Історія економіки та економічної думки: сучасні економічні теорії
6.5. Інституціонально-соціологічний підхід Г. Мюрдаля
Г. Мюрдаль (1898-1987) шведський економіст, лауреат Нобелівської премії, яку отримав за дослідницьку роботу в галузі теорії грошей та економічних коливань і за глибокий аналіз взаємозв´язків економічних, соціальних та інституціональних феноменів (1974).
Г. Мюрдаль досліджує проблеми, які пов´язані з основними тенденціями розвитку сучасного світу. Будучи представником урядової комісії, він підкреслював небезпеку порушення збалансованості світових ринків. Г. Мюрдаль пропонував уряду Швеції ввести систему планування. Він виділяв такі категорії, як "програма" і "передбачення". Під "програмою" він розумів передбачуваний або намічений план дій, а під "передбаченням" -прогнозування майбутніх подій. У свій час він прогнозував стабільність планової економіки і виступав за розширення торгівлі із країнами Східного блоку.
Досліджуючи основні тенденції розвитку міжнародних економічних відносин, Г. Мюрдаль відмічає, що у сучасній світовій економіці відбулися серйозні зміни, пов´язані з розпадом колоніальної системи. У промислово розвинених країнах, на його думку, досягнуто високого ступеня національної інтеграції. Це відбулося внаслідок втручання держави в економічне життя. Проте всесвітня економічна інтеграція відсутня. Більше того, пише автор, національна інтеграція у розвинених країнах призвела до посилення "міжнародної дезінтеграції", основним проявленням якої є ріст економічної нерівності між індустріально розвиненими й слаборозвине-ними країнами.
На думку Г. Мюрдаля, міжнародна економічна інтеграція можлива, якщо буде створений "базис міжнародної солідарності". Автор вважає, що міжнародні економічні зв´язки повинні й можуть регулюватися засобами політики. Відсутність свідомого регулювання неминуче потягне за собою подальше поглиблення дезінтеграції і навіть може спричинити світовий конфлікт. Концепція міжнародної економічної інтеграції Г. Мюрдаля ґрунтується на аналізі кумулятивного причинного зв´язку. Цей принцип висуває на перший план такі процеси, які, розпочавшись, створюють умови для подальшого розвитку. Ідеал Г. Мюрдаля - повне об´єднання всіх народів земної кулі. Вчений сподівається, що ці ідеї втіляться у XXI столітті.
Таким чином, Г. Мюрдаль намагається на основі широкого фактичного матеріалу розробити принципи нової, як він називає, "пробної теорії" розвитку і визначення співвідношення факторів, які забезпечують ліквідацію відсталості шляхом переходу до всебічного прогресу. Г. Мюрдаль ідею свідомого "соціального контролю" над економікою, яка характерна для всього інституціально-соціологічного напряму, переніс на планетарний рівень.