Вважаючи, що всі діти здібні навчатися, Коменський пропонував “навчати всіх усьому”. Він висував вимогу загального навчання, яке повинно поширюватися як на багатих, так і на бідних, як на хлопчиків, так і на дівчаток: всі повинні отримувати освіту, “включаючи ремісників, селян, носильників і жінок”. “Щоб уся молодь нашого народу, багата й бідна, обох статей, без будь-якого винятку, не лише навчалася читанню й письму, але й найрізноманітніших справ божих і людських, які саме людині в земному і майбутньому допомагають”, - писав він у “Стисла пропозиція про відновлення шкіл в Чеському королівстві” [Т. 1. - С. 194].

Освіта й виховання необхідні всім. “Адже, хто засумнівався б у тому, що виховання необхідно людям тупим, з метою звільнення їх від тупості? Але ще більше потребують виховання люди обдаровані, оскільки діяльний розум, не будучи зайнятий чимось корисним, буде зайнятий безплідним, пустим і згубним”, - писав Коменський у “Великій дидактиці” [Т. 1. - С. 284]. Отже, для кожного, хто народився людиною, необхідне виховання, стверджував Я.Коменський.

“У школи необхідно віддавати не лише дітей багатих і знатних, але взагалі всіх знатних і незнатних, багатих і бідних, хлопчиків і дівчаток в усіх містах і містечках, селах і хуторах”, - писав Коменський у “Великій дидактиці” [Т. 1.- С. 292]. Всі люди, які народилися, з’явилися на світ з однією й тією ж метою: бути людиною, тобто розумною істотою, владикою тварин, яскравим образом свого творця. Отже, всіх необхідно вести до того, щоб вони, належним чином ввібравши в себе знання, доброчинність і релігію, могли принести користь у житті й гідно підготуватись до потойбічного життя. Якщо ж ми розвиватимемо розум лише окремим, виключивши інших, то будемо несправедливі не тільки по відношенню до тих, хто володіє тією ж самою природою, але й по відношенню до самого Бога, який хоче, щоб усі, на кому він начертав свій образ, його пізнавали, любили і звеличували. Це, безсумнівно, відбуватиметься тим палкіше, чим більше розгоратиметься світло знання. Ця ідея загального навчання дітей обох статей, безсумнівно, була передовою, демократичною вимогою, яка відповідала інтересам народних мас.

Коменський вважав, що школа повинна давати дітям всебічну освіту, яка розвивала б їх розум, мораль, почуття, волю. Вірячи в сили людського розуму, він мріяв про таку школу, яка була б “істинною майстернею людей, де розум учнів осяває блиском мудрості”. Учений рішуче засуджував школи, в яких процес навчання обмежувався зубрінням незрозумілих дітям релігійних текстів, називав їх “страховищем для хлопчиків і катівнею для умів” і вимагав їх докорінної перебудови.