Високотехнологічне інформаційне право України
4.2. Електронні наглядові системи та аналітичні системи обробки інформації
Електронний документообіг в органах прокуратури
Провідним напрямком розвитку інфраструктури прокурорських інфотехнологій має стати впровадження кращих здобутків правової інформатики — інформатики у правотворчості, правозастосуванні та правовій освіті, формування галузевого електронно-цифрового інформаційного простору під умовною назвою «Електронна прокуратура», де особливе місце відведено питанням електронного документообігу в органах прокуратури.
У цілому організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» [68].
Електронний документообіг в органах прокуратури переважно здійснюється без електронного підпису. За таких умов говорити про надання процесуальним документам правового статусу, звичайно, неможливо. Це далеко не повний перелік проблем, пов’язаних з організацією та управлінням, впровадженням та застосуванням сучасних комп’ютерних інформаційних технологій в діяльність органів прокуратури.
Важливим показником системності інформатизації є розроблення автоматизованого класифікатора даних галузевої інформаційної системи. Цей класифікатор має узгоджуватися з відповідними класифікаторами інших галузевих (відомчих) інформаційних систем. Тільки за такої умови можна говорити про підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів прокуратури України.
Зазначене є особливо актуальним у контексті агрегації автоматизованої обліково-реєстраційної підсистеми органів прокуратури з автоматизованими базами даних, обліково-реєстраційних систем, які адмініструються інформаційно-аналітичними службами різних органів влади (у тому числі регістри, кадастри тощо).
Відсутність єдиної інформаційної структури в органах прокуратури породжує такі негативні наслідки: а) паралельність інформації (ті ж самі показники частково опрацьовуються різними підрозділами, зв’язок між якими не завжди впорядковано); б) відсутність єдиного підходу до роботи з інформацією, внаслідок чого окремі показники не в усіх випадках можуть бути якісно опрацьовані на різних рівнях прокурорської системи; в) нерегулярність, невпорядкованість потоків інформації внаслідок відсутності юридично закріпленої форми та невизначеності періодичності потреби в ній; г) надходження надлишкових обсягів інформації або її неповнота внаслідок відсутності єдиних вимог та умов щодо збирання інформації, що спричиняє, з одного боку, одержання випадкових, недостовірних відомостей, а з другого — надмірні витрати часу на їх опрацювання; ґ) диспропорційність інформації внаслідок розбіжностей у періодичності та формі отримання даних у різних ланках прокурорської системи, що не дозволяє оперативно та безпомилково зіставити інформацію, проаналізувати відповідні відомості; д) знецінення інформації через її несвоєчасне оброблення, що ставить під сумнів її використання в прокурорській діяльності.
Звідси очевидно, що вдосконалення прокурорської діяльності тісно пов’язане з реформуванням інформаційного забезпечення, його систематизацією, потребою забезпечення даними, які адекватно відображують процеси, що відбуваються як в самій системі (внутрішнє управління прокурорською системою), так і ззовні (зовнішні, спрямовані на реалізацію функцій прокуратури). Цим зумовлена необхідність розроблення сучасної моделі інформаційно-аналітичного забезпечення прокурорської діяльності, яка, на жаль, залишається на рівні, коли кожна структура прокуратури по суті займається інформаційним самозабезпеченням, витребовуючи та накопичуючи відомості про процеси, що відбуваються у правозастосовній та правоохоронній сферах без відповідної системи їх збирання та опрацювання.
У зв’язку з концепцією комп’ютеризації прокуратури останнім часом починають активніше використовуватися різноманітні загальнодоступні комп’ютерні інформаційно-пошукові системи правової інформації та засоби комп’ютерної телекомунікації масового застосування: електронна пошта, інформаційні ресурси в мережі Інтернет.
Загалом інформаційне забезпечення прокуратури спрямоване на забезпечення таких чинників: а) актуальність інформації, яка відображує реальний стан справ у відповідних сферах прокурорської діяльності за визначений період; б) об’єктивність даних, які відображують достовірність стану справ; в) повнота відбиття явищ таким чином, що дає можливість визначитися стосовно пріоритетних напрямів прокурорської діяльності; г) погодженість та інформаційна єдність показників, завдяки чому первинні дані не суперечать зведеним та похідним; ґ) можливість виконання таких функцій управлінського процесу, як облік та аналіз, прогнозування та планування, координація та контроль [238, с. 119-122].
Що стосується впровадження сучасних інформаційних технологій в їх повному обсязі (мережний варіант, прикладне програмне забезпечення високого рівня, законодавчі бази, електронний документообіг та ін.), то технічним вимогам відповідає не більше третини засобів комп’ютерної техніки, що експлуатується центральним апаратом ГПУ.
У контексті зазначеного у проекті майбутньої стратегії інформатизації прокуратури України має бути закладено перспективи безпосереднього звернення громадян через Інтернет до районних, обласних прокуратур та прирівняних до них за статусом інших прокуратур, ГПУ, в тому числі із заявами та скаргами, а також за довідками стосовно розгляду цих заяв, загальнодоступної статистики діяльності органів прокуратури в цілому та в регіонах тощо. Цей сегмент галузевої інформаційної системи прокуратури пропонується реалізувати через відповідний проект під назвою «Інтернет-приймальня (портал) прокуратури України», який пропонується інтегрувати через модернізацію галузевої автоматизованої інформаційної системи (ГАІС) «Скарга» в ГАІС «Звернення в прокуратуру».
Важливим аспектом техніко-технологічної структури галузевої інформаційної системи прокуратури України має стати галузева Інтра- нет. її пропонується розглядати як інтегроване інформаційне середовище функціонування електронного документообігу із застосуванням електронного підпису та як середовище здійснення контрольних функцій в управлінні органами прокуратури її керівниками. Розвиток технологій Інтранет дозволить модернізувати режим проведення електронних реєстрів та інтеграції їх з обліками результатів діяльності як окремих працівників, так і структурних підрозділів. При цьому у керівників та окремих працівників виникає можливість з меншими затратами робочого часу раціонально планувати та розподіляти навантаження, оформлювати різні звіти тощо, а резерв вивільненого часу застосовувати на реалізацію основних галузевих функцій.
Реалізація стратегії інформатизації прокуратури на методології під умовною назвою «Електронна прокуратура» передбачається у складі реалізації формування ідеї «Електронний уряд» як складової стратегії «Електронна Україна» з метою гідного представлення нашої країни у глобальному кіберпросторі. Таким чином, показано роль і розкрито значення модернізації галузевого інформаційного забезпечення, що передбачає розвиток автоматизованого інформаційно-обчислювального середовища для підвищення якості задоволення інформаційних потреб усіх підрозділів прокуратури, на всіх рівнях її організації та управління.
Інформаційно-аналітична підсистема «Статистика»
Аналіз стану інформаційного забезпечення прокурорської діяльності дає змогу погодитися з висновком про те, що прокурору необхідно відстежувати дані понад ста форм державної статистичної звітності під час здійснення нагляду за додержанням і застосуванням закону. Проте очевидно, що з часом така інформація потребує певного перегляду та переосмислення. Деякі процеси, які відбуваються у суспільстві, потребують удосконалення діяльності державних органів статистики і можуть знайти відображення у нових формах звітності. Перш за все це стосується роботи зі зверненнями громадян, яка обліковується на рівні відомств.
Інформаційно-аналітична підсистема «Статистика» забезпечує реалізацію обліків згідно з Інструкцією про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ, затвердженою відповідними наказами ГНУ.
МВС, СБУ, Державної податкової адміністрації і Міністерства юстиції України.
Облік злочинів, осіб, які їх вчинили, кримінальних справ в органах прокуратури (зокрема у військових прокуратурах), внутрішніх справ, податкової міліції та СБУ здійснюється на підставі таких облікових документів: 1) статистична картка на виявлений злочин; 2) статистична картка про наслідки розслідування злочину; 3) статистична картка про результати відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності; 4) статистична картка на особу, яка вчинила злочин; 5) статистична картка про рух кримінальної справи; 6) статистична картка на злочин, за вчинення якого особі пред’явлено обвинувачення; 7) єдиний журнал обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини.
Систему показників у перелічених обліково-реєстраційних документах побудовано на кримінально-правовій основі і спрямовано на зміцнення законності під час здійснення обліку злочинів та їх розкриття.
Забороняється вносити в зазначені документи первинного обліку будь-які доповнення і зміни, оскільки вони єдині для всіх органів прокуратури та правоохоронних органів і можуть змінюватися і доповнюватися тільки за узгодженням з ГПУ.
Під час заповнення документів первинного обліку (статистичних карток, журналів, довідок) належить керуватися правилами реєстрації і обліку злочинів та осіб, які їх учинили, викладеними в Інструкції про єдиний облік злочинів, та положеннями, що зазначені в цій Інструкції.
Працівник з обліково-статистичної роботи зобов’язаний перевірити в картках правильність дублювання відомостей відповідних пунктів цифровими індексами, які розміщені в графоклітинках з правого боку карток, та правильність заповнення даних, які відзначаються в картках за довідниками, зробити відповідні позначки в документах первинного обліку. Протягом 24 годин з моменту одержання карток у прокуратурі працівник з обліково-статистичної роботи повинен зробити в Єдиному журналі обліку злочинів, кримінальних справ і осіб, які вчинили злочини, необхідні записи і направити облікові документи безпосередньо до обліково-реєстраційного підрозділу.
Обліково-реєстраційні підрозділи зобов’язані негайно врахувати всі надіслані і підписані прокурором документи первинного обліку і не мають права відкладати постановку на облік або виключати їх з обліку. У разі відсутності підпису прокурора або його заступника чи неможливості врахувати картку у зв’язку з неналежним її оформленням вона повертається для дооформлення через відповідного прокурора.
Усі вміщені в документах первинного обліку інформаційні показники і додаткові дані, що їх уточнюють, необхідні для реєстрації, обліку злочинів і осіб, які їх учинили, а також для подальшого складання статистичної звітності правоохоронними органами про злочинність і заходи боротьби з нею, мають бути пронумеровані.
У пронумерованих пунктах карток потрібні відомості або вписуються, або підкреслюються, а в розміщених з правого боку графоклітинках, там, де це необхідно, дублюються цифровими індексами.
Якщо правоохоронний орган розташований у тому самому місці, де й обліково-реєстраційний підрозділ, документи первинного обліку здає працівник з обліково-статистичної роботи органу особисто до обліково-реєстраційного підрозділу під підпис у реєстрі, в якому вказуються: назва картки, номер справи та дата одержання картки. Якщо правоохоронний орган і обліково-реєстраційний підрозділ розташовані в різних населених пунктах, документи первинного обліку може направляти працівник з обліково-статистичної роботи начальнику обліково-реєстраційного підрозділу поштою із супровідним листом, у якому вказуються ті самі реквізити, що і в реєстрі.
Реєстри і копії супровідних листів зберігаються у діловодстві працівника з обліково-статистичної роботи. Документи первинного обліку підлягають зберіганню в обліково-реєстраційних підрозділах упродовж одного року після складання на їх підставі статистичної звітності про злочини і осіб, які вчинили злочини, за умови, що по справах, які направлені до суду, в обліково-реєстраційний підрозділ надійшла із суду довідка про наслідки розгляду кримінальної справи судом (форма 6) та по закритих кримінальних справах, у разі їх наявності в архівах інформаційних підрозділів.
Документи первинного обліку про злочини, по яких справи зупинено за пунктами 1, 3 ст. 206 КПК, не знищуються, а зберігаються у спеціальній картотеці обліково-реєстраційного підрозділу до розкриття злочину або закриття справи на підставі, що виключає кваліфікацію діяння як злочину [211, с. 502-505].
Електронна система «Нагляд»
У прокуратурах областей з 2002 р. впроваджено інформаційну систему електронного обліку документообігу «Нагляд». Ця система забезпечує в автоматизованому режимі реєстрацію вхідної кореспонденції, наглядових проваджень, ведення баз даних за особами, організаціями, контроль визначених законодавством строків розгляду звернень та заяв, руху документів та виконання інших функцій щодо документообігу. Таке програмне забезпечення дозволяє проводити пошук осіб, організацій чи документів за багатьма параметрами, формувати в автоматичному режимі звіти за будь-який строк з контролю, обліку, статистики тощо.
Автоматизована система електронного обліку документообігу «Нагляд» відповідає всім вимогам законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата України», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом ГПУ від 28 грудня 2002 р. № 90.
Впровадження цієї системи в секретаріатах прокуратур областей значно поліпшило контроль за документами, які надходять до прокуратури, що дало змогу скоротити формування статистичної звітності. Наприклад, по скаргах за рік по будь-якому відділу до кількох секунд скорочено виявлення прострочених строків контролю. Система дала змогу чітко розмежувати обов’язки співробітників секретаріату, рівномірно розподілити їх навантаження.
Заплановано завершити встановлення системи «Нагляд» в усіх міжрайпрокуратурах області, що дозволить працівникам апарату всіх обласних прокуратур одержувати інформацію та контролювати стан справ на місцях.
Водночас триває робота зі створення захищеної мережі зв’язку, яка вже використовується у форматі корпоративної електронної пошти.
До користування корпоративною електронною поштою підключено 68 структурних підрозділів прокуратури області, а 28 підрозділів апарату прокуратури області в разі необхідності напряму спілкуються з 40 міськрайпрокуратурами.
Використання електронного зв’язку відчутно підвищило ефективність роботи, забезпечило збереження робочого часу працівників, призвело до відмови від непродуктивних дій, що сприяє активній інтелектуальній діяльності. Зокрема, у оперативних та технічних працівників прокуратури з’явилася можливість відмовитися від використання факсимільних апаратів. Робота цієї системи здійснюється відповідно до Положення про організацію розсилання та прийняття документів в електронному вигляді за допомогою «Корпоративної системи електронної пошти прокуратури області».
З огляду на актуальність розвитку та впровадження новітніх технологій у діяльності органів прокуратури вже розроблена та опробована нова версія інформаційної системи електронного обліку документообігу «Нагляд». Нова версія значно поліпшує систему пошуку, зберігання, захищеності інформації, надає можливість керівникам структурних підрозділів прокуратури самостійно організовувати роботу з документами та контроль за строками розгляду скарг, заяв, які надходять до відділів [60, с. 116-120].
АРМ «Прокурор-кримінолог-аналітик»
Функціонально АРМ «Прокурор-кримінолог-аналітик» дає змогу:
1) створювати банки статистично-аналітичних даних з інформацією в інтересах діяльності галузевих служб органів прокуратури;
2) аналізувати та формувати у табличному або графічному вигляді (графіки, діаграми тощо) стан злочинності в Україні згідно з визначеними показниками та формами звітності;
3) аналізувати та формувати у таблицях або графіках прогнозований стан злочинності за визначеними напрямами;
4) аналізувати стан і прогнозувати можливість застосування додаткових методів та засобів для підвищення ефективності боротьби зі злочинністю з визначених напрямів;
5) аналізувати та визначати напрями та методи вдосконалення діяльності прокурорських працівників та інших галузевих служб для підвищення ефективності попередження злочинності тощо.
Програмно-технічний комплекс «Прокурор-кримінолог-аналітик» працює з будь-якою операційною системою, починаючи з Windows 9x, та з будь-якої версії М8 Office (М8 Office 97, MS Office 2000 та ін.)
У програмному забезпеченні використовується Місігеой Excel [23, с. 509]. Зазначений сегмент стратегії подальшої інформатизації прокуратури пропонується здійснювати в рамках проекту модернізації «АІС — Нагляд» у напрямі формування та розвитку її агрегованих складових: автоматизованих робочих місць (АРМ): «АРМ — прокурора», «АРМ — слідчого» тощо, які передбачається інтегрувати в підсистему комп’ютерної інформаційно-аналітичної системи управлінського призначення під умовною назвою проекту «КСІАЗ-Прокуратура УП».
За таких умов можна створити і багатофункціональну інформаційну підсистему електронного архіву е-сховище. Важливою складовою цієї підсистеми мають стати бази даних і знань у галузі держави і права.
Система «Закони та підзаконні акти України в Інтернеті» надає абонентам мережі Інтернет можливості: 1) пошуку документів за реквізитами (реєстраційним номером, датою прийняття, типом, органом влади, станом (чинні, нечинні); 2) пошуку документів за словами в текстах з урахуванням «відстані» між ними; 3) перегляду текстів знайдених документів, копіювання їх у файл. Бази даних поновлюються щоденно. Блоки поновлення для системи «Законодавство» передаються користувачам через електронну пошту і виставляються на БТР-сервер [148, с. 84-85].
Система «Інформаційна система розслідування, прокурорського нагляду, попередження кримінальних подій» розроблена на основі СУБД Oracle8 i з використанням пакету Oracle Internet Developer Suite і працює в трирівневій архітектурі. В рамках наших пропозицій слід зауважити, що доступ слідчих районних прокуратур, що знаходяться на значній відстані від системних інформаційних криміналістичних ресурсів, може здійснюватися в межах закритої корпоративної системи прокурорського зв’язку.
Досить загальними та орієнтованими на кількісні аспекти інформатизації (збільшення кількості комп’ютерів та локальних мереж) є пропозиції за результатами дисертаційних досліджень щодо організаційно-управлінських аспектів діяльності органів прокуратури України [98; 246].
З огляду на викладене виникає ґрунтовна пропозиція щодо утворення в органах прокуратури відповідних структур — інформаційно-аналітичних відділів (управлінь), здатних збирати від єдиних джерел єдину достовірну інформацію (як зовнішню, так і внутрішню), опрацьовувати її, перетворюючи на результативну. Це, по-перше, звільнить інших оперативних працівників від технічної роботи, пов’язаної зі збиранням, опрацюванням та елементарним аналізом такої інформації. По-друге, потребують визначення обсяг та джерела такої інформації, тобто вона має регламентуватися управлінськими актами Генерального прокурора України для всіх органів прокуратури. Видання таких актів передбачає розроблення переліку та структури інформаційних масивів відповідно до предмета прокурорської діяльності, створення таблиць регламентуючої інформації, вдосконалення аналітичної роботи, визначення та розрахунок якісних показників ефективності системи інформаційного забезпечення.
Розбудова інформаційних технологій нового покоління
Інформаційні технології можуть ефективно використовуватися також в організаційно-управлінській діяльності усередині прокурорської системи. Так, фіксування тієї чи іншої інформації в електронних службових блокнотах за типом «прокурорського досьє» зможе допомогти розумінню, засвоєнню, аналізу і використанню наявних матеріалів для наступних висновків. Це, зокрема, такі напрями, як доведення управлінських директив до виконавців, контроль за виконанням, облік і розстановка кадрів, перевірка професійної придатності, внутрішня безпека органів прокуратури.
Використання нових інформаційних технологій створило в органах прокуратури принципово нові умови для протидії злочинам в інформаційній сфері. Ці методи отримання та збереження оперативно-розшукової інформації означені як «аналітична розвідка», «забезпечення інформаційної безпеки», «комп’ютерна розвідка» [138]. З метою розв’язання проблеми централізованого збирання та накопичення оперативної інформації щодо злочинів у сфері нових інформаційних технологій на сучасному етапі пропонують залучити до автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Оріон» підсистему «злочини у сфері нових інформаційних технологій». За аналізом наслідків опитувань необхідність такої системи підтримують 45,7 % респондентів [231].
Створення в Україні окремого відомчого чи міжвідомчого спеціалізованого підрозділу, завданням якого має бути вирішення лише цього питання, безумовно, сприятиме підвищенню ефективності протидії злочинності у сфері високих технологій. Як завдання такого підрозділу запропоновані: 1) розроблення та проведення конкретних заходів із запобігання та розкриття фактів незаконних дій у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій; 2) проведення заходів щодо розшуку та затримання осіб, які вчиняють комп’ютерні злочини;
3) організація взаємодії з іншими оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, СБУ, Департаменту виконання покарань у вирішенні питань боротьби з комп’ютерними злочинами, а також з операторами зв’язку, інтернет- та контент-провайдерами, банківськими, фінансовими установами, державними та громадськими організаціями;
4) узагальнення відомостей про факти комп’ютерних інцидентів, інформування про це вищестоящих та зацікавлених органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів, а також відповідних установ; 5) використання наявних сил і засобів, а також залучення фахівців інших державних органів та підприємств, громадських організацій [26, с. 319-328].
З метою підвищення ефективності заходів протидії злочинності у сфері нових інформаційних технологій необхідними є: 1) створення міжвідомчої робочої групи для розроблення та координації спільних заходів протидії комп’ютерній злочинності між правоохоронними органами та операторами зв’язку, інтернет- та контент-провайдерами, банківськими, фінансовими установами, державними та громадськими організаціями; 2) створення міжвідомчої системи моніторингу оперативної обстановки у сфері телекомунікаційних технологій; 3) розроблення нормативно-правового забезпечення доступу до інформації про протиправні дії при використанні корпоративних інформаційно-телекомунікаційних технологій; 4) розроблення нових програм навчання при кабінетах криміналістики, проведення електронних навчально-методичних семінарів слідчих прокуратури, які спеціалізуються на розслідуванні справ про комп’ютерні злочини;
5) розроблення та впровадження ефективних криміналістичних заходів реагування на комп’ютерні інциденти.
Важливого значення набувають створення єдиної системи оперативно-розшукової реєстрації, заснованої на високих інформаційних технологіях [34, с. 270-271], та формування інтегрованого електронного банку даних для використання в рамках цього проекту. В цьому зв’язку загальнодержавний підхід вимагає регулярного доведення до органів прокуратури перспективних планів щодо централізованого впровадження у діяльність програмного забезпечення і технологій збирання інформації. При цьому доречно розглянути можливість створення єдиного банку даних криміналістичної служби органів прокуратури на територіальному рівні з наступним об’єднанням на загальнодержавному рівні.
Останнім часом на порядок денний постала проблема щодо розгляду питання про можливість створення відомчого (корпоративного) телекомунікаційного середовища, призначеного для об’єднання різних елементів інформаційної системи підрозділів прокуратури і забезпечення стійкого доступу до інформаційних ресурсів.
Отже, наглядово-аналітичні системи оброблення інформації є корпоративними інформаційними мережами спеціального призначення і інтегрованими компонентами єдиної телекомунікаційної інфраструктури органів прокуратури.