Історія педагогіки. Книга І. Історія зарубіжної педагогіки

§4. Виникнення нерівності у вихованні в умовах розпаду первіснообщинного ладу

З розвитком виробничих форм господарства були пов’язані подальші зміни у засобах виробництва. Цим був обумовлений перехід від використання кам’яних знарядь неоліту до виробництва знарядь і зброї з міді (мідний вік, або енеоліт - III—IV тис. до н.е.), потім з бронзи (бронзовий вік - Ill—II тис. до н.е.), нарешті в І тис. до н.е. почалось застосування заліза (так званий ранньозалізний вік). Інтенсифікація господарської діяльності супроводжувалася поділом праці, відокремленням землеробства від скотарства.

На території степів від Дніпра до Алтаю жили племена, що займалися тваринництвом, на території Закавказзя, Середньої Азії, сучасної Молдови та України, у степах Північного Причорномор’я, Поволжжя і півдня Сибіру - землероби; для лісових районів Сибіру та Європейської частини Росії провідним залишався попередній, привласнювальний тип господарства.

У родовій общині поступово стали утворюватися групи людей, які займалися спеціалізованими видами праці. До полювання, землеробства, скотарства додались прядіння і ткацтво, гончарне ремесло, обробка металів та ін. Між родоплемінними об’єднаннями виникали облік і торгівля. Зростання виробництва сприяло створенню надлишкового продукту. На його основі в общинах зародились передумови для появи приватної власності, майнового і соціального розшарування, конституювання родоплемінної знаті (вождів, вожаків племен, старійшин, жреців та ін.).

В умовах розпаду первісного ладу моногамна родина перетворилася в економічну ланку суспільства. Накопичення багатства, яке спочатку належало роду, переходило у приватне володіння окремих родин. Майно сім’ї успадковувалося дітьми. У багатьох народів відбувався перехід від материнського роду до патріархального, провідна роль у суспільстві й родині поступово переходила до чоловіків, родинність, право власності й успадкування стали визначатися по батьківській лінії. Перехід до великої патріархальної родини змінив усю картину домашньо-сімейного виховання.

Докорінні зміни в економічній галузі були пов’язані з розширенням світогляду людини, новим ступенем у пізнанні людиною природи. Розширилася сфера емпіричних знань, розвивалась астрономія, формувалась агротехніка.

В умовах розширення інформаційного поля і розпаду первісного ладу в галузі виховання також відбулися суттєві зміни, які можна виявити, зокрема, в еволюції ініціаційних обрядів: з одного боку, зберігались давні форми ініціацій, які охоплювали всіх дітей і підлітків вихованням; з другого - в ініціаційній системі поступово викристалізовувалося певне коло інтелектуальних спеціалізованих знань і вмінь, до яких не всі мали рівний доступ. До них допускалося лише вузьке коло обраних осіб - діти родоплемінної знаті. У таких ініціаційних закладах здійснювалося навчання майбутніх воєначальників, жреців, лікарів та ін. Вони, як свідчать етнографічні відомості, становили собою своєрідні закриті “школи”, які виникли на ґрунті будинків молоді, що функціонували раніше. Так, наприклад, у подібній “школі” племені маорі (Нова Зеландія), де навчалися діти племінної знаті з 12 до 16 років, жреці навчали міфології, астрономії, релігії. Діти знатних ацтеків і майя (племена індійців Мексики) з 12 до 15 років також навчалися в жрецьких будинках, де отримували загальнофізичну підготовку і початки наукових знань, пов’язаних з астрономією і краєзнавством. З 15 до 17 років частина з них проходила спеціальне військове навчання, інші готувалися до виконання обрядів у якості жреців - “наставників народу”.

Ускладнення виробництва, поділ праці та відокремлення різних ремесел визначили необхідність спеціалізованого професійного навчання. В умовах становлення процесу класоутворення і концентрації майна у власності окремих родин професійна майстерність набуває суспільного значення. Вона стає здобуттям родини і відповідного соціального прошарку, пильно оберігається від “непосвячених”, оскільки приносить користь родині і касті в цілому. У результаті родина ремісника-майстра стає центром професійно-ремісницького навчання.

Отже, у результаті удосконалення виробництва, суспільного поділу праці та розширення емпіричних знань, ускладнюється зміст виховання, формуються його організаційні форми. Окрім практичної трудової, військово-фізичної та соціально-моральної підготовки, підростаюче покоління залучається до початків спеціальних знань. Створюються історичні передумови для виникнення шкільного навчання та професійного учнівства. У ході практичного розв’язання завдань зароджуючого, спеціально організованого навчання та виховання розпочався процес вироблення прийомів педагогічної діяльності. Виховання поступово виділяється в самостійну галузь соціальної практики. У зростаючому потоці антропогенезу воно відігравало роль надзвичайно могутнього каталізатора, активно сприяючи етнічній консолідації і діючи як могутній фактор соціального прогресу.

Запитання і завдання

  1. Назвіть основні джерела, які дозволяють скласти наукову картину походження виховання. 2. Охарактеризуйте найвідоміші наукові концепції походження виховання. 3. Проаналізуйте найважливіші умови і фактори зародження виховання. 4. У чому суть: а) невідокремленого; б) відокремленого виховання? 5. На який період припадає виникнення спеціальних прийомів і організаційних форм виховання? Відповідь обґрунтуйте. 6. Яку роль відіграв факт появи сім’ї в становленні і розвитку організаційних форм виховання? 7. Що таке ініціації? Яка їх роль, місце і значення у розвитку організаційних форм виховання? 9. Коли виникла нерівність у вихованні? Чим був обумовлений цей процес? Які він мав наслідки?

Література

  1. Алексеев В.П. Становление человечества [Текст] / Алексеев В.П. - М.: Политиздат, 1984. - 462 с.
  2. Анисимов, А.Ф. Духовная жизнь в первобытном обществе [Текст] / Анисимов А.Ф. - М.: Наука, 1966.
  3. История первобытного общества. Общие вопросы. Проблемы антропогенеза [Текст]. - М., 1963. - 207 с.
  4. Косвен М.О. Очерки истории первобытной культуры [Текст] / Косвен М.О. - М., 1957.
  5. Кон И.С. Ребёнок и общество (историко-этнографическая перспектива) [Текст] / Кон И.С. - М.: Изд-во АН СССР, 1988. - 269 с.
  6. Ларичев В.Е. Прозрение. Рассказы археолога о первобытном искусстве и религиозных верованиях [Текст] / Ларичев В.Е. - М.: Политиздат, 1990. - 222 с.
  7. Летурно Ш. Эволюция воспитания у различных человеческих рас [Текст] / Летурно Ш. - СПб., 1900. - 439 с.
  8. Першиц А.И. История первобытного общества [Текст] / Першиц А.И., Монгайт А.А., Алексеев В.П. - М.: Высшая школа, 1982. - 223 с.
  9. Тайлор Э.Б. Первобытная культура [Текст] / Тай- лор Э.Б. - М.: Политиздат, 1989. - 572 с.
  10. Тих Н.А. Предыстория общества (сравнительнопсихологическое исследование) [Текст] / Тих Н.А. - Л.: Изд- во Ленинград, ун-та, 1970. - 311 с.
  11. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // К.Маркс, Ф.Энгельс. Сочинения. - 2-е изд. - М., 1954. - Т. 1. - С. 52-75.