Високотехнологічне інформаційне право України
Довідково-контрольна частина
Сучасний світ активно змінюється. У глобальному контексті особливого значення набуває модернізація процесу підготовки майбутніх юристів, де окреме місце посідають інформаційно- технологічні інновації. Звідси сьогодні впровадження нових програм навчання в юридичних закладах, неминуче починаються з інформаційного перелому свідомості як викладача, так і студентів. У першу чергу це стосується навчальної дисципліни «Інформаційне право України». Адже на цьому шляху існує певна кількість проблемних питань, частину з яких ми спробували вирішити у процесі підготовки цього видання. Так, студенти-юристи часом не мають уявлень щодо своїх можливостей у реалізації читання навчальної літератури, особливо з тих юридичних дисциплін, де використовується складна технічна та природнонаукова термінологія. Такий стан ускладнюється тим, що нині студенти-юристи, як правило, не оперують спеціальними знаннями, навіть у мінімальному обсязі. До того ж, вони не мають відповідних навчально-методичних рекомендацій щодо засвоєння незрозумілих питань.
У цьому зв’язку ми рекомендуємо викладачам, ґрунтуючись на матеріалі навчального посібника «Високотехнологічне інформаційне право України» та виходячи з середньої швидкості читання у групі, визначати оптимальний обсяг навчального матеріалу для самостійного вивчення з кожної теми. Подібний реалістичний підхід до визначення обсягу матеріалу для самостійного освоєння знижує формальне ставлення до позааудіторної навчальної діяльності студентів і дає можливість підвищити рівень його засвоєння.
Крім того, для покращення сприйняття навчального матеріалу при вивченні навчального курсу «Інформаційне право України» додаються різні експериментальні форми практичних робіт — ділові ігри за фабулами юридичних справ у сфері високих технологій, постановка окремих інформаційно-правових проблем і розв’язання соціально-правових конфліктів, що можуть виникати в інформаційній галузі, аудиторні відеоконференції, виконання юридичних завдань з використанням комп’ютерної техніки тощо.
Отже, допомога викладачів у складанні системи уявлень про продукт своєї навчальної діяльності, ступені системної сформованості знань у сфері правового регулювання високих технологій може й повинна стати основою модернізації самостійної роботи студентів при вивченні навчального курсу «Інформаційне право України».
Як засвідчила практика, спроби повністю або частково виключити контроль з навчального процесу призводять до зниження якості навчання. Тож, запроваджувані на сучасному етапі інтенсивні методи навчання неминуче зумовлюють нові пошуки у царині підвищення якості та ефективності педагогічного контролю і впровадження інноваційних форм у контексті розвитку кредитно-модульної системи освіти.
Загальновідомо, що, виходячи з поставлених до методів педагогічного контролю основних вимог, їх можна поділити на методи набування знань; формування вмінь і навичок; здійснення творчої діяльності; закріплення і перевірка знань. Утім, інформаційні методи навчання спрямовані на формування педагогом у студентів нових знань. Використання цих методів у процесі модульного навчання підкріплює інформаційну функцію модуля.
У зв’язку з цим викладання матеріалу має плануватися таким чином, щоб викликати у студентів зацікавленість до проблеми, збагатити їх інформацією в конкретній галузі, визначити місце даної проблеми в суміжних галузях, що ми спробували розробити у вигляді тестів чотирьох рівнів складності, куди включено як загальні питання з навчального курсу «Інформаційне право України» (до речі, загальні з яких у цій роботі не висвітлювалися), так і організаційно-правові проблеми високих технологій передавання інформації у сфері боротьби зі злочинністю, про що докладно йшлося в основному тексті.
Тести містять чотири рівні складності: а) відмінний; б) добрий; в) достатній; г) мінімальний. Кожне тестове завдання має п’ять варіантів відповідей, із яких правильними відповідями можуть бути як одна, так дві або, навіть, три.
Підсумкові тести різних рівнів складності
Рівень «Г» (мінімальний)
Тест 1. Інформація — це:
а) документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі;
б) документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі;
в) документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що можуть мати місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі;
г) відомості в будь-якій формі і вигляді та збережені на будь-яких носіях (у тому числі листування, книги, помітки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп’ютерних систем або повне чи часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені чи документовані відомості.
Тест 2. Поняття «інформаційне суспільство» виражає:
а) ідею нової фази в історичному розвитку передових країн;
б) не прихід «постіндустріального» суспільства, а створення нового соціального зразка;
в) результат «другої індустріальної революції», яка в основному ґрунтується на мікроелектронній технології;
г) результат «третьої індустріальної революції», що створила соціально-економічні відносини нового типу, основу яких складатимуть нанотехнології.
Тест 3. Головні складові поняття «інформаційне суспільство»:
а) інформаційна економіка;
б) наноіндустрія;
в) високоінтелектуальні інформаційні технології;
г) оптоволоконні телекомунікаційні мережі зв’язку.
Тест 4. Законодавство України визначає види інформаційної діяльності:
а) діяльність друкованих засобів масової інформації;
б) діяльність інформаційних агентств;
в) науково-технічна діяльність;
г) рекламна діяльність.
Тест 5. Науково-інформаційна діяльність — це:
а) сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні;
б) сукупність дій, спрямованих на задоволення політичних потреб держави в науково-технічній інформації, що полягає в її пошуку та контролі за розповсюдженням;
в) сукупність дій, спрямованих на задоволення економічних потреб громадян та юридичних осіб, що полягає в аналітично-синтетичній обробці науково-технічної інформації та засекречуванні;
г) збирання, оброблення, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.
Тест 6. Архівна справа — це:
а) збирання, оброблення, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції;
б) збирання, аналітично-синтетичне оброблення, фіксація, зберігання, пошук і поширення інформації;
в) галузь життєдіяльності суспільства, що охоплює наукові, організаційні, правові, технологічні, економічні та інші питання діяльності юридичних і фізичних осіб, пов’язані із нагромадженням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться;
г) галузь життєдіяльності українського суспільства, що охоплює політичні питання діяльності юридичних і фізичних осіб у радянський період, пов’язані із накопиченням, обліком, зберіганням архівних документів та використанням відомостей, що в них містяться.
Тест 7. Державна статистична діяльність — це:
а) сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;
б) сукупність дій, пов’язаних з проведенням державних статистичних спостережень та наданням інформаційних послуг, спрямована на збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації, забезпечення її достовірності, а також удосконалення статистичної методології;
в) планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ та політичних процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів;
г) комплекс видів професійної діяльності, пов’язаної з виробництвом, зберіганням статистичних відомостей та демонструванням їх вищим посадовим особам України.
Тест 8. Книжкова палата України — це державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, що здійснює:
а) організацію книготоргівлі та книгообміну;
б) державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні;
в) аналіз тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивчення книжкового ринку, його регіональних особливостей;
г) розроблення та обґрунтування короткострокових і довгострокових прогнозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні.
Тест 9. Інформатизація — це:
а) процес, що використовує сукупність засобів і методів збирання, оброблення та передавання даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту);
б) множина взаємопов’язаних організаційних, правових, науково- технічних та інших процесів, спрямованих на формування умов для задоволення потреб громадян і суспільства, реалізації їх прав, обов’язків через створення, застосування та розвиток комп’ютерних інформаційних систем, мереж, інформаційних ресурсів і технологій;
в) виробництво інформації для її аналізу людиною і прийняття на його основі рішення про виконання будь-якої дії;
г) динамічна система інформаційних взаємодій суб’єкта із зовнішнім світом, у процесі чого відбуваються створення образу, втілення його в об’єкті, здійснення та перетворення опосередкованих психічним чином відносин суб’єкта в предметній діяльності.
Тест 10. Інформаційне право є:
а) сукупністю правових норм, що регулюють соціальні відносини, які так чи інакше пов’язані з інформацією;
б) правовим інститутом, що регулює інформаційні правовідносини, що виникають виключно у сфері високих технологій;
в) галуззю права, що вивчає правову регуляцію суспільних відносин в інформаційному просторі;
г) сукупністю норм щодо правового регулювання соціально- економічного процесу розвитку постіндустріального суспільства.
Рівень «В» (достатній)
Тест 1. У навчальному курсі «Інформаційне право України» виділяється такі основні проблеми:
а) розроблення і просування універсальних принципів та норм з метою вирішення світових і національних проблем інформаційної галузі;
б) забезпечення обмеженого доступу та прихованого використання глобальних інформаційних ресурсів;
в) пошук правових заходів на виклики міжнародного тероризму;
г) розвиток багатостороннього співробітництва України в галузі інформації та комунікації, свободи вираження та розвитку нових інформаційних технологій.
Тест 2. Інформаційна безпека — це:
а) організаційно-правовий механізм мінімізації негативних наслідків застосування інформаційних технологій;
б) стан захищеності інформаційних інтересів держави, при якому запобігається заподіяння шкоди;
в) стан захищеності приватних інтересів людини, при якому діє правовий механізм щодо запобігання заподіянню шкоди;
г) стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається заподіяння шкоди.
Тест 3. Інформаційна діяльність — це:
а) сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;
б) діяльність органів влади щодо оприлюднення офіційних нормативно-правових актів;
в) сукупність інформаційних дій, спрямованих на задоволення політичних потреб України;
г) будь-яка діяльність щодо збирання, зберігання, використання і поширення інформації, спрямована на задоволення інформаційних потреб різноманітних суб’єктів.
Тест 4. Одержання інформації — це:
а) набуття, придбання, накопичення виключно публічно оголошуваної інформації державою та її уповноваженими органами;
б) набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою;
в) накопичення документованої інформації громадянами та юридичними особами;
г) набуття, придбання, накопичення відповідно до міжнародно- правових норм документованої або публічно оголошуваної інформації юридичними особами або державою.
Тест 5. Поширення інформації — це:
а) задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави;
б) забезпечення належного стану інформації та її матеріальних носіїв;
в) поширення, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації;
г) набуття, придбання, накопичення відповідно до чинного законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або державою.
Тест 6. Складовими частинами видавничої справи є:
а) видавнича діяльність — сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;
б) виготовлення видавничої продукції — виробничо-технологічний процес відтворення певним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;
в) розповсюдження видавничої продукції — доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами;
г) юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сфері видавничої діяльності.
Тест 7. Залежно від території розповсюдження програм визначається територіальна категорія мовлення та територіальна категорія каналу мовлення або багатоканальної телемережі:
а) загальнонаціональне мовлення — мовлення не менше ніж на дві третини населення кожної з областей України;
б) регіональне мовлення — мовлення на регіон (область, декілька суміжних областей), але менше ніж на чверть областей України;
в) місцеве мовлення — мовлення на один чи кілька суміжних населених пунктів, яке охоплює не більше половини території області;
г) закордонне мовлення — мовлення на територію поза межами державного кордону України.
Тест 8. Видавнича справа спрямована на:
а) задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;
б) створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
в) поступове зменшення книговидання російською мовою, при цьому слід забезпечувати культурні потреби російськомовного населення в Україні з урахуванням обмеженого імпорту друкованої продукції;
г) збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у світі знання про Україну.
Тест 9. Забороняється реклама:
а) проведення цілительства на масову аудиторію;
б) нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування;
в) алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
г) послуг народної медицини (цілительства) та осіб, які їх надають, дозволяється лише за наявності відповідного спеціального до- зволу на заняття народною медициною (цілительством), виданого Міністерством охорони здоров’я України або уповноваженим ним органом, і повинна містити номер, дату видання зазначеного дозволу та назву органу, який його видав.
Тест 10. Модернізація — це:
а) удосконалення та відновлення об’єкта, приведення його у відповідність із новими вимогами і нормами, технічними умовами, показниками якості;
б) розвиток, детермінований внутрішньо обумовленою причиною, спрямований на формування умов для задоволення потреб громадян і суспільства, реалізації їх прав, обов’язків через створення, застосування та розвиток комп’ютерних інформаційних систем, мереж, інформаційних ресурсів і технологій;
в) розвиток із заздалегідь планованим результатом, зі свідомо прогнозованим фіналом, із чітко визначеною кінцевою метою;
г) інноваційне поліпшення технологічного процесу з метою досягнення вищого рівня ефективності.
Рівень «Б» (добрий)
Тест 1. У сфері соціального захисту головним завданням інформатизації є:
а) створення для управлінських і регіональних структур програмних систем та засобів обліку всіх рівнів, аналізу і моделювання зайнятості населення, запобігання масовому безробіттю та для широкого залучення населення до нових галузей матеріального виробництва та інших сфер;
б) створення єдиної структурованої інформаційної системи обліку стану здоров’я громадян України на основі автоматизованої реєстрації пацієнтів у лікувальних установах, збирання даних профілактичних обстежень з метою їх подальшого використання в статистичних, аналітичних та експертних системах;
в) створення системи дистанційного консультування та діагностики на основі комп’ютерних мереж, що об’єднують великі лікувальні та наукові заклади;
г) організація державних і приватних центрів масового навчання населення новим спеціальностям з урахуванням вимог міжнародних стандартів для кадрового забезпечення усіх напрямів інформатизації за рахунок інтенсифікації підготовки відповідних фахівців.
Тест 2. З метою складання статистичної інформації органи державної статистики можуть використовувати такі джерела інформації:
а) первинні та статистичні дані щодо респондентів, що підлягають статистичним спостереженням;
б) оперативні дані органів, які згідно із законодавством України можуть проводити оперативно-розшукові заходи;
в) дані банківської і фінансової статистики, статистики платіжного балансу тощо;
г) статистичну інформацію міжнародних організацій та статистичних служб інших країн тощо.
Тест 3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:
а) на пішохідних доріжках та алеях;
б) у населених пунктах на висоті менш ніж 10 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;
в) поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини;
г) поза населеними пунктами на відстані менш ніж 3 метри від краю проїжджої частини.
Тест 4. Державні інформаційні ресурси — це:
а) організаційно-технічна сукупність, що складається з автоматизованої системи та мережі передавання даних;
б) інформація, яка передається мережею передавання даних незалежно від способу їі фізичного та логічного представлення;
в) інформація, яка є власністю держави та (або) необхідність захисту якої визначено законодавством;
г) організаційно-технічна система, яка складається з комплексів телекомунікаційного обладнання (вузлів комутації) та реалізує технологію інформаційного обміну з використанням первинної мережі зв’язку.
Тест 5. Інформаційна система — це:
а) організаційно-технічна система оброблення інформації за допомогою технічних і програмних засобів;
б) сукупність організаційних, інженерно-технічних заходів, засобів і методів технічного та криптографічного захисту інформації;
в) сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обміну інформацією шляхом передавання (випромінювання) або приймання сигналів, знаків, звуків, рухомих чи нерухомих зображень або іншим способом);
г) система обліку, зберігання, використання та знищення документів, справ, видань, магнітних та інших матеріальних носіїв інформації, що містять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.
Тест 6. Правова інформація — це:
а) сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу;
б) систематизовані, документовані або публічно оголошені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище;
в) сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо;
г) документовані або публічно оголошені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.
Тест 7. Інформація з обмеженим доступом — це:
а) відомості конфіденційного або таємного характеру, правовий статус яких передбачено законодавством України, що визнані такими відповідно до встановлених юридичних процедур і право на обмеження доступу до яких надано власнику таких відомостей;
б) відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов;
в) інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю (банківську, комерційну, службову, професійну, адвокатську тощо), розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі;
г) матеріали, документи, інші відомості, якими користуються в процесі та у зв’язку з виконанням своїх посадових обов’язків посадові особи державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг, та особи, які залучаються до здійснення цих функцій, і які забороняється розголошувати у будь-якій формі до моменту прийняття рішення відповідним уповноваженим державним органом.
Тест 8. Комерційна таємниця — це:
а) інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, і у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію;
б) вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані такою (державною таємницею) у порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», і підлягають охороні державою;
в) будь-які відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці;
г) інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
Тест 9. Волоконно-оптичний зв’язок — це:
а) передавання інформації на значні відстані з більш високою швидкістю передавання даних, ніж в електронних засобах зв’язку, в тому числі надання широкого доступу в Інтернет;
б) вид провідного електрозв’язку, що використає як носій інформаційного сигналу електромагнітне випромінювання оптичного діапазону, а як напрямні системи — волоконно-оптичні кабелі;
в) високотехнологічний вид системи бездротового передавання інформації;
г) новий вид зв’язку, при якому інформація передається по оптичних діелектричних хвилеводах, відомих за назвою «оптичне волокно».
Тест 10. Високотехнологічне інформаційне право охоплює:
а) сукупність правових норм, що регулюють соціальні відносини, які так чи інакше пов’язані з технологічними розробками в інформаційній сфері;
б) сукупність правових норм, що регулюють інформаційні правовідносини, які виникають у сфері високих технологій;
в) особливості нормативно-правового регулювання процесу розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства;
г) правові засади діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) та правовий статус інформаційних агенцій, бібліотечну та архівну діяльність, телебачення, радіомовлення і кінематографію, законодавство у сфері видавничої справи, правове регулювання державної статистики та організаційно-правові основи рекламної діяльності.
Рівень «А» (відмінний)
Тест 1. Електронний цифровий підпис — це:
а) дані в електронній формі, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов’язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;
б) обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили;
в) вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача;
г) програмний засіб, програмно-апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів доступу.
Тест 2. Несанкціоновані дії щодо інформації в системі — це:
а) виконання однієї або кількох операцій, зокрема: збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання, які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів;
б) перетворення інформації з використанням спеціальних (ключових) даних з метою приховування/відновлення змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності;
в) дії, що провадяться з порушенням порядку доступу до цієї інформації, встановленого відповідно до законодавства;
г) несанкціоновані дії щодо інформації в системі, внаслідок яких змінюється її вміст.
Тест 3. Адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється для:
а) створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет;
б) впровадження правового механізму саморегулюції доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет;
в) забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені.иА;
г) представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
Тест 4. Захист інформації з обмеженим доступом — це:
а) організаційно-правові заходи, які вживаються власником інформації з обмеженим доступом або іншими особами за його замовленням, з метою запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації та її неконтрольованому поширенню;
б) інженерно-технічні заходи, які вживаються власником інформації з обмеженим доступом або іншими особами за його замовленням, з метою запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації та її неконтрольованому поширенню;
в) криптографічні заходи, які вживаються власником інформації з обмеженим доступом або іншими особами за його замовленням, з метою запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації та її неконтрольованому поширенню;
г) сукупність організаційно-правових, інженерно-технічних та криптографічних заходів, які вживаються власником інформації з обмеженим доступом або іншими особами за його замовленням, з метою запобігання заподіянню шкоди інтересам власника інформації та її неконтрольованому поширенню.
Тест 5. Блокування інформації в системі — це:
а) дії, внаслідок яких унеможливлюється доступ до інформації в системі;
б) результат дій, унаслідок яких інформація в системі стає відомою чи доступною фізичним та/або юридичним особам, що не мають права доступу до неї;
в) позбавлення користувачів можливості обробляти інформацію в системі;
г) дії, внаслідок яких інформація в системі зникає.
Тест 6. Користування персональними даними передбачає:
а) дії їх власника щодо користування ними або дії володільця персональних даних, якому їх власником чи законом надано часткове або повне право оброблення персональних даних, а також покладені обов’язки щодо їх захисту;
б) будь-які дії їх власника щодо оброблення цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншими суб’єктами відносин, пов’язаних із персональними даними;
в) право володільця персональних даних на надання часткового або повного права оброблення персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними, за згодою власника персональних даних чи відповідно до закону;
г) право держави тимчасово обмежувати права володільця персональних даних у випадках, передбачених законом.
Тест 7. Принципами формування і проведення державної політики у сфері технічного захисту інформації є:
а) додержання балансу інтересів особи, суспільства та держави, їх взаємна відповідальність;
б) єдність підходів до забезпечення технічного захисту інформації, які визначаються загрозами безпеці інформації та режимом доступу до неї;
в) виконання на власний розсуд суб’єктами інформаційних відносин вимог щодо технічного захисту конфіденційної інформації, що належить державі
г) скоординованість дій та розмежування сфер діяльності організаційних структур системи технічного захисту інформації з іншими системами захисту інформації та системами забезпечення інформаційної та національної безпеки.
Тест 8. Сучасними напрямами розвитку нанотехнологій є:
а) розроблення надпотужних інформаційних систем надмалих розмірів та пристроїв оптичного запису інформації;
б) розроблення засобів протиідї легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
в) розроблення нових психотехнологій гіпнорепродукційного опитування і нейролінгвістичного програмування;
г) розроблення наноматеріалів та наноінструментів щодо методик виявлення латентних слідів та дослідження мікрооб’єктів.
Тест 9. Інтелектуальні технології — це:
а) високі наукоємні технології, що відтворюють елементи інтелекту людини;
б) процес приєднання локальних (регіональних) суспільств, держав до сучасної світової комп’ютерної інформаційної культури;
в) новий спосіб організації технологічної сфери як результат «другої індустріальної революції», що ґрунтується на мікроелектрон- них технологіях;
г) умови для створення нового соціального зразка «об’єднаного» чи «колективного» інтелекту, що в основному ґрунтується на високих технологіях.
Тест 10. Оптоволоконна інформаційна технологія — це:
а) процес, що використовує сукупність засобів і методів збирання, обробки і передавання даних (первинної інформації) для одержання інформації нової якості про стан об’єкта, процесу або явища (інформаційного продукту);
б) комплекс методів, способів і засобів пошуку, збору (придбання), реєстрації, зберігання, поширення (реалізації), захисту і відображення інформації за допомогою високотехнологічних інформаційних систем і волоконно-оптичних мереж передавання даних;
в) виробництво інформації для аналізу її людиною та прийняття на його основі рішення на виконання будь-якої дії;
г) цілеспрямовано організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечує високу швидкість оброблення даних, швидкий пошук інформації, розміщення даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їхнього розміщення.
Ключі до вірних відповідей
¥ Мінімальний рівень: 1 (Г) — а, б, г; 2 (Г) — а, б, в; 3 (Г) — а, в, г; 4 (Г) — а, б, г; 5 (Г) — а; 6 (Г) — в; 7 (Г) — б; 8 (Г) — б, в, г; 9 (Г) — б; 10 (Г) — а, в.
¥ Достатній рівень: 1 (В) — а, г; 2 (В) — а, г; 3 (В) — а, б, г; 4 (В) — б; 5 (В) — в; 6 (В) — а, б, в; 7 (В) — а, в, г; 8 (В) — а, б, г; 9 (В) — а, б, г; 10 (В) — а, в, г.
¥ Добрий рівень: 1 (Б) — а; 2 (Б) — а, в, г; 3 (Б) — а, в; 4 (Б) — в; (Б) — а; 6 (Б) — в; 7 (Б) — а; 8 (Б) — а, в; 9 (Б) — а, б, г; 10 (Б) — а, б, в.
¥ Відмінний рівень: 1 (А) — в; 2 (А) — в; 3 (А) — а, в, г; 4 (А) — г; 5 (А) — а; 6 (А) — б; 7 (А) — а, б, г; 8 (А) — а, г; 9 (А) — а, г; 10 (А) — б.