В. Ойкен (1891-1950), представник Фрайбурзької школи економіки, є автором теорії економічних порядків. У ролі критерію береться відмінність в способах регулювання господарської діяльності і в особах, які приймають рішення. Два типа господарств - це не два способи виробництва, а різні способи організації, відмінності в методах узгодження господарських планів і рішень.

Для того щоб вибратися з хаосу "історичної різноманітності", Ойкен пропонує використовувати методи наукової морфології, згідно з якою "історичне різноманіття сформувалося в результаті змішення відносно небагаточисельних чистих форм".

Кожна конкретна система формується із сукупності шести основних "величин": потреб людей, природних умов, робочої сили, товарних запасів, технічних знань, правового і соціального порядку (якому надається особливе значення).

Основних "чистих форм (величин)" шість, а комбінацій з них - багато. В. Ойкен порівнює економічну морфологію з алфавітом. У формуванні економічних порядків приймає участь держава. Порядок не встановлюється самостійно. Його потрібно реалізувати. Але в результаті він стає не нав´язаним, а природним порядком, тому що приводить до дії міцні тенденції - індустріалізацію економіки, повну конкуренцію. Це відповідає природі людини, принципам економічної свободи.

Найбільш раціональний конкурентний порядок, що формується під впливом внутрішніх потенцій.

В. Ойкен розрізняє дві сфери економічної політики - політику порядків і політику регулювання.

Перша сфера - створення і удосконалення інституціональних порядків, тих реальних форм, в яких протікає діяльність фірм, організацій, приватних осіб.

Друга сфера - власне політика впливу на процес господарського розвитку. Головне - правовий і соціальний порядок, а не пряме втручання держави в економічний процес.

Основні проблеми, на яких зупинився В. Ойкен, викладені у двох роботах - "Основи національної економії" (1940) і "Основні принципи економічної політики" (1952).

Головну проблему Ойкен бачив у стримуванні монополій, відміні жорсткої системи державного регулювання. Теорія економічних порядків ставить на повістку дня проблему форм і меж втручання держави в економіку [38].