як планувати і проводити урок, приділяючи частину його опитуванню учнів, частину - поясненню нового матеріалу і вправам, спрямованим на його закріплення. Кожний урок повинен мати чітко визначену тему і головну мету, вчитель повинен забезпечувати належну трудову дисципліну, активну роботу на уроці кожного учня.