Музеєзнавство
6.1. Музеї та екскурсійно-туристичний рух. Основні показники та тенденції відвідуваності музеїв держави
Послуги дозвілля в туризмі є надзвичайно різноманітними, і їх спектр постійно ускладнюється. Великим попитом користуються культурно-просвітницькі послуги, які надаються класичними закладами, як-от: музеї, художні галереї, театри тощо.
Заклади культури та мистецтв виступають вагомою складовою туристичної інфраструктури, мають значний вплив на формування туристичної привабливості регіонів країни. Екскурсійні послуги, які надаються музеями, є невід´ємною складовою комерційного туристичного продукту й глобальної індустрії туризму.
Звернемося до даних міжнародної статистики. За останніх двадцять років у світі спостерігається стрімке зростання кількості музеїв, на початку XXI ст. їх налічується близько 40 тис. Більш аніж половина музейної мережі планети зосереджена в Європі, 20% – у США, решта – розосереджена в інших країнах світу. Найбільше музеїв мають
США – понад 3 тис., Італія – близько 2 тис., Франція Великобританія, Німеччина і Росія – понад 1 тис. Країни Азії й Африки на початку XXI ст. активно залучені в процес створення національних музейних мереж, на які покладається завдання сприяти розвитку національної самосвідомості й охороні культурно-історичних цінностей [73].
Щодо співвідношення кількості музеїв у перерахунку на кількість мешканців держави, за цим критерієм планку лідерства також історично утримує Європа. Станом на 1 січня 2005 р. пересічно один музей припадає на 16 тис. жителів Європейського Союзу. У розрізі його окремих країн найвищий показник мають Фінляндія та Швейцарія, де один музей припадає на 8 тис. мешканців.
Серед країн Європейського континенту Україна славиться досить великою кількістю пам´яток історико-культурної спадщини, проте кількість музеїв у нашій країні є ще недостатньою. Станом на 1 січня 2005 року в Україні налічувалося 422 музейні установи, з них сім музеїв були тимчасово зачинені для відвідування у зв´язку із проведенням ремонтних робіт. У музеях України зберігається понад 11 млн пам´яток історії, культури та мистецтв [58].
Найвищі темпи розвитку національної музейної мережі відповідають періоду "сплеску" національної самоідентичності й патріотично-культурного відродження, що тривав у нашій країні з 1985 по 1995 pp. Так, за період 1985 –1990 рр. кількість музеїв України зросла ледь не в півтора раза (з 174 до 214), при цьому варто мати на увазі, що реальна кількість новостворюваних музеїв була набагато вищою, ніж фіксувала державна статистика, бо вона враховувала закриття групи установ тоталітарно-ідеологічного спрямування й не враховувала установи державної форми власності.
Поряд з цим ще з середини 1980-х років окреслилася тенденція неухильного щорічного падіння обсягів відвідуваності національної музейної мережі (очевидно, за рахунок згортання розповсюдженої у попередню тоталітарну добу практики примусового організованого відвідування музеїв школярами, студентами, робітниками за приписами профспілок).