Загальна соціологія
§ 19.3 Сім´я як важливий соціальний феномен
Соціологія сім´ї зосереджує свою увагу на аналізі всієї сукупності важливих проблем, пов´язаних із сім´єю. Соціологія сім´ї — це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім´я шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
На відміну від інших галузей соціології, соціологія сім´ї, виникнення якої припадає на 20-ті pp. XX ст., розвивалась досить успішно. Найбільш відомими спеціалістами в галузі соціології сім´ї на Заході є і. Най, Дж. Хілл (США), ф. Мішель (Франція), З. Тишка (Польща), Л. Чех-Сомбаті (Угорщина), А. Г. Харчев, М. С. Мацьковський, І. В. Бестужев-Лада (Росія) та ін.
Українськими соціологами (Л. Р. Аза, н. В. Лавриненко, М.Й. Боришевський, С.О. Войтович, І. С Дьоміна, В. М. Піча, Г. О. Ковтун, В. ф. Рибаченко, Б. О. Татенко, В.І. Зацепін, Л. М. Бучинська, О. Д. Цимбалюк, Ю. М. Якубова та ін.), вивчається ряд важливих проблем, пов´язаних із репродуктивною поведінкою сім´ї, поєднанням професійних і сімейних ролей працюючих жінок, розподілом влади та обов´язків у сім´ї тощо.
Об´єктом соціології сім´ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя. Предметом вивчення соціології сім´ї є досить широке і різноманітне коло питань:
• загальні основи та принципи шлюбу і сім´ї;
• взаємозв´язок сім´ї і суспільства;
• типи соціальних відносин, характерні для сім´ї;
• фактори, що визначають чисельність і структуру сімейної спільності;
• зв´язок сім´ї з іншими соціальними спільностями та сферами соціального життя;
• суспільні функції сім "і, її структура та особливості як соціального інституту, і як малої соціальної групи;
• мотивація шлюбів і розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, які сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних конфліктів;
• інтеграція та дезінтеграція сім´ї;
• історичні типи та форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку;
• умови життя сім´ї, етапи життєвого циклу сім´ї та ін.
Розглянемо спочатку два найголовніші об´єкти, які вивчає соціологія: шлюб і сім´ю. Шлюб і сім´я — історично змінні соціальні явища, їх соціальний зміст визначає те, що властиве їм як різновиду соціальних інститутів та соціальних відносин, які перебувають у складній взаємодії суспільних умов із природньо-біологічною інстинктивною природою статевих потреб людини.
Існує думка, що в доісторичні часи Шлюбу і сім´ї не існувало. Панували відносини так званого проміскуїтету (невпорядкованих статевих зв´язків), при якому кожна жінка даного скупчення могла вступати у близькі стосунки зі всіма чоловіками цього гурту, а кожний чоловік з усіма жінками цього ж скупчення.
Пізніше мала місце так звана ендогамія, коли в статеві стосунки вступали представники одного роду. Поступово стало зароджуватися примітивне соціальне регулювання статевого життя первісних людей. Ендогамія стала переростати в екзогамію, що являла собою систематичні статеві зв´язки між представниками різних родів. Початковою формою екзогамного шлюбу був груповий шлюб.
Поступово групова сім я і шлюб стали трансформуватися в парну сім´ю. Вона об´єднувала тільки одну подружню пару. Спочатку кожний із подружжя продовжував жити в своєму родовому гурті (дислокальний шлюб). Потім чоловік почав переходити в рід дружини (матрилокальний шлюб), а ще пізніше і дружина в рід чоловіка (патрилокальний шлюб). В західних суспільствах поширювалася і неолокальна форма шлюбу — коли молоде подружжя живе окремо від своїх батьків.
Від парного шлюбу суспільство переходить до нових сучасних форм сім´ї та шлюбу: моногамії та полігамії.
Моногамія — форма шлюбу, в якому кожному з подружжя дозволяється мати тільки одного партнера в будь-який відрізок часу.
Полігамія — форма шлюбу, в якому особа може одночасно мати більше, ніж одного шлюбного партнера. Полігамія може проявитися у формі полігінії і поліандрії.
Полігінія — форма шлюбу, в якому чоловік може одночасно мати більше, ніж одну жінку.
Поліандрія — форма шлюбу, в якому жінка може мати двох або більше чоловіків одночасно.
Американський соціолог Дж. Мердок дослідив 250 суспільств і прийшов до висновку, що в більшості з них надасться перевага полігінії: в 145 суспільств існувала полігінія, в 40 переважала моногамія і лише в двох спостерігалась поліандрія.
Отже, шлюб — це суспільно визнаний і схвалений союз між двома дорослими індивідами. Інститут шлюбу втілює певні соціальні норми, визнання кола прав та обов´язків подружжя по відношенню один до одного, до дітей, майна, оточення. У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі реєстрації актів громадського стану, проживання однією сім´єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов´язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов´язків подружжя. Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків — у 18 років.
Шлюб майже завжди об´єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу. Багато гомосексуальних чоловіків та жінок живуть стабільними парами. У Великобританії, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з дітьми складаються з двох жінок. Нинішній рівень техніки штучного запліднення робить можливим для лесбіянок мати дітей і без гетеросексуальних контактів. Послаблення колишньої нетерпимості до гомосексуальності спостерігається сьогодні в багатьох країнах Європи та США. В деяких країнах можна навіть формально "одружитися", хоча такі церемонії й непередбачені законом.
Зазначимо, що останні два-три десятиліття як на Заході, так і у нас набуває дедалі більшого поширення, особливо серед молоді, так званий феномен співжиття (конкурбінат).
Співжиття — це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються. Співжиття стало широко практикуватися в студентському середовищі. Здійснені у США дослідження показують, що близько однієї чверті студентів живуть там із партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного періоду навчання в коледжі або університеті.
Соціологи доводять, що у нас більшість молодих людей ставляться до співжиття як до "пробного шлюбу".
Сім´я — основане на кровній спорідненості, шлюбі чи усиновленні об´єднання людей, пов´язаних спільністю побуту та взаємною відповідальністю за виховання дітей.
Н. Смелзер
Сім´я є більш складною системою відносин, ніж шлюб, оскільки вона, як правило, об´єднує не тільки подружжя, але й їх дітей, а також інших родичів та близьких. Крім того, сім´я виступає як соціальна клітина суспільства, є дуже близькою до "оригіналу" моделі всього суспільства, в якому вона функціонує.
З одного боку, сім´я — досить замкнуте об´єднання людей, які захищають свій внутрішній світ, свої таємниці і секрети, що протистоять зовнішнім впливам. Якщо сім´ю позбавити її внутрішнього світу, зробити все, що діється в ній, відкритим для суспільства, вона розпадеться. З другого боку, сім´я — об´єднання людей, відкрите для всього, шо відбувається у суспільстві. Для неї характерні проблеми, якими живе суспільство.
Якою б герметично замкнутою сім´я не була, вона пов´язана із суспільством.
Сім´я і шлюб — це форми, що є по суті, стосунками подружжя, які санкціоновані суспільством.
Сім´я — це суспільний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що має історично означену організацію, члени якої пов´язані шлюбними або родинними відносинами, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення. За сімейним Кодексом України, підписаному Президентом України 10 січня 2002 p., сім´ю становлять особи, які проживають сумісно, пов´язанні спільним побутом і мають взаємні права і обов´язки.