Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової комунікації
1.3. Методологічні принципи культури міжособистісних стосунків як науки
Культура міжособистісних стосунків, як і будь-яка інша наука, розкривається на емпіричному (засвоєному на досвіді) та теоретичному (заснованому на наукових положеннях, ідеях) рівнях пізнання.
Емпіричне дослідження має на меті виокремлення та опис певних фактів, що стосуються культури між-суб´єктних стосунків, з використанням надбань культурології, компаративістики (лат. comparativus - порівняльний), етнопсихології. Адже кожна соціальна група (нація, етнос, родина, трудовий колектив тощо) має усталені правила і норми, які регулюють поведінку на міжособистісному рівні, демонструють певні її закономірності і можуть докорінно відрізняти одну культуру міжособистісних стосунків від іншої. Виявлення, опис та інтерпретація цих морально-етичних кодексів поведінки і спілкування допомагають ефективно вирішувати конфліктні ситуації, особливо на крос-культурному рівні - рівні взаємодії представників різних культур, морально-етичних цінностей, поведінкових моделей, побутових традицій тощо. Апелювання до історичного та етнічного розмаїття моральних культур дає змогу глибше проникнути у сутність культури міжособистісних стосунків, побачити її загальні принципи.
Теоретичний рівень дослідження передбачає розроблення концептуального апарату культури міжособистісних стосунків, виявлення її фундаментальних принципів, оптимальний вибір і ефективне застосування методологічних підходів. Як галузь етичного знання культура міжособистісних стосунків має певні науково-методологічні досягнення. Вона ґрунтується на принципі гуманізму, сутність якого полягає у ставленні до іншої людини як до безумовної цінності, виявленні до неї поваги, толерантності (лат. tolerans - терплячий), тактовності, відповідальності, співчуття тощо.
Тривалий час найпоширенішим в аналізі культури міжособистісних стосунків був класово-стратифікаційний (лат. stratum - верства, клас) підхід, уперше висунутий Арістотелем. Сутність його полягає у виокремленні переважно двох протилежних моральних культур - народної та елітарної (аристократичної). Відповідно до цього морально-етична система цінностей, яка визначала культуру стосунків нижчих класів, визнавалася квазікультурою, тобто певною мірою знецінювалася. Елітарна, навпаки, вважалася взірцем соціально прийнятної поведінки і спілкування. Сучасні послідовники стратифікаційного підходу в дослідженні культури міжособистісних стосунків намагаються уникати оцінного контексту, дотримуючись загальнонаукового принципу об´єктивності, який уможливлює неупереджене ставлення навіть до тих морально-етичних систем, що протистоять гуманістичним цінностям.
На сучасному етапі найбільшою популярністю користується тендерний підхід, який розглядає будь-яке соціальне явище з позиції статі. На думку його прихильників, стать впливає на зародження і розвиток гендерних (англ. gender, від лат. genos - рід) субкультур - систем морально-етичних норм, правил поведінки і спілкування, ціннісних характеристик особистості, зумовлених статево-рольовими стереотипами (усталеними, традиційними поглядами на соціальну роль чоловіка і жінки). На розрізненні гендерних субкультур ґрунтується нормативна база сучасного світського етикету. Навіть бізнес-культурам притаманна статева диференціація, хоча, на перший погляд, бізнес-етика і бізнес-етикет формально тяжіють до виключення зі своєї нормативної бази тендерного чинника. Тендерний підхід до культури міжособистісних стосунків уможливлює різнобічне проникнення в її сутність як на тлі професійної діяльності, так і в родинних взаєминах.
Всебічне і глибоке пізнання культури міжособистісних стосунків допомагає, здобувши знання з історії формування найвищих морально-етичних цінностей, взірців поведінки і спілкування, прилучитися до загально-цивілізаційної культури, оволодіти сучасною нормативною базою для поліпшення взаємовідносин у різних площинах соціального буття, навчитися аналізувати конкретну соціальну взаємодію з використанням наукових методик, збагатити знання, сформувати практичні навички в спілкуванні з представниками інших моральних культур.