• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Історія зарубіжної літератури XX століття

Заняття № 15. Схрещення елементів класичної та масової літератури у романі П. Зюскінда "Запахи"

План

1. Філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вплив у романі "Запахи".

2. Назва. Ідейно-тематичне спрямування сюжету. Текстуальна та інтертекстуа-льна площини у романі.

3. Образ митця Гренуя. Символічний сенс детективної інтриги.

4. Проблеми співвідношення краси і зла, влади митця та мистецтва над натовпом, пошук досконалості в романі.

5. Парфуми як гротескно-іронічна метафора мистецтва.

6. Роль художніх описів у романі "Запахи".

Завдання для підготовчого періоду

1. Повторіть літературознавчі поняття: "постмодерністський роман", "гротеск", "інтертекстуальність".

2. Розкрийте поняття "маргінальність". Подумайте, чи можна вважати Гренуя митцем-маргіналом?

3. Подумайте, яким чином у романі Зюскінда втілена мрія митця модерністського напряму?

4. Дайте відповідь на запитання: "Чому мистецтво Гренуя не очищує душу?"

Література

1. Бігун Б. Я. Митець і його творіння за постмодерністської доби // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 5-6. - С. 75-81.

2. Дітькоеа С. Ю. Запах краси, або Життя і смерть геніальної бактерії. Особливості вивчення роману П. Зюскінда "Запахи" // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2003. - № 12. - С. 21-27.

3. Решетняк О. Геній і злочин - речі несумісні? За романом П. Зюскінда "Запахи" // Зарубіжна література. - 2007. - № 13 (509). - С. 11-15.

4. Ступок Л. Психологія одного вбивці, або Що людині заважає бути людиною? П. Зюскінд "Запахи". 11 кл. // Зарубіжна література. - 2007. - № 13 (509). - С. 8-10.

5. Патрік Зюскінд - художник постмодерністських ідей (за ред. доктора пед. наук, проф. Давиденко Г. Й.) - Глухів: ГДПУ, 2004. - 33 с.

Інструктивно-методичні матеріали

Інтертекстуальність - це ключова категорія постмодернізму, що позначала різноманітні міжтекстові стосунки як всередині твору, так і за його межами. Ци-татність такого письма передбачала багатоголосе відлуння попередніх текстів, що проглядалися крізь текст твору і перебували із ним у діалозі. Цитати можуть бути прямими і переносними, наявними і ненаявними. Своєрідною "цитатою" міг виявитися не тільки вислів, образ чи мотив, а й стиль, напрям, дискурс, певна культура.

У 1984 р. німецька література збагатилася новим твором, який відразу ж став бестселером і залишився ним вже 20 років. Це роман "Запахи". Розгадати його непросто, тим паче, що його творець - історик і журналіст Патрік Зюскінд, - мешкаючи у Франції більше, ніж у рідному місті Мюнхені, віддав перевагу товариству тенісистів і не любив спілкуватися з літературознавцями. Автор багатьох телевізійних сценаріїв, він ніколи не з´являвся на телеекранах і принципово уникав інтерв´ю. Отже, письменник надав нам абсолютну свободу в тлумаченні свого твору.

Назву роману перекладали по-різному: "Аромати" ("Пахощі"), "Запахи", "Парфумер", "Парфуми". Але різні варіанти зберігали єдину тему - тему запаху.

Запах став досить звичним природним явищем, так само, як колір або звук. Починаючи з давніх часів, запахи мали неабияке значення в житті людини. Давні люди вірили, що приємні запахи (Благовонія) рятували від злих духів, приносили здоров´я і вроду. Через Схід культ благовоній прийшов до давніх греків, які за допомогою ароматичних масел лікували навіть хвороби серця.

Містичне ставлення до ароматів зберігалося до доби ренесансу. У XVI ст., з розвитком італійських торговельних республік, запозичена в арабів технологія виготовлення парфумів почала приносити величезні прибутки. У XVII-XVIII ст. першість у сфері парфумерної торгівлі захопила Францію, яка і тримала таку позицію до сьогодення.

Пахощам завжди протистояв сморід. Рів на околиці Єрусалима, який був звалищем бруду та називався геєною, привертав увагу пророків, Христа і апостолів. Вони зробили його символом Пекла. Сморід, запахи крові, бруду і гною є неодмінними частинами картини Пекла в "Божественній комедії" Данте.

Отже, запахи служили і служать певними ароматичними кодами, основою для дуже давніх символів.

ЗАПАХИ