Основи зовнішньоекономічної діяльності
6.2. Умови та вимоги для здійснення міжнародних перевезень автомобільним транспортом
Структура та функції органів управління
Державне управління діяльністю підприємств автомобільного транспорту та регулювання процесами в галузі організації міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюється центральним виконавчим органом - Міністерством транспорту та зв´язку України (Мінтрансзв´язку).
Мінтрансзв´язку забезпечує проведення державної політики на транспорті при виконанні міжнародних перевезень. До складу Міністерства транспорту і зв´язку України входять Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс) та Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція).
Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс) є урядовим органом державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту в сфері автотранспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності. В рамках своїх повноважень Укравтотранс:
• бере участь в роботі міжурядових комісій і міжнародних організацій з питань автомобільних перевезень;
• готує проекти та забезпечує виконання міжнародних договорів з питань міжнародного автомобільного сполучення;
• формує маршрутну мережу регулярного міжнародного автобусного сполучення відповідно до положень міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення;
• погоджує з відповідними органами іноземних держав квоти дозволів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів;
• забезпечує організацію перевезень пасажирів і вантажів у міжнародному сполученні: вносить пропозиції щодо доцільності створення, реорганізації, ліквідації підприємств автотранспорту; проводить конкурси та укладає договори на перевезення пасажирів з авто перевізниками-переможцями конкурсів і контролює їх виконання; організовує проведення сертифікації дорожніх транспортних засобів та послуг автомобільного транспорту;
• сприяє впровадженню у галузі автомобільного транспорту досягнень науки і техніки, нових технологій та передового досвіду, а також стандартів на рівні міжнародних вимог;
• сприяє зменшенню шкідливого впливу наслідків діяльності автомобільного транспорту на навколишнє природне середовище тощо.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, До основних завдань Головавтотрансінспекції у сфері регулювання автотранспортного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності належать:
• участь у формуванні та реалізації державної політики щодо здійснення міжнародного співробітництва у сфері автомобільних перевезень;
• виконання дозвільно-реєстраційних та контрольно-наглядових функцій: здійснення державного контролю за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видача ліцензій та контроль за додержанням ліцензійних умов щодо надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
• узагальнення практики застосування законодавства про автомобільний транспорт, розроблення пропозицій щодо його удосконалення; впровадження стандартизації та сертифікація послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; розроблення норм і стандартів безпеки автомобільних перевезень тощо.
Регіональними органами Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальні структурні підрозділи Головавтотрансінспекції.
До складу основних завдань цих підрозділів входять:
• здійснення державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту: участь у роботі державних комісій з прийняття в експлуатацію транспортних засобів, об´єктів та споруд; внесення пропозицій щодо стандартизації та сертифікації послуг з перевезення пасажирів і вантажів, удосконалення міжнародних автомобільних перевезень, системи державного нагляду та контролю за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування;
• здійснення державного контролю за дотриманням вітчизняними та іноземними автоперевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення, національних нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів;
• забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування на автомобільному транспорті: здійснення функцій з підготовки документів для видачі та анулювання ліцензій і ліцензійних карток до них та подання їх на розгляд Головавтотрансінспекції; участь у контролі за додержанням вимог законодавства у сфері ліцензування.
В структурі Головавтотрансінспекції Міністерства транспорту і зв´язку України функціонує постійно діючий дорадчо-колегіальний орган - Ліцензійна комісія. Ліцензійна комісія створена з метою здійснення Головавтотрансінспекцією та її територіальними органами процедури ліцензування господарської діяльності з надання послуг щодо перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування, з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі, а також з метою забезпечення умов щодо захисту інтересів споживачів транспортних послуг. До роботи Ліцензійної комісії залучаються фахівці Міністерства транспорту та зв´язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Головавтотрансінспекції, Державного департаменту автомобільного транспорту, інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадських організацій.
До складу основних завдань Ліцензійної комісії, крім того, входять:
• розгляд матеріалів щодо підстав для анулювання ліцензій на провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу на таксі) та ліцензій на провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів та їхнього багажу на таксі;
• розгляд матеріалів щодо результатів перевірок додержання суб´єктами господарювання ліцензійних умов, внесення пропозицій, спрямованих на усунення порушень цих умов;
• контроль за станом ліцензійної діяльності територіальних управлінь Головавтотрансінспекції - в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
Служба міжнародних автомобільних перевезень у пунктах пропуску через державний кордон та у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України здійснює контроль за дотриманням ними законодавства, контроль за виконанням міжнародних автомобільних перевезень. До складу вказаних функцій входять:
• контроль за виконанням перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень;
• перевірка транспортно-експедиторської документації та ліцензій на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;
• контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху, екологію та санітарні норми;
• перевірка вагових і габаритних параметрів транспортних засобів;
• контроль та оформлення дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Умови для організація міжнародних перевезень
Організація міжнародних перевезень здійснюється при виконанні таких умов:
• здійснення реєстрації транспортних засобів;
• здійснення допуску (ліцензування) до виконання міжнародних перевезень;
• забезпечення сертифікації транспортних засобів;
• отримання дозволу на здійснення міжнародних перевезень;
• виконання митних процедур;
• страхування відповідальності перевізника;
• дотримання умов праці та відпочинку екіпажів транспортних засобів;
• візова підтримка роботи водію.
Допуск (ліцензування) до виконання міжнародних перевезень. Міжнародні перевезення відносять до специфічних видів зовнішньоекономічної діяльності, процес здійснення яких торкається як інтересів окремих суб´єктів, так і міждержавних інтересів держави. Ліцензуванню підлягають міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажу усіма видами транспорту.
Процедура ліцензування на автомобільному транспорті полягає в наступному. Уповноваженим органом, який видає ліцензії міжнародним автоперевізникам, визначено Державний департамент автомобільного транспорту (Укравтотранс). Для отримання ліцензії на здійснення міжнародних перевезень необхідно подати заяву. До заяви додають: копію свідоцтва про державну реєстрацію суб´єкта підприємницької діяльності; відомості про відповідність матеріально-технічної бази, необхідної для підтримання транспортних засобів у нормальному технічному стані; документи про проходження техоглядів транспортних засобів та проведення медоглядів водіїв; копія документу про спеціальну освіту працівника підприємства, відповідального за експлуатацію і технічний стан транспортних засобів і копія наказу щодо його призначення; список транспортних засобів із зазначенням типів, марок, моделей, державних номерів, року випуску, номерів їх реєстрації; список водіїв, закріплених за автомобілями, копії їх прав і медичних довідок; копії свідоцтв про реєстрацію власних транспортних засобів і копії тимчасових реєстраційних талонів, оформлених в ДАІ на орендовані автомобілі; копії страхових полісів про страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і полісів про страхування водіїв від нещасних випадків; копії документів, що підтверджують закінчення водіями спеціальних курсів міжнародних перевізників.
Після того, як буде прийнято позитивне рішення, автоперевізнику- заявнику видається ліцензія та ліцензійні картки на кожен транспортний засіб, куди заносяться реєстраційні дані ліцензії. Ліцензія видається строком на 5 років.
Перевізник - суб´єкт господарювання, який здійснює міжнародні перевезення, повинен дотримуватися ліцензійних умов, що передбачають кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження такої діяльності. В ліцензійних умовах визначено види перевезень, що здійснюються в межах визначеного виду діяльності (наприклад, надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів або надання послуг з міжнародних перевезень вантажів). Такий поділ має значення для формулювання дозволеного ліцензією виду діяльності.
Кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які керують транспортними засобами, містять вимоги щодо віку, рівня кваліфікації, стану здоров´я тощо. Для водіїв, зайнятих в міжнародних перевезеннях вантажів, установлено такий мінімальний вік: для водій транспортних засобів, дозволена максимальна вага яких не перевищує 7,5 т, - не молодше 18 років; для водіїв інших транспортних засобів - не молодше 21 року за умови, що ці особи мають посвідчення про професійну придатність, яке підтверджує закінчення ними спеціальних курсів підготовки водіїв транспортних засобів, призначених для міжнародного перевезення вантажів.
Водій, зайнятий перевезенням пасажирів, має бути не молодшим 21 року зі стажем роботи не менше одного року як водія транспортного засобу, повинен мати посвідчення про професійну придатність, яке підтверджує, що він закінчив курси підготовки водіїв транспортних засобів.
Технічні та інші вимоги щодо стану автомобільних транспортних засобів визначають документи, що встановлюють норми, яким повинен відповідати транспортний засіб. Так, здійснення господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування передбачає наявність документів, що засвідчують проходження реєстрації транспортного засобу в порядку, встановленому законодавством, відповідність технічного стану нормативам, визначеним національними та міжнародними нормативними актами.
Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів, додатково мають відповідати вимогам, передбаченим Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ).
Сертифікація транспортних засобів
Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат.
Дозвіл на здійснення міжнародних перевезень
До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше, ніж три роки. При виконанні міжнародних перевезень резиденти України повинні мати дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; ліцензійну картку на транспортний засіб; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень (у випадку перевезення вантажів) та список пасажирів при регулярних та маятникових їх перевезеннях.
При виконанні міжнародних перевезень нерезиденти України повинні мати дозвіл України; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень (у випадку перевезення вантажу) та список пасажирів і білетно-облікову документацію для нерегулярних та маятникових перевезень пасажирів.
Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, та фахівці, призначені ними відповідальними за організацію та безпеку перевезень, повинні мати документ, що засвідчує їх кваліфікацію. Вимоги до професійної кваліфікації передбачають володіння достатніми знаннями в сфері комерційного і фінансового управління підприємством; технічних стандартів і операцій; безпеки дорожнього руху; доступу до ринків; торговельного, соціального, трудового, цивільного і податкового законодавства. Резиденти України, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів чи вантажів, повинні мати передбачену законодавством документацію та забезпечувати всі види обов´язкового страхування.
Митні процедури передбачають митний контроль та митне оформлення вантажів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, а також справляння податків і зборів. Митні процедури мають уніфікований характер і не залежать від країни-реєстрації або країни-власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує.
Здійснення митного контролю відбувається з метою перевірки відповідності наявних даних про вантаж та транспортні засоби відомостям, зазначеним у поданих документах, та перевірки законності їх переміщення через митний кордон. Митному контролю та митному оформленню підлягають будь-які засоби автомобільного транспорту, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів через митний кордон України. Митний контроль здійснюється на спеціально облаштованій території (в зоні митного контролю) і завершується митним оформленням. Митний контроль і митне оформлення автомобільних транспортних засобів і вантажів здійснюється у разі ввезення на митну територію України - після проведення прикордонного контролю; у разі вивезення за межі митної території України - до початку прикордонного контролю.
Страхування відповідальності перевізника
Міжнародні перевезення пов´язані з різного роду ризиками, що поділяються на дві групи: залежні та не залежні від діяльності суб´єкта, що здійснює міжнародні перевезення. На першу групу ризиків суб´єкт, що здійснює міжнародні перевезення, може впливати, на другу групу - ні. Метод, який може бути спрямований на зменшення можливих збитків, викликаних цими ризиками, є страхування міжнародних перевезень.
Страхування - вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування міжнародних перевезень може проводитися добровільно на основі договору між страхувальником і страховиком, а також в обов´язковому порядку згідно з законами України та міжнародними нормами права. В сфері міжнародних перевезень виділяють три види страхування:
• особисте страхування;
• майнове страхування;
• страхування відповідальності.
Об´єктами особистого страхування є майнові інтереси, пов´язані з життям, здоров´ям, працездатністю страхувальника або застрахованої особи. Добровільними видами страхування в цій сфері є страхування від нещасних випадків; страхування життя; обов´язковим - особисте страхування від нещасних випадків на транспорті.
Об´єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов´язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Серед майнових видів страхування в сфері міжнародних перевезень часто застосовують такі види добровільного страхування: страхування вантажів та багажу; страхування наземного транспорту; страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ тощо.
Об´єктом страхування відповідальності в сфері міжнародних перевезень є майнові інтереси, пов´язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі. До цього виду страхування відносять такі види добровільного страхування як страхування відповідальності перед третіми особами (система "Зелена картка"); страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); страхування відповідальності суб´єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при таких перевезеннях; страхування відповідальності суб´єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров´ю туриста або його майну тощо.
Дотримання умов праці та відпочинку екіпажів транспортних засобів передбачає виконання правових норм щодо тривалості керування, перерви, тривалості відпочинку членів екіпажу та роботи контрольних пристроїв при здійсненні керування транспортним засобом. Тривалість керування транспортним засобом водіями, наприклад, не повинна перевищувати дев´яти годин, загальна тривалість керування упродовж будь-яких двох тижнів не може перевищувати дев´яносто годин.
Автотранспортне підприємство повинно організовувати міжнародні автомобільні перевезення так, щоб членами екіпажу було забезпечено виконання правових норм роботи водіїв транспортних засобів. Необхідно контролювати час керування автомобілем, години роботи і час відпочинку водіїв, використовуючи для цього особисті контрольні книжки водіїв. У разі виявлення порушень, вони мають бути негайно усунені.
Візова підтримка роботи водіїв. Українські перевізники, що здійснюють рейси на міжнародних маршрутах, знаходяться не в однаково рівних умовах порівняно із перевізниками інших країн. Відмінність в умовах роботи проявляється в умовах оформлення митних процедур (вони значно спрощені порівняно із національними); в організації виконання транспортно-експедиторських операцій; у використанні технічно вдосконалених автомобілів при роботі їх на автомагістралях, на дорогах з відмінним, якісним покриттям тощо.
Для покращення організації міжнародних вантажних перевезень необхідно вирішити комплекс науково обгрунтованих, економічних, техніко-технологічних завдань. Серед них:
•у сфері організації перевезень - вирішення питань щодо надання перевізникам України потрібної кількості дозвільних документів на паритетних засадах, впровадження спрощеної процедури отримання українськими водіями шенгенських віз на довгостроковий термін; впровадження заходів щодо протидії експансії іноземних перевізників на українському ринку транспортних послуг; реформування добровільних об´єднань міжнародних перевізників України з метою їх адаптації до нових умов роботи автомобільного транспорту після вступу України до СОТ тощо;
• у сфері економічної роботи - створення для національних міжнародних перевізників всіх категорій і форм власності рівних умов щодо оподаткування доходів; розробка перевізниками раціональних транзитних маршрутів із міжнародних перевезень; нормування перевізником прямих витрат, пов´язаних із забезпеченням міжнародних рейсів; вибір перевізником економічно обґрунтованої системи гарантованої доставки вантажів до митниці призначення; державне сприяння ввезенню із-за кордону колісних транспортних засобів, які відповідають рівню екологічної безпеки ЄВРО-3 та ЄВРО-4 тощо;
• у сфері техніко-технологічного забезпечення транспортного процесу - відновлення постійної роботи контрейлерних потягів на польському напрямку; організація та провадження нових контрейлерних маршрутів до Угорщини та Словаччини, а також до Азербайджану та Казахстану; вибір перевізником раціональних типів колісних транспортних засобів, що відповідають вимогам до перевезень конкретних типів вантажів тощо.