Музеєзнавство
5.3. Технологія розробки екскурсії
Тема і структура екскурсії
Кожна екскурсія має свою чітко визначену тему і мету.
Тема – це коло явищ, відібраних і висвітлених автором. Тема тісно пов´язана з метою екскурсії.
Мета – це основний висновок, думка екскурсії.
Вибір теми залежить від потенційного попиту, конкретного замовлення або цілеспрямованого усвідомлення визначеної тематики екскурсій. Тема екскурсії планується заздалегідь, а до основного висновку екскурсії, її провідної ідеї автор екскурсії/екскурсовод повинен привести екскурсантів поступово, спонукаючи їх стати "учасниками" подій, відображених під час екскурсії. Кожна тема складається з ряду підтем. У кожної підтеми є своє логічне завершення. Правильно розроблена підтема сприймається екскурсантами не як сама собою, а композиційно – у сукупності з іншими підтемами.
Композицією екскурсії називають розміщення, послідовність і співвідношення структурних частин екскурсії: підтем основних питань, вступу та завершальної частини.
Основна частина екскурсії містить передмову (введення у тему), зав´язку, розвиток (наростання) подій, кульмінацію та розв´язку (рис. 5.1).
Передмова (введення у тему) – це стисла розповідь про епоху і місце, в середовищі яких відбуваються події. Введення у тему плавно переростає у зав´язку, або безпосередній початок дії. Передмова і зав´язка повинні бути гранично чіткими та лаконічними.
Основна частина будується на конкретних екскурсійних об´єктах, на поєднанні показу та розповіді. Основна частина складається із декількох підтем (в середньому від 5 до 12 підтем), об´єднаних однією темою. Підтеми включають декілька питань і логічно пов´язані між собою у певному дозуванні за часом – залежно від значимості тієї або іншої підтеми. При цьому важливим є добір об´єктів таким чином, щоб вони допомагали розкриттю змісту екскурсії.
В основній частині висвітлюється основний текст екскурсії. Його необхідно компонувати таким чином, щоб розповідь Про той чи інший об´єкт була співвідносною (синхронною) з його показом. Тобто опис-характеристика того чи іншого експоната здійснюється під час його показу екскурсантам. Підтеми підпорядковуються чіткій логічності, матеріал необхідно підбирати з урахуванням розвитку теми. Кожен епізод чітко обумовлений, пов´язаний змістовними "містками" (логічними переходами) із попереднього в наступний. Розвиток подій базується на активній співучасті з екскурсантами, тому що співучасть – це найвищий емоційний момент, що потребує психологічної готовності.
Завершеність кожної підтеми передбачає композиційне завершення кожного окремого питання, кожного епізоду. Розвиток подій необхідно довести до кульмінації, у ході якої найбільше виражається ідея екскурсії.
Кульмінація – це точка, момент найвищої напруги фабульної дії (фабула – низка подій, про які розповідає екскурсія). У центрі кульмінації лежить головна подія, головний екскурсійний об´єкт. Екскурсія на маршруті повинна підготувати екскурсантів до зустрічі з цим об´єктом. Кульмінацією в екскурсії часто є фінал. Він несе в собі особливе змістовне навантаження, тому що це найбільш важливий момент для максимального прояву активності всіх учасників.
Особливості технології, творчий характер роботи збільшують значення монтажу підтем при створенні екскурсії. Для того щоб екскурсія не розпадалася на окремі епізоди, необхідно знайти єдиний сюжетний хід, що відповідає екскурсійній темі. Продуманий сюжетних хід не тільки встановлює динаміку, напрям розвитку сюжету екскурсії, він є з´єднуючою ланкою при монтажі окремих підтем. Вдало підібрані логічні переходи в конкретному випадку можуть виконувати не тільки з´єднуючу роль, що створює відчуття цілісності двох цілком різних під тем, айв окремих випадках несуть змістовне навантаження.
Висновок, як і вступ, не пов´язаний з екскурсійними об´єктами. За часом він займає в середньому до п´яти хвилин і складається з двох частин:
1) узагальнення, підсумок основного змісту екскурсії;
2) інформація про інші екскурсії, що розширюють і поглиблюють тему.
Висновок часто виконує рекламно-інформаційну роль при залученні майбутніх клієнтів екскурсійної фірми.
Основні етапи розробки екскурсії
Екскурсія – результат двох найважливіших взаємообумовлених процесів: її розробки та її виконання.
Створення екскурсійного продукту – складний процес, що потребує активної участі менеджерів та екскурсоводів. Зміст майбутньої екскурсії, її пізнавальна цінність прямо залежить від їхніх знань, компетентності, рівня практичного досвіду, засвоєння ними основ педагогіки і психології, уміння вибрати найбільш ефективні засоби і прийоми впливу на екскурсантів [38].
У процесі підготовки екскурсії прийнято виділяти низку послідовних етапів, що розміщуються у визначеному порядку. Вперше поняття "етапи підготовки екскурсії" було введено в обіг 1976 р. Тоді ж було названо такі основні етапи, що досі побутують у практиці роботи екскурсійних установ та організацій:
1. Визначення мети і завдань екскурсії.
2. Вибір теми.
3. Добір літератури й упорядкування бібліографії.
4. Визначення джерел екскурсійного матеріалу. Знайомство з експозиціями і фондами музеїв по темі.
5. Добір і вивчення екскурсійних об´єктів.
6. Складання маршруту екскурсії.
7. Об´їзд або обхід маршруту.
8. Підготовка контрольного тексту екскурсії.
9. Комплектування "портфеля екскурсовода".
10. Визначення методико-технологічних основ проведення екскурсії.
11. Складання індивідуального тексту екскурсії.
12. Затвердження екскурсії як турпродукту туристичної фірми.
Під час розробки кожного з етапів необхідно дотримуватися певних вимог, котрі впливають на ефективність екскурсії. Робота над екскурсією вважатиметься завершеною, коли підготовлено всі необхідні документи.
Технологічна документація, яка необхідна для розробки та проведення екскурсії.
Така технологічна документація зберігається у методичному кабінеті екскурсійної фірми. Основними технологічними документами, необхідними для розробки і проведення екскурсії, є:
1. Список літератури на відповідну тему екскурсії – перераховуються всі книги, брошури, статті, що були використанні при підготовці екскурсії.
2. Паспорти об´єктів, включених у маршрут, – відомості, що характеризують кожен екскурсійний об´єкт. Вказується назва об´єкта, його вид, події, з якими він пов´язаний, місцезнаходження, стислий опис, час створення та творців об´єкта, джерела інформації про цей екскурсійний об´єкт.
3. Контрольний текст екскурсії – підібраний й уточнений (перевірений) екскурсійний матеріал, що розкриває тему. Зміст тексту розкриває підтеми й основні питання, слугує основою для індивідуальних текстів.
4. Індивідуальний текст екскурсовода – матеріал, викладений конкретним екскурсоводом на основі контрольного тексту відповідно до методичної розробки, структури екскурсії, її маршруту. Тут представлена характеристика об´єктів і подій. Містить вступ, основну частину, висновок, логічні переходи.
5. Схема (карта) маршруту – на окремому аркуші показаний шлях проходження екскурсійної групи. Позначені початок і кінець маршруту, об´єкти показу, місця для їхнього спостереження, транспортні зупинки для виходу групи до об´єктів.
6. "Портфель екскурсовода – папка з фотографіями, схемами, картами, кресленнями, малюнками, репродукціями, копіями документів, зразки продукції підприємств, інші наочні посібники.
7. Методична розробка на тему – це рекомендації щодо проведення екскурсії. Вказуються методичні прийоми показу і розповіді, визначається послідовність демонстрації об´єктів, наочних посібників, розкривається техніка проведення екскурсії з урахуванням диференційованого підходу до екскурсантів.
8. Матеріали екскурсії – матеріали на вказану тему: реферати, довідки, таблиці, цифровий матеріал, витяги з документів, копії, цитати з літературних творів тощо.
9. Список екскурсоводів, які допущені до проведення цієї екскурси, – цей список поповнюється в міру допуску до проведення екскурсії нових екскурсоводів.
Нагадаємо, що, згідно з Ліцензійними умовами, суб´єкти туристичної діяльності, які мають власний екскурсійний продукт та самостійно його реалізують, повинні оформити такі документи: технологічну карту екскурсії; контрольний текст екскурсії; матеріали "портфеля екскурсовода"; схеми маршрутів транспортних екскурсій; договори з транспортними підприємствами (у разі здійснення екскурсій на транспорті); договори з музеями, заповідниками, культурними закладами тощо; прейскурант цін на екскурсійні послуги, наряд-путівку.