Історія педагогіки. Книга І. Історія зарубіжної педагогіки

§1. Культура і наука на ранніх етапах розвитку феодалізму

У 476 р. знесилена внутрішніми суперечностями рабовласницького ладу, Римська імперія рухнула під натиском германських племен. Західна частина розпалась на низку варварських держав, Східна - ввійшла в історію під назвою Візантія. З того часу в історії Центральної, Західної і Південної Європи почався новий період, умовно названий Середньовіччям (V-XVI ст.), для якого було характерним безроздільне панування феодальних суспільних відносин. Панівними групами стали феодали і духовенство, які володіли всією землею і експлуатували підвладних їм селян. Епоха феодалізму успадкувала від Римської імперії християнську релігію, з її західною різновидністю, відомою з 1054 р. під назвою католицизму. Християнська церква стала головною ідеологічною силою європейського феодалізму і весь розвиток культури й освіти в період Середньовіччя здійснювався в руслі релігійної ідеології католицизму.

Середньовічна церква категорично відкинула майже всі здобутки античної культури, проте, необхідність користуватися богослужбовими книгами, написаними латинською мовою, спонукали її турбуватися про навчання майбутнього духівництва хоч би елементарної грамоти.

Як писав Ф.Енгельс, “середньовіччя стерло з лиця землі стародавню цивілізацію. Взяло лиш християнство і, як бува на ранніх ступенях розвитку, - монополію на інтелектуальний розвиток взяли попи і сама освіта набула, тим самим, переважно богословського характеру”.

Весь зміст освіти був пронизаний релігією. Релігії всіх народів повчали простих людей підкорятися своїм хазяїнам і слугувати їх інтересам. З цією метою християнство використовувало постулат про природжену гріховність людини; закликало до терпіння, покори, аскетизму, сліпого авторитаризму; готувати себе до майбутнього потойбічного життя, з тим, щоб попасти до раю.

Латинська мова стала мовою європейської освіченості того часу. Нею були написані основні твори християнської літератури. Зв’язок середньовічної культури з християнською релігією та латинською мовою зумовили виникнення своєрідного типу шкіл, зміст навчання в яких черпався з релігії, а мовою навчання стала латинська - чужа мова для більшості європейських народів.

Середні віки - великий історичний пласт, який охоплює понад дванадцять століть. У межах Середньовіччя найчастіше виділяють три періоди: V-X ст. - раннє Середньовіччя, ХІ-ХІІІ ст. - розвинене або “високе” Середньовіччя і XIV-XVI ст. - пізнє Середньовіччя, відоме як епоха Відродження.

Культурна спадщина Середньовіччя в історії людства є надзвичайно багата. Відомі надзвичайні зразки іконопису, поява готичного і романського стилю в архітектурі, неперевершені шедеври живопису Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та ін., поезії Петрарки і Данте. Не випадково саме в епоху Середньовіччя з’явилася категорія людей, які володіли знаннями, - вчених.