Високотехнологічне інформаційне право України
4.1. Інформаційно-телекомунікаційна система органів прокуратури України
Інформаційна сфера і сфера боротьби зі злочинністю
У цілому дослідженням проблем у сфері боротьби зі злочинністю присвячено велику кількість фундаментальних праць. Власне стосовно процесів боротьби зі злочинністю вживається безліч термінів, при цьому кожний викликає наукові спори і не може оцінюватися однозначно. Тому впорядкування понятійного апарату має не тільки наукове, а й важливе практичне значення щодо розроблення концепції боротьби зі злочинністю.
Не заглиблюючись в аналізі різних точок зору з цього приводу, пропонуємо застосовувати поняття «сфера боротьби зі злочинністю».
Слід визначити, що сфера боротьби зі злочинністю є складною системною діяльністю, яка являє собою єдність таких трьох підсистем:
1) загальної організації боротьби;
2) попередження злочинності;
3) правоохоронної діяльності.
З першого погляду інформаційна сфера і сфера боротьби зі злочинністю є нібито двома абсолютно різними виявами соціального буття. Але ці соціальні інституції мають низку спільних рис, основою чого залишається право як універсальний регулятор соціальних відносин усіх типів.
У сфері боротьби зі злочинністю виникають різні правовідносини, в першу чергу інформаційні. Зокрема, якісно нова організація специфічних режимів зберігання та оброблення інформації, зв’язок з міжнародними правоохоронними органами забезпечать реалізацію активної, наступальної стратегії в боротьбі з правопорушеннями, корупцією, організованою злочинністю завдяки застосуванню нових інформаційних технологій у розкритті злочинів. Звідси соціальні відносини, що системно складаються в цих сферах, інформаційно розширюються і навіть перехрещуються.
Правоохоронна діяльність і система правоохоронних органів
Правоохоронна діяльність — це специфічна державна форма активності, реалізована у сфері забезпечення правопорядку і законності за допомогою спеціальних інститутів, форм і методів здійснення.
На жаль, дотепер в Україні відсутнє конституційне закріплення як поняття правоохоронних органів, так і правоохоронного органу та її системи. Система може бути визначена як сукупність закономірно впорядкованих, взаємопов’язаних елементів, кожен з яких є внутрішньою одиницею даної сукупності, що у взаємодії з іншими елементами утворює систему як ціле із наявною відповідною структурою і здатністю до саморозвитку. Структурний аспект системного дослідження передбачає з’ясування елементів системи, а також встановлення зв’язку між цими елементами. Взаємодія елементів системи спрямована на збереження системи, здійснення її головної функції.
Система органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, становить складне утворення і може бути розглянута як така, що охоплює систему слідчих органів та систему оперативних (оперативно-розшукових) органів.
Правоохоронні органи одного виду як складові системи правоохоронних органів являють собою певні підсистеми, що характеризуються цілісністю, якісною своєрідністю і відносною самостійністю. Інакше кажучи, правоохоронні органи кожного виду є елементами загальної системи правоохоронних органів. Така централізована система має організаційно-правову самостійність, створюється у законодавчому порядку, здійснюється за допомогою специфічних методів і пріоритетних форм (виходячи з головних напрямів правоохоронної діяльності) від імені держави, на основі і в межах закріпленої за ним компетенції, обсяг і характер якої залежать від його місця в системі правоохоронних органів.
Таким чином, між елементами (правоохоронними органами) даних підсистем існують субординаційні зв’язки, тобто правоохоронні органи одного виду будуються в ієрархічному порядку, в підпорядкуванні нижчих правоохоронних органів вищим із урахуванням адміністративно-територіального поділу держави, тобто компетенція того чи іншого правоохоронного органу поширюється відповідно на певну територію держави.
Питання про визначення поняття «правоохоронні органи» є дискусійним не тільки в теорії. Відсутня одностайність у його розумінні і серед практичних працівників цих органів. Усе це призводить до колізій і непорозуміння при застосуванні тих чи інших законодавчих положень.
Ураховуючи певну кількість підходів, з метою єдиного розуміння пропонуємо сприймати правоохоронні органи як державні і суспільні установи та організації, що покликані забезпечувати законність і вести боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями [197, с. 440].
Суб’єкти інформаційного права України у сфері боротьби зі злочинністю
На даний час інформатизація правоохоронних органів здійснюється шляхом створення та експлуатації кожним органом власних інформаційних систем, які в цілому забезпечують виконання покладених на відповідний орган завдань, пов’язаних, зокрема, з боротьбою зі злочинністю. Звідси більшість правоохоронних органів мають суб- корпоративні інформаційно-телекомунікаційні системи, окремі з яких співвідносяться між собою або доповнюють одна одну, тим самим підвищуючи ефективність інформаційного забезпечення системи правоохоронних органів у цілому.
Незважаючи на підвищену увагу з боку науковців та практиків до інформаційного забезпечення правоохоронних органів, на цьому шляху залишається багато нерозв’язаних проблем, пов’язаних, у першу чергу, з повільним впровадженням в управлінську практику інформаційних технологій та недостатнім використанням усіх можливостей сучасної обчислювальної техніки, засобів зв’язку тощо.
Визначимо основних суб’єктів інформаційного права України у сфері боротьби зі злочинністю, якими є правоохоронні органи України та їх службові особи, державні експертні установи, експерти, прокурори, слідчі та оперативні працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, СБУ, податкової міліції, органи дізнання, міждержавні спеціальні організації та недержавні формування, які відповідно до свого правового статусу беруть участь у боротьбі зі злочинністю.
Інформаційне забезпечення органів прокуратури
У цілому питання діяльності прокуратури в різних напрямах розглянуто в працях О. А. Банчук, В. С. Бабкової, Д. М. Бакаєва, І.Д. Бойкова, Ю. М. Грошевого, Т. Б. Вільчик, Л. Р. Грицаєнка, Л. М. Давиденка, В. В. Долежана, Л. Б. Ільковця, Б. М. Ковріжного, Т. К. Кожевникова, І. М. Козьякова, М. В. Косюти, В. В. Кулакова, М. Й. Курочки, А. М. Ларіна, Д. Р. Марочкіна, М. М. Міхєєнка, Г. О. Мурашина, В. Т. Нора, О. П. Петриненка, В. П. Півненка, М. А. Погорецького, Ю. Е. Полянського, В. Я. Тація, М. В. Руденка, І.М. Савицького, Н. В. Сибільової, Т. А. Сульженко, С. К. Трофімова, П. В. Шумського, Г. М. Ясинського, В. Д. Фінько та ін. [84; 85; 98; 108; 134; 154; 155; 172; 178; 179; 199; 201; 222; 228].
Про необхідність, доцільність і перші кроки щодо проблем формування правової інформатики в прокуратурі України свідчать публікації на рівні статей М. Гаврилюка, В. Загороднього, А. Іщенка, А. Карпуся, А. Куліша, О. Черв’якової, Є. Шевченка та ін. [87; 107; 215; 234; 235; 238; 241].
Використання сучасної інформаційної техніки, нових інформаційних технологій дає реальну можливість організувати забезпечення прокурорських працівників такою інформацією, яка об’ єктивно їм необхідна для здійснення функціональних обов’язків. Виконання функцій, покладених на прокуратуру, потребує всебічного володіння інформацією, котра б характеризувала як систему в цілому (внутрішня інформація), так і стан зовнішнього середовища, який безпосередньо або опосередковано впливає на прокурорську діяльність, потребує прокурорського втручання (зовнішня інформація).
Проблеми, пов’язані з визначенням інформаційного забезпечення організації прокурорського нагляду у сфері слідчо-оперативної діяльності, як правило, у переважній більшості були предметом уваги з боку правознавців, що досліджували проблеми правоохоронних органів.
Слід зазначити, що з метою поліпшення координації організаційних, оперативно-розшукових, правових та інформаційних заходів правоохоронних органів стосовно боротьби зі злочинністю, підвищення рівня роботи в цій сфері Указом Президента України від 31 січня 2006 р. № 80/2006 запроваджено створення Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю (далі — Єдина комп’ютерна система) [227]. Відповідно до цього Указу утворено Міжвідомчу координаційну групу з питань створення і функціонування Єдиної комп’ютерної системи.
Дослідження заходів впровадження комп’ютерних інформаційних технологій в прокуратурі України свідчать про те, що вони зводилися переважно до комп’ютеризації — насичення комп’ютерною технікою (на базі персональних комп’ютерів) та типовими комп’ютерними програмними продуктами, а також створення локальних комп’ютерних мереж. При цьому комп’ютерні інформаційні технології дозволяли суттєво поліпшити організацію індивідуальної діяльності працівників прокуратури, але істотно не вплинули на організаційно-управлінську складову прокуратури України в цілому.
З точки зору організаційного аспекту зазначена проблема була зумовлена тим, що в системі прокуратури України тривалий час не існувало функціональної галузевої наукової структури, яка б напрацьовувала для її практики цільові теоретичні, методологічні, методичні розробки щодо інформатизації та її взаємопов’язаних аспектів: організаційних, правових, наукових, технічних та ін.
20 листопада 1996 р. затверджено Концепцію створення корпоративної інформаційної системи органів прокуратури. Зі змісту Концепції, а також практики її реалізації, публікацій науковців і практиків можна зробити висновок про те, що впровадження досягнень науково-технічного прогресу у сферу інформатики в органах прокуратури України здійснювалося ситуативним чином. Концепцією не передбачаються зміни в організаційній структурі, перерозподіл функцій між структурами та зміни в системі інформаційного забезпечення при впровадженні комп’ютерної техніки і технологій. І це цілком закономірно, адже теорія комп’ютеризації таких питань не вирішує. За її науковою концепцією модернізації піддаються тільки технічна та відповідна їй технологічна складові на рівні комп’ютерних програм.
Під системною інформатизацією прокуратури України пропонується розуміти множину взаємопов’язаних наукових, технічних, організаційних, правових, соціально-економічних, фінансових та інших процесів, спрямованих на модернізацію інформаційного забезпечення діяльності прокуратури через створення, застосування та розвиток комп’ютерних інформаційних систем, у тому числі мереж, ресурсів і технологій [234, с. 73-77].
Треба відзначити, що до цього часу ще спостерігається відставання від потреб практики наукового забезпечення інформатизації органів прокуратури.
Отже, стратегія вдосконалення інформаційного забезпечення діяльності прокуратури України має базуватися на алгоритмізації інформатизації.
Інфраструктура прокурорських телекомунікацій
На теперішній час спостерігається тенденція до об’єднання різноманітних типів інформаційних технологій в єдиний комп’ютерно- технологічний комплекс, який має назву інтегрованого. Особливе місце в ньому належить засобам телекомунікації, які забезпечують не тільки надзвичайно широкі технологічні можливості автоматизації управлінської діяльності, а й самі власне є основою створення найрізноманітніших мережних варіантів інформаційних технологій: локальних, багаторівневих, розподілених, глобальних обчислювальних мереж, електронної пошти, цифрових мереж інтегрального обслуговування. Усі вони зорієнтовані на технологічну взаємодію об’єктів, створених засобами передавання, оброблення, нагромадження та зберігання, захисту даних, являють собою інтегровані комп’ютерні системи оброблення інформації (даних) великої складності, практично необмежених експлуатаційних можливостей для реалізації управлінських процесів.
Інтегровані комп’ютерні системи оброблення даних проектуються як складний інформаційно-технологічний та програмний комплекс. Він підтримує єдиний спосіб подання даних та взаємодію користувачів з компонентами системи, забезпечує інформаційні та обчислювальні потреби фахівців в їх професійній роботі. Особливе значення в таких системах надається захисту інформації при її передаванні та обробленні. Найбільш поширеними при захисті інформації є апаратно-програмні способи. Зокрема, використання системи зв’язку, обраної за захисними властивостями та якістю обслуговування, гарантує збереження інформації в процесі передавання та доставлення її адресату; шифрування та розшифровування даних абонентами мережі загального користування здійснюються за домовленістю користувачів про загальні технічні засоби, алгоритми шифрування і под.
За типом інтерфейсу користувача інформаційні технології можна розглядати з точки зору можливостей доступу користувача до інформаційних та обчислювальних ресурсів. Так, пакетна інформаційна технологія виключає можливість користувача впливати на оброблення інформації, поки вона здійснюється в автоматичному режимі. Це пояснюється організацією оброблення, яка заснована на виконанні програмно заданої послідовності операцій над заздалегідь накопиченими в системі та об’єднаними в пакет даними.
На відміну від пакетної діалогова інформаційна технологія надає користувачу необмежену можливість взаємодіяти інформаційними ресурсами, які зберігаються в системі, в реальному масштабі часу, одержуючи при цьому всю необхідну інформацію для виконання функціональних завдань та прийняття рішення. Інтерфейс мережної інформаційної технології надає користувачу засоби теледоступу до територіально розподілених інформаційних та обчислювальних ресурсів завдяки розвиненим засобам зв’язку, що робить такі інформаційні технології багатофункціональними та передбачає їх широке застосування.
Досвід розвитку інформаційно-телекомунікаційної системи прокуратури
Інформаційно-телекомунікаційну систему органів прокуратури України змістовно включено в систему органів прокуратури України. Органи прокуратури у своїй сукупності складають злагоджену три- ланкову систему [65]. Обидві системи є відносно автономними системами різних рівнів, які мають взаємну узгодженість, підпорядкованість, спільні риси та функціональні відмінності. Що ж стосується інформатизації системи органів прокуратури України, то при визначенні змісту відповідного поняття, можливо, доцільно говорити про систему певних інформаційних процесів.
Інформаційно-телекомунікаційну систему органів прокуратури України пропонується розглядати як комплекс програмних, технічних та організаційних засобів для оперативного обміну даними оперативного, статистичного, експертного, інформаційно-довідкового та адміністративно-управлінського характеру між центральним апаратом ГПУ і підрозділами органів прокуратури на місцях.
Основою інформаційної мережі прокуратури є комп’ютерна мережа, яка поєднує всі програмно-технічні комплекси інформаційних підсистем на всіх рівнях. Інформаційна волоконно-оптична мережа створюється в інтересах усіх галузевих служб прокуратури і надає можливість оперативної інформаційної взаємодії як у системі прокуратури, так і з іншими правоохоронними органами, експертними та державними установами, міністерствами та відомствами України, а також з правоохоронними органами інших держав.
Під час створення Єдиної комп’ютерної системи вже частково використовуються новітні інформаційні технології, застосовуються оптиковолоконні, провідні та радіоканали передавання даних, сертифіковані програмно-апаратні засоби, які забезпечують надійність, достовірність та конфіденційність обміну інформацією.
В окремих випадках створюються галузеві інформаційні мережі, що входять до складу інформаційно-телекомунікаційної мережі прокуратури і забезпечують інформаційну взаємодію підрозділів з дотриманням протоколів обміну інформацією, що визначаються Департаментом інформаційних технологій (ДІТ) МВС України.
Разом із цим сьогодні в органах прокуратури ще використовуються здебільшого застарілі інформаційні технології, що призводить до непомірно великого обсягу «ручної» праці. Оскільки діловодство здебільшого ще достатньою мірою не автоматизовано, атестовані працівники змушені відволікатися на виконання не властивих їм канцелярських функцій, що негативно позначається на використанні робочого часу висококваліфікованими прокурорсько-слідчими працівниками.
Структурна побудова інформаційних підсистем прокуратури поєднує принципи територіально розподіленої та централізованої топології і організована у вигляді трирівневої ієрархічної моделі. Управляють інформаційною мережею центральна та регіональна системи адміністрування, підпорядковані відповідно інформаційним підрозділам прокуратури.
До цього часу в органах прокуратури України не створено єдиної волоконно-оптичної мережі зв’язку та передавання інформації з можливістю подальшого розширення. Зазначена мережа охоплює основні підрозділи апарату прокуратури області і надає можливість створити єдиний інформаційний простір. Встановлено та налагоджено сервер корпоративної електронної пошти прокуратур областей, сервер управління розподіленою локально-обчислювальною мережею та центральний сервер бази даних.
Наявні локальні волоконно-оптичні мережі нині дають можливість використовувати лише мережний варіант комп’ютерної правової бібліотеки «Закон» інформаційно-аналітичного центру «Ліга», мережний варіант комп’ютерної інформаційно-пошукової правової бази «Законодавство» Секретаріату Верховної Ради України, мережний варіант опрацювання стат-звітності, мережний варіант опрацювання карток за скаргами та зверненнями, мережний варіант електронного документообігу («Експедиція-Картотека»), мережний варіант сучасного пакету прикладних бухгалтерських програм «ІС-бухгалтерія» та використання мережних принтерів, що є явно недостатнім. Єдиною інформаційною мережею на цей час не з’єднано навіть дві адміністративні будівлі ГНУ, розміщені поруч.
Розвиток волоконно-оптичної інформаційної мережі прокуратури характеризується такими етапами.
Перший етап — використання діючої комп’ютерної мережі на основі електронної пошти ГПУ. На цьому етапі забезпечується розвиток системи електронної пошти всіх рівнів на основі оптоволоконних каналів зв’язку, впроваджується доступ користувачів до інформаційних підсистем оперативно-розшукового призначення.
Другий етап — розвиток діючої електронної пошти на основі використання виділених каналів волоконно-оптичного зв’язку між центральною та регіональними інформаційними мережами, застосування технології Інтранет. Впроваджується зв’язок з банками даних у режимі Off-Line та On-Line, забезпечується адміністрування на центральному та регіональному рівнях.
Третій етап — побудова глобальної інформаційної мережі прокуратури з обміном інформацією між територіальним, регіональним та центральним рівнями і забезпечення формування банків даних верхнього рівня з використанням телекомунікаційних технологій. На цьому етапі широко застосовуються волоконно-оптичні канали зв’язку між регіональними та центральним рівнями, основою яких мають бути супутникові та цифрові канали. Реалізується доступ до комп’ютерної мережі з рухомих об’єктів.
Таким чином, волоконно-оптичні інформаційні мережі всіх рівнів системи органів прокуратури — це відомчі мережі закритого типу, що не допускають під’єднання до інформаційних мереж загального користування.
Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначають принципи територіальності, специфіка використання, а також обсяг інформації, що оброблюється. Перший рівень — центральний, інтегрує інформаційні підсистеми правоохоронних органів загально-відомчого значення та галузевих служб. Другий рівень — регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складниками загальновідомчих інформаційних підсистем. Третій рівень — територіальний, охоплює інформаційні обліки, що є складниками загальновідомчих інформаційних підсистем. Цей поділ стосується як загальновідомчих, так і галузевих інформаційних підсистем.
Основою системи збирання, контролю та використання інформації є третій рівень. На цьому рівні забезпечуються первинне накопичення інформації, ведення територіальних банків даних, захист інформації, актуалізація інформаційних фондів та передавання інформації до банків даних другого та першого рівнів.
На другому рівні формуються регіональні банки даних, оброблюється інформація, забезпечуються доступ територіальних підрозділів для санкціонованого використання інформації, інформаційний зв’язок між регіонами та центром. Забезпечується зв’язок з територіальними правоохоронними органами та іншими установами держави. Здійснюються контрольні функції щодо виконання вимог повноти, достовірності, актуальності та збереження інформації відповідно до законів України та відомчих нормативних актів.
На першому рівні забезпечуються інтеграція та оброблення інформації для формування банків даних інформаційних підсистем, міжвідомчий та міжрегіональний інформаційний зв’язок, керування системою інформаційного забезпечення прокуратури та дотримання стратегії її розвитку, розроблення нормативно-правової бази впровадження сучасних інформаційних технологій.
Досягнення зазначеного дасть змогу органам прокуратури України сприяти становленню відкритого демократичного інформаційного суспільства, в якому державою буде гарантовано дотримання конституційних прав громадян, у тому числі щодо їх участі у суспільному житті, прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування у межах і в способи, визначені законодавством.