Акселератор- чим вищий рівень національного доходу, тим більше можливостей для інвестування. Зв´язок, зворотній мультиплікатору, називають акселератором (або зверхмультиплікатором).

Вбудовані стабілізатори- антициклічна державна політика, що включає автоматично діючі контрзаходи, а також програми стабілізації. До них відносять: прогресивний прибутковий податок, система страхування від безробіття, підтримка цін в аграрному секторі й т. д.

Виробнича функція- залежність між кількістю факторів виробництва, що використовуються, і максимально можливим об´ємом випуску продукції.

Ефективний попит- передбачає через активізацію і стимулювання сукупного попиту (загальної купівельної спроможності) вплив на виробництво й пропозицію товарів та послуг, підвищення рівня зайнятості.

Інститут, інституція- це терміни, що визначають певний звичай, порядок, прийнятий у суспільстві, а також закріплення звичаїв у вигляді закону або установи.

Інфраструктура- комплекс галузей господарства, що обслуговують промислове та сільськогосподарське виробництво, а також населення.

Історичний напрям у політичній економії- це напрям економічної думки другої половини XIX ст., представники якої розглядали політекономію як науку про національне господарство. Цей напрям виник на противагу неокласицизму.

Крива байдужості- крива, що показує різні комбінації двох продуктів, що мають однакове споживче значення або корисність для споживача.

Крива Лаффера- крива, що показує зв´язок між податковими ставками та об´ємом податкових надходжень, виявляє таку податкову ставку (від нуля до 100 %), при якій податкові надходження досягають максимуму.

Монетаризм- філософські, ідеологічні й аналітичні погляди меншості американських економістів, альтернативні кейнсіанст-ву; теорія зайнятості ресурсів і політика стабілізації економіки, яка надає головну роль грошам.

Монетарне правило- правило, сформульоване монетаристами: маса грошей в обігу повинна щорічно збільшуватися темпами, рівними потенційному темпу зростання реального ВНП; грошова маса повинна стійко зростати темпами від 3 до5 %.

Мультиплікатор інвестицій- це коефіцієнт, який показує, як змінюється національний дохід при збільшенні інвестицій на одну одиницю.

Неекономічні фактори розвитку економіки:природно-географічні й ландшафтні особливості; державний устрій та особливості правової системи, ступінь розвитку науки й техніки, релігійні погляди й родинні відносини, соціально-психологічні особливості й характерні риси "народного" і "національного" духу.

Перехідні форми виробничих відносин- до них К. Маркс відносив банківську систему, акціонерні товариства, кооперацію.

Схильність до споживання- величина витрат на споживання залежить від психологічного фактору, що діє в якості незалежної змінної і виражає залежність між споживанням і доходом. Ліквідність, якій віддають перевагу, - це прагнення фінансових агентів зберегти заощадження у різноманітних грошових формах.

Теорія раціональних очікувань- гіпотеза, відповідно до якої фірми й домогосподарства очікують, що кредитно-грошова й бюджетна політика здійснить якийсь певний вплив на економіку, і, керуючись своєю вигодою, приймають міри, які роблять політику неефективною.

Теорія суспільного вибору- це особлива галузь науки, що вивчає різноманітні способи та методи, за допомогою яких люди використовують урядові установи у своїх інтересах.

Техноструктура- це вузький та замкнутий прошарок кваліфікованих спеціалістів: вчених, конструкторів, менеджерів, економістів, маркетологів, спеціалістів з фінансів та реклами.

Трансакційні витрати- це витрати у сфері обігу, пов´язані з передачею прав власності (витрати, пов´язані з пошуком інформації, витрати на ведення переговорів, захист прав власності й т. п.).