Міжнародні культурні традиції: мова та етика ділової комунікації
1.2. Взаємозв´язки культури міжособистісних стосунків з іншими галузями знань
Як галузь сучасної етики культура міжособистісних стосунків взаємодіє з багатьма науками, що досліджують проблеми соціального буття людини. Озброївшись теоретичним доробком культурології, соціальної психології, етнопсихології, менеджменту, культура міжособистісних стосунків уможливлює висвітлення різноманітних соціальних практик у морально-етичному та комунікативному аспектах, зокрема культуру міжособистісних стосунків у бізнесі, родинному житті, крос-культурних взаєминах тощо.
Культура міжособистісних стосунків і культурологія. Досліджуючи окремий аспект культури, а саме моральну культуру, у контексті міжособистісних взаємин, культура міжособистісних стосунків безпосередньо взаємодіє із культурологією - наукою, що досліджує культуру як феномен, її різновиди, походження і сутність, особливості духовно-практичних цінностей різних епох, народів, суспільних страт. Використовуючи культурологічний підхід до періодизації культурних епох (первісна, антична, середньовічна, ренесансна культури та ін.), культура міжособистісних стосунків враховує лише ту складову, яка пов´язана з морально-етичною базою суспільства.
Культура міжособистісних стосунків і соціальна психологія. Більшість дослідників розглядають культуру міжособистісних стосунків переважно на межі етики та соціальної психології, оскільки взаємини людей часто детерміновані їх психологічними особливостями (особливостями їх темпераменту, характеру). Тому для успішної комунікативної практики знання тільки морально-етичних основ суспільства буває недостатньо. Спорідненість культури міжособистісних стосунків із соціальною психологією обумовлена необхідністю розпізнавати психічні і соціальні перешкоди у спілкуванні (стереотипи, упередження, установки тощо), у виборі ефективної комунікативної тактики.
Особливо тісно взаємодіє культура міжособистісних стосунків із соціонікою - галуззю соціальної психології, яка досліджує різновиди соціальних характерів (комунікативних психотипів) і стилі (характерні манери) комунікативної поведінки, яка може бути авторитарною, демократичною, агресивною, нав´язливою, маніпулятивною тощо.
Культура міжособистісних стосунків і етнопсихологія. Теоретичний і практичний інтерес культури міжособистісних стосунків як науки виходить за межі певної культурної площини. Він торкається проблеми крос-культурних стосунків, яка потребує знань про особливості національних моральних культур, менталітету (особливості духовно-практичних цінностей національних та етнічних груп; відносно цілісної сукупності думок, уявлень і вірувань, які створюють картину світу і забезпечують єдність культурної традиції певної спільноти) народів, що впливає на комунікативну поведінку їхніх представників. Тому при розгляді культури міжособистісних стосунків у міжнаціональному вимірі особливого значення набуває етнопсихологія - наука, яка вивчає особливості менталітету, факти і закономірності вияву ціннісних орієнтацій у поведінці, спілкуванні представників певного етносу, нації. Ця галузь знань теж сформувалася в лоні соціальної психології.
Культура міжособистісних стосунків і менеджмент. Необхідність взаємодії культури міжособистісних стосунків із менеджментом детермінована залежністю результатів бізнесу від рівня його моральності, що виражається у соціальній відповідальності, морально-етичних кодексах поведінки. Менеджмент є галуззю знання, що сприяє ефективному управлінню людьми в різних організаціях за допомогою досліджень умов формування різноманітних управлінських технік, специфіки морально-етичних норм у відносинах між діловими партнерами, службовцями тощо. Так, більшість провідних комерційних і господарських організацій мають свої кодекси поведінки, які охоплюють морально-етичні принципи спілкування з клієнтами, партнерами, колегами за "вертикаллю" і "горизонталлю", а також створюють постійні комітети, що контролюють їх дотримання.
Культура міжособистісних стосунків і кінесика. Важливою складовою предмету культури міжособистісних стосунків є культура невербального спілкування, що актуалізує: роль кінесики - науки, що досліджує закономірності невербального спілкування (мови тіла), такесики (культури дотику), проксеміки (використання простору), ольфакторики (культури запахів, аромату); хронеміки (культури ставлення до часу), паравербального (звукової атрибутики) спілкування з "урахуванням національно-культурних розбіжностей цих комунікативних практик.
Отже, для певного розкриття свого змісту культура міжособистісних стосунків апелює до концептуальних і методологічних напрацювань як традиційних, так і сучасних міжгалузевих наук.