А

Аварійний стан будинку – стан будинку, в якому неможливо забезпечити безпечне перебування людей.

Адресна допомога – разові або періодичні грошові виплати чи забезпечення майном, які здійснюються на підставі спеціальних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування чи громадських організацій, зокрема, житлові субсидії, цільова допомога на прожиття, гуманітарна та благодійна допомога.

Акцепт – згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів, згода з пропозицією іншої сторони укласти угоду на умовах, зазначених у пропозиції

Альтернативне зобов’язання – зобов’язання, де сторона-виконавець може вибрати один серед кількох предметів виконання.

Аналогія права – застосування загальних принципів права у випадках, якщо в законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин.

Асоціація власників жилих будинків – юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань.

Аудит – вид фінансового контролю, який полягає у перевірці публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, а також іншої інформації з питань фінансово господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аукціон – спосіб продажу майна на основі конкурсу покупців, коли товар попередньо виставляється для огляду.

Б

Багатоквартирний жилий будинок – жилий будинок з трьома і більше квартирами.

Балансова вартість будинку – загальна сума коштів, витрачених на спорудження будинку з урахуванням встановленої індексації та переоцінки основних фондів, що фіксуються в бухгалтерському балансі його власника.

Балкон – виступаюча з площини стіни фасаду обгороджена площадка, що служить для відпочинку влітку.

Банкрутство – встановлена судом неспроможність юридичної особи—суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений строк пред’явлені йому кредиторські вимоги, а також виконати зобов’язання перед бюджетом через банк активів у ліквідній формі.

Безвісна відсутність – встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці постійного проживання, коли місцезнаходження його невідоме.

Безгосподарне утримання – невжиття власником необхідних заходів для належного утримзння та забезпечення збереження майна, що має особливу значущість.

Безготівкові розрахунки – правила обігу документів при перерахуванні у кредитних установах коштів з рахунку платника на рахунок одержувача та при заліку взаємних вимог, встановлені нормами права.

Безоплатне користування майном – договір про надання майна в тимчасоне безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно, на термін, встановлений за згодою сторін.

Безпечні умови для людини – стан середовища життєдіяльності, при якому відсутня небезпека шкідливого впливу його факторів на людину.

Безхазяйне майно – майно, яке не мас власника або власник якого невідомий.

Бенефіціарій – особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні.

Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань,

Біосферні заповідники – природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження у природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біржа – організаційне утворення, в якому здійснюється купівля-продаж цінних паперів і оптова торгівля.

Благодійна діяльність – безкорислива діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на надання матеріальної та фінансової допомоги, а також різних послуг особам, які потребують соціальної допомоги.

Боржник – сторона у цивільному зобов’язанні, яка повинна здійснити на користь іншої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від неї.

Брокер – посередник між покупцем і продавцем під час укладення різних угод.

Бронювання жилого приміщення – особливий порядок збереження за певною категорією громадян права на користування жилим приміщенням.

Будівля (споруда) – об’єкт нерухомого майна, який збудовано (споруджено) на виділеній в установленому порядку земельній ділянці, призначений для задоволення відповідних потреб фізичних чи юридичних осіб.

В

Вартість спорудження будівлі – загальна сума коштів, витрачених на спорудження (реконструкцію) будівлі, в цінах, що склалися на момент введення її в експлуатацію.

Веранда – засклене неопалюване приміщення, прибудоване до малоповерхового буднику або вбудоване у нього, яке не має обмеження за глибиною.

Вестибюль – переднє приміщення у громадський або жилих будинках.

Ветхий стан будинку – технічний стан будинку, який оцінюється ступенем фактичного зносу в межах від 60 до 80 відсотків.

Вид на проживання – документ, що видається відповідно до встановленої процедури компетентними державними органами країни перебування апатрида (особи без громадянства).

Виконавче провадження – врегульований нормами цивільного процесуального права порядок примусового виконання рішень, ухвал, постанов суду, інших юрисдикційних органів, який визначається системою взаємопов’язаних цивільних процесуальних прав і обов’язків органу судового виконання та учасників виконавчого провадження.

Виконавчий лист – виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання: рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, а також вироків, ухвал, постанов у кримінальних справах у частині майнових стягнень; постанов судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирових угод, затверджених судом; рішень товариських судів; рішень третейських судів у цивільних справах громадян; рішень іноземних судів.

Виконавчі документи – письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судовими та іншими юрисдикційними органами як підстава для примусового виконання прийнятих ними рішень, ухвал та інших актів.

Вимагання – вимога передачі державного, колективного або індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру (тільки для індивідуального майна) під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, над потерпілим або близькими йому родичами, розголошення відомостей, що ганьблять їх або близьких їм осіб, пошкодження або знищення їхнього особистого майна, державного або колективного майна, що перебуває у їхньому віданні чи під їхньою охороною.

Вимоги безнекн для здоров’я і життя людини – розроблені на основі медичної науки критерії, показники, гранично допустимі межі, санітарно-епідеміологічні нормативи, правила, норми, регламенти тощо (медичні вимоги щодо безпеки для здоров’я і життя людини), розроблення, обгрунтування, контроль і нагляд за якими належить виключно до медичної професійної компетенції.

Виморочне майно – майно, яке не має власника або власник його невідомий.

Вина – психічне ставлення правопорушника до своїх дій або до бездіяльності та їх наслідків у формі умислу або необережності.

Випадок – юридичний факт, за умови існування якого особа може бути звільнена від відповідальності, оскільки відсутня її вина.

Вирок – акт у кримінальному законодавстві, у якому викладено рішення суду щодо винності, покарання та інших питань, пов’язаних із визнанням винності або невинності підсудного.

Виселення – примусове припинення права користування певним жилим приміщенням, яке допускається тільки на підставах, встановлених законом.

Відновна вартість будинку – вартість будівництва (відновлення) аналогічного будинку на відповідний період часу.

Відчуження – передача майна у власність іншій особі, один із способів здійснення власником розпорядчих повноважень.

Відшкодування шкоди – компенсація майнових збитків, заподіяних шкодою.

Віндикація – спосіб захисту прав власності, за допомогою якого власник може витребувати своє майно з чужого незаконного володіння від недобросовісного володільця, а якщо воно придбане безоплатно, то і від добросовісного набувача, незалежно від того, як це майно вибуло з володіння власника.

Власник житла – фізична чи юридична особа, яка набула право власності на житло відповідно до законодавства України.

Володіння – фактичне панування над речами, що має юридичне значення, тобто встановлений законом захист від порушення прав.

Г

Галузь права – система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічними методами правового регулювання.

Гарантійний строк – встановлений стандартами, технічними умовами або договорами строк, протягом якого боржник відповідає перед кредитором за якість переданої речі або виконаної роботи.

Гарантія – один із засобів забезпечення виконання зобов’язань, який застосовується виключно у відносинах між юридичними особами.

Горище – простір між поверхнею покриття (даху), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.

Громадянин України – особа, яка має громадянство України.

Громадянство України – юридична належність особи до держави України, що визначає постійний правовий зв’язок цієї особи з державою, який виявляється у взаємних правах і обов’язках.

Гуртожиток – жила будівля, що зареєстрована як така у виконавчому комітеті відповідної ради і відповідає певним вимогам, де громадянам у зв’язку з трудовими відносииами або навчанням у закладі освіти за плату за спеціальними ставками згідно з ордером, виданим власником гуртожитку, надаються у тимчасове користування жила площа, меблі та інші предмети домашнього вжитку і культурно-побутового призначення і яка обслуговується спеціальним персоналом.

Д

Давність позовна – встановлений законом строк для захисту порушеного права в суді, господарському суді, третейському суді.

Дачно-будівельний кооператив – добровільне об’єднання громадян з метою будівництва за свої кошти дачних приміщень та використання їх для власних потреб.

Деліктна відповідальність – наслідок позадоговірного заподіяння шкоди, з яким пов’язується виникнення деліктного зобов’язання.

Делькредере – угода, за якою комісіонер бере на себе обов’язок відповідати за укладеною ним угодою з третьою особою перед комітентом у разі невиконання її або неналежного виконання третьою особою.

Держава – організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення, здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм поведінки і механізму їх впровадження в життя.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза – вид професійної діяльності органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що полягає у комплексному вивченні об’єктів експертизи з метою виявлення можливих небезпечних факторів у цих об’єктах, встановленні відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарного законодавства, а у разі відсутності відповідних санітарних норм – в обґрунтуванні медичних вимог щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини.

Державні санітарні норми та правила, санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (санітарні норми) – обов’язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров’я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення.

Державний акт на право приватної власності на землю – документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право приватної власності на земельну ділянку.

Держанний контроль – діяльність державних органів щодо перевірки дотримання законності та правопорядку.

Джерела міжнародного права – сукупність елементів, які впливають на становлення змісту юридичних норм, а саме: потреби в нормах, які регулюють соціальне життя, спільна правова свідомість, вимоги морального характеру тощо.

Днепозитивність – принцип цивільного процесуального права, який полягає у можливості розпоряджатися процесуальними засобами захисту.

Дієздатність – закріплена законом здатність суб’єкта права (громадянина чи юридичної особи) набувати своїми діями суб’єктивні права та породжувати юридичні обов’язки.

Добросовісний набувач – набувач, який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи, яка не мала права, його відчужувати.

Довіреність – письмове уповноваження, видане однією особою іншій для представництва перед третьою особою.

Довірча власність – інститут, особливість якого в тому, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем, і набувач, який довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником, внаслідок чого одна частина повноважень (розпорядження майном) належить одній особі, а друга частина (отримання вигоди, доходів від цього майна) – іншій особі.

Договір дарування – договір, за якнм одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність (господарське відання або оперативне управління).

Договір довічного утримання – договір, згідно з яким одна сторона – особа, непрацездатна за віком або за станом здоров’я (відчужувач), – передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або його частину, натомість набувач майна зобов’язується надати відчужувачу довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Договір доручення – цивільна угода, за якою одна сторона (повірений) зобов’язана виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (укласти договір, отримати майно тощо).

Договір купівлі-продажу – договір, за яким продавець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець – прийняти майно і сплатити за нього визначену грошову суму.

Договір майнового найму (оренди) – договір, за якнм наймодавєць (орендодавець) зобов’язаний надати наймачеві (орендарю) майно у тимчасове користування з метою отримання прибутку.

Договір найму жилого приміщення – договір, за яким одна сторона (наймодавець) повинна надати іншій стороні (наймачу) для проживання жиле приміщення за встановлену плату.

Договір найму соціального житла – правочин, за яким жиле приміщення в державному чи комунальному житловому фонді надається у володіння та користування у межах: норм надання житла громадянам, які потребують соціального захисту та поліпшення житлових умов.

Договір на утримання жилого будинку – правочин, за яким власники квартир (будинків) беруть участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку, прибудинкової території та сплачують вартість одержаних послуг.

Договір типовий – затверджена компетентним органом письмова форма договору із заздалегідь визначеними умовами.

Договір у цивільному праві – угода двох або кількох осіб про встановлення, зміну чи припинення цивільних прав і обов’язків.

Додаткова жила площа – жила площа, яка надається деяким категоріям громадян понад норму, встановлену законодавством.

Докази – фактичні дані (відомості про факти), одержані у передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи.

Доказування судове – процесуальна діяльність суб’єктів кримінального, цивільного, господарського, адміністративного процесу із збирання, перевірки і оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для їх обгрунтування.

Документ – передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.

Допоміжні будівлі і споруди жилого будинку – будівлі і споруди, що розташовані на земельній ділянці,, виділеній або одержаній в установленому порядку для будівництва жилого будинку і призначені для його обслуговування та господарських потреб мешканців, зокрема, сміттєзбірник, трансформаторна підстанція, сарай, замощені дворові під’їзди, паркан, ворота тощо.

Допоміжні приміщення багатоквартирного жилого будинку – приміщення жилого будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, зокрема, сходові площадки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Дублікат – другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал.

Е

Евікція – відсудження покупцем набутого ним майна на тих засадах, що майно було відчужено поза волею власника, а також з інших причин, які існували ще до продажу майна.

Експеримент – форма пізнання об’єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження явищ, спроба, дослід.

Експертиза – розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань.

Експерт – особа, що володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, якій слідчим органом, суддею чи судом доручено провести експертизу і за її результатами подати висновок.

Експлуатація будинку – використання приміщень будинку за призначенням.

Експлуатація жилого будинку – використання приміщень будинку для проживання людей.

Експлуатаційні вимоги – встановлені нормативними документами умови (вимоги) до стану будинку та його елементів, виконання яких забезпечує його ефективну експлуатацію.

Експлуатаційні показники будинку – сукупність технічних, об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.

Елементи буднику – конструкції та технічне обладнання будинку, призначені для виконання встановлених функцій, зокрема, фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, покрівля, системи водопостачання та водовідведєння, опалення, ліфтн тощо.

Ж

Жила площа квартири – площа жилих приміщень квартири, в яких згідно з діючими нормами можливе обладнання спальних місць.

Жиле приміщення – опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання, яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів шодо шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Жилий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, призначена і придатна для постійного в ній проживання.

Жилий будинок коридорного (галерейного) типу – будинок, у якому квартири (або кімнати гуртожитків) мають виходи через загальний коридор (галерею) не менше ніж на двоє сходів.

Жилий будинок секційного типу – будинок, що складається з однієї або кількох секцій.

Жилий осередок гуртожитку – група жилих кімнат, об’єднаних підсобними приміщеннями загального користування.

Житло – жилий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.

Житлове законодавство – сукупність норм, які регулюють житлові відносний.

Житловий кодекс України – кодифікований законодавчий акт, який регулює житлові та пов’язані з ними соціальні відносини.

Житловнй комплекс – єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, із розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Житловий кооператив – добровільне об’єднання громадян з метою задоволення житлових потреб шляхом об’єднання їх майнових пайових внесків для придбання жилого будинку (будинків) і подальшої його (їх) експлуатації.

Житловий фонд – жилі будники і жилі приміщення в інших будівлях на території України.

Житловий чек – приватизаційний папір, який одержується всіма громадянами України і використовується при приватизації державного житлового фонду.

Житлово-будівельний кооператив – добровільне об’єднання громадян з мстою задоволення житлових потреб шляхом об’єднання їх майнових пайових внесків для участі в будівництві або реконструкції жилого будинку (будинків) і подальшої його (їх) експлуатації.

З

Забезпечення виконання зобов’язань – вжиття спеціальних заходів майнового характеру, які спонукають сторони до неухильного і реального виконання зобов’язань.

Завдаток – грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

Загальна площа жилого багатоквартирного будинку – сума загальних площ усіх квартир і нежилих приміщень будинку.

Загальна площа квартири (жилого будинку) – площа жилих та підсобних приміщень квартири з урахуванням площі лоджій, балконів і терас.

Загальне майно – частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об’єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).

Заказники – природні території (акваторії), що виділяються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Законний представник – особа, яка відповідно до закону виступає в усіх установах, зокрема судових, на захист особистих і майнових прав та законних інтересів недієздатних, обмежених у дієздатності осіб або дієздатних, але таких, які через свій фізичний стан не можуть особисто здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Законність – правовий режим у державі, за якого діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону.

Законодавство – сукупність законів та інших правових актів держави, що забезпечують правове регулювання суспільних відносин на її території.

Залишкова вартість будинку – вартість будинку, визначена на підставі його балансової або відновної вартості з урахуванням нормативного або фактичного зносу.

Застарілий житловий фонд – сукупність об’єктів житла до п’яти поверхів, крім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам щодо безпечного і комфортного проживання, знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 відсотків.

Змішані формн і види власності на багатоквартирний будинок (кондомініум) – форма власності на багатоквартирний будинок, окремі частини якого (квартири і нежилі приміщення) перебувають у приватній власності двох і більше фізичних або юридичних осіб, а належна до буднику земельна ділянка, допоміжні будівлі і споруди та допоміжні приміщення будинку перебувають у сумісній спільній власності цих осіб,

Заповіт – правочин, який виражає волю однієї особи і здійснюється нею особисто.

Застава – один із способів забезпечення зобов’язань, на підставі якого кредитор має право у разі невиконання боржником забезпеченого зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, тобто на випадок невиконання боржником свого зобов’язання кредитору надається спеціальне джерело для задоволення його вимог.

Застосування правових норм – здійснювана компетентними державними органами або громадськими організаціями організаційно-правова діяльність, результатом якої є підтвердження, встановлення, зміна чи скасування взаємних юридичних прав і обов’язків реалізації цих норм.

Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспільних відносин різними галузями права.

Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім громадянином – одна з гарантій права на житло.

Збитки – виражена у грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів, які він одержав би у разі виконання боржником зобов’язання.

Звернення стягнення на майно – форма відшкодування збитків.

Зворотна сила закоиу – поширення дії закону на факти, що мали місце до набрання ним чинності.

Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії.

Знос будинку – процес погіршення експлуатаційних показників будинку, зумовленим впливом часу.

Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

І

Інвестиційний проект комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду – сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються за інвестиційним договором.

Інвестиція – довгострокове вкладання капіталу (коштів) у різні галузі економіки, переважно за межами країни.

Інвестор-забудовник – фізична чи юридична особа, яка фінансує будівництво.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

К

Капітальний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт якнй передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичним зносом та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Калькуляція – обчислення собівартості одиниці продукції, виконня робіт та послуг за елементами витрат.

Квартал (мікрорайон) – територія щільної забудови, в межах якої здійснюються заміна, реконструкція застарілого житлового фонду.

Квартира – комплекс взаємопов’язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім’ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): жилу (жилі) кімнату (кімнати), кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Квартира у двох рівнях – квартира, жилі та підсобні приміщення якої розмішені на двох суміжних поверхах і об’єднані внутрішньоквартирними сходами.

Квартирний облік – облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що здійснюється за місцем проживання громадян або за місцем їх роботи.

Кімната – жиле приміщення, обмежене стінами від підлоги до стелі, у жилому будинку, структурно відокремленій частині будинку, що побудоване, прибудоване або відокремлене для проживання громадян, має вихід у місця загального користування багатоквартирного чи індивідуального жилого будинку або будівлі.

Комунальна квартира – квартира, заселена двома і більше наймачами чи власниками жилих приміщень (кімнат), що спільно використовують місця загального користування та інженерне обладнання в цих місцях.

Конструктивні елементи багатоквартирного будинку – частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в’їзна група тощо).

Конфіскація – примусове безоплатне вилучення в державну власність всього або частини майна, що є приватною власністю особи як санкція за вчинене правопорушення.

Корисна площа квартири (будинку) – площа жилих та підсобних приміщень квартири (квартир) будинку, зокрема, кухня, коридор, ванна кімната, санвузли, вбудовані шафи і кладові тощо.

Кошторис будівництва (ремонту, реконструкції) будинку – документ, який визначає вартість будівництва (ремонту, реконструкції) будинку на підставі проекту.

Кошторисна вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі – вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі, яка визначена кошторисом згідно з проектом.

Кредит – відносини у зв’язку з передачею грошей або матеріальних цінностей у тимчасове користування або за умови їхнього повернення.

Кухня-ніша – невідокремлений перегородкою простір у структурі жилої кімнати чи передпокою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або другими світлом через фрамугу.

Л

Ліфтоний хол – приміщення перед входом до ліфта.

Ліцензія – дозвіл, який видається уповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав.

Лоджія – перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія не є верандою.

Локальні правові норми – один з видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин.

М

Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну.

Малоповерхова забудова – забудова території одно-, два-, триповерховими жилими будинками різних типів.

Маневрений житловий фонд – житловий фонд, призначений для тимчасового проживання громадян на час проведення реконструкції житла застарілого житлового фонду.

Межа малозабезпечеиості – величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує працездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Мешканці тимчасові – особи, які тимчасово проживають у жилому приміщенні без оплати за взаємною згодою з наймачем та членами його сім’ї, членом ЖБК, власником будинку та членами їх сімей.

Місце проживання – місце постійного чи переважного проживання громадянина.

Молодіжний житловий комплекс (МЖК) – організація чи підприємство, утворені з метою будівництва та експлуатації об’єктів житлового і нежитлового призначення, створення належних умов життєдіяльності молодих сімей та одиноких молодих громадян на засадах самоорганізації та самоврядування.

Моральний знос будинку – показник, що характеризує міру невідповідності об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних та інших експлуатаційних показників будинку сучасним експлуатаційним вимогам.

Н

Надання жилої площі – один із способів здійснення конституційного права громадян на житло.

Наймач жилого приміщення – повнолітній громадянин, який наймає за договором найму за плату жиле приміщення.

Найм житла – право на безстрокове користування житлом, яке надано громадянину в будинках державного або комунального житлового фонду на умовах договору найму.

Негаторний позов – позов власника про усунення будь-яких порушень його прав, навіть у випадку, коли ці порушення не були пов’язані з позбавленням володіння.

Недієздатність – можливість для громадянина власними діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

Недоторканність житла – один із принципів закріпленого в Конституції права громадянина на житло.

Нежиле приміщення – приміщення в структурі жилого будинку, що не належить до житлового фонду. Є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

Нежилі приміщення жилого будинку – приміщення, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійними об’єктами цивільно-правових відносин, їх використання не пов’язане з експлуатацією та утриманням будинку,

Неповнолітні – особи, які не досягли віку, з якого закон визнає їх повністю дієздатними.

Неподільне майно – неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Непридатні для прожинання будинки – жилі будівлі, які відповідно до законодавства визнані аварійними або ветхими.

Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці й невід’ємно пов’язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Несправність елемента будинку – стан елемента, за яким він не відповідає принаймні хоча б одній з установлених експлуатаційних вимог.

Неустойка – визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання, зокрема у разі прострочення виконання.

Норма амортизації на ремонт об’єкта нерухомого майна – визначений у встановленому порядку розмір щорічних відрахувань на ремонт об’єкта нерухомого майна.

Нормативна залишкова вартість будинку – вартість будинку, визначена на підставі його балансової вартості та нормативного зносу.

Нормативний знос буднику – величина, визначена на підставі встановленої норми амортизації на повне відновлення будинку та фактичного терміну експлуатації будинку.

Нормативний строк служби будинку – встановлений строк служби будинку, який використовується для визначення норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення.

Нотаріальна угода – дія громадян і організацій, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків, яка носвідчується в нотаріальному порядку.

Нотаріальний акт – документ, який видають нотаріальні органи, або засвідчення його, яке вказує на те, що нотаріальну дію вчинено.

Нотаріат – система органів і посадових осіб, на яких покладено обов’язок посвідчувати беззаперечні права і факти, що мають юридичне значення, а також інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

О

Об’єднання громадян – добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів громадян з метою спільної реалізації прав і свобод.

Об’єднання власників житла – юридична особа, створена власниками жилих будинків із метою сприяння використанню їх власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об’єднання забудовників жилих будинків – юридична особа, створена фізичними і юридичними особами з метою об’єднання власного майна та коштів для будівництва жилих будинків.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку – юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання не подільного та загального майна.

Об’єкт нерухомого майна – земельна ділянка, будинки, споруди або їх частини, які згідно з чинним законодавством можуть бути об’єктами транзакції (відчуження).

Об’єкт реконструкції застарілого житлового фонду – квартал (мікрорайон) застарілого житлового фонду.

Обов’язкова частка в спадщині – частина спадкового майна, яка переходить до спадкоємців, визначених законом, незалежно від заповіту.

Обшук – слідча дія, яка полягає в примусовому обстеженні приміщення та інших місць або окремих осіб з метою відшукати і вилучити знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для справи.

Одноквартирний жилий будинок – індивідуальний жилий будинок, що має прибудинкову ділянку,

Опис майна – опис, який здійснює судовий виконавець на виконання рішення суду в цивільній справі із застосуванням такого заходу примусового виконання, як звернення стягнення на майно боржника, а також на виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Опіка – спосіб захисту особистих і майнових прав та інтересів неповнолітніх, які не досягли 15-ти років і залишилися без батьківського піклування, а також повнолітніх осіб, визнаних судом недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства.

Ордер на жиле приміщення – документ, на підставі якого здійснюється вселення в надане жиле приміщення в будниках державного чи громадського житлового фонду або фонду ЖБК.

Орендна плата за користування житлом – встановлений за взаємною згодою орендодавця і орендаря розмір плати за користування житлом.

Особа в цивільному праві – суб’єкт цивільних відносин – фізичні та юридичні особи.

Особисті немайнові права – правові відносини між певними суб’єктами з приводу особистих немайнових благ.

П

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва – найвизначніші та цінні зразки паркового будівництва, які охороняються у правовому порядку з метою збереження їх та використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях.

Пеня – один із видів неустойки, визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору в разі прострочення виконання зобов’язання.

Передоручення – передача особою, якій видано доручення, права на вчинення всіх або окремих дій, на які її уповноважено, іншій особі.

Перехід права власності – юридичний факт, за допомогою якого право власності (право господарського відання, право оперативного управління) переходять від однієї особи до іншої.

Підсобні приміщення багатоквартирного жилого будинку – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові площадки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).

Підсобні приміщеиня квартири – приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна кімната, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Площа квартири – сумарна площа жилих і підсобних приміщень квартири без урахування лоджій, балконів, веранд і терас.

Повістка – письмове офіційне повідомлення про виклик особи до суду або до слідчого чи прокурора.

Поверх мансардний (мансарда) – поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі.

Поверх підвальний (перший підземний поверх) – поверх із позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення.

Поверх підземний – поверх із позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення.

Поверх технічний – поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку.

Поверх цокольний – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Поділ жилої площі – зміна договору найму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду, за яким член сім’ї наймача має право за згодою інших членів сім’ї, що проживають разом з ним, вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, можна виділити у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам, зазначеним у законодавстві.

Позов – юридичний засіб захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного права.

Поліпшення житлових умов – отримання сприятливіших житлових умов.

Поточний ремонт – комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та запобігання передчасному зносу конструкцій та інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Пошкодження елемента будинку – несправність елемента будинку або його складових частин, спричинена впливом зовнішніх факторів.

Право – система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки, які виражають волю домінуючої в суспільстві частини населення, спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі та дотримання яких забезпечується цілеспрямованою діяльністю держави.

Право власності – сукупність правових норм, які закріплюють, регулюють і охороняють належність матеріальних благ певним особам та державі.

Право оперативного управління – правова форма закріплення державного майна за державними установами (організаціями).

Право господарського відання – речове право, згідно а яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи.

Правова держава – держава, підпорядкована праву, в якій дії її органів влади і службових осіб здійснюються на засадах конституційності і законності, а також підконтрольні незалежним судам.

Правова охорона пам’яток історії та культури – система правових норм, які регулюють суспільні відносини в галузі охорони і використання пам’яток з метою збереження їх для нинішніх і майбутніх поколінь, ефективного використання для наукового вивчення і популяризації.

Правовий нігілізм – крайній прояв правового безкультур’я, відкидання або ігнорування права, юридичних норм та загальноприйнятих правових цінностей, зневажливе ставлення до правових принципів і традицій.

Правові відносини – суспільні відносини, врегульовані нормами права.

Правоздатність цивільна – здатність особи мати цивільні права і обов’язки.

Правосвідомість – система понять, поглядів, уявлень і почуттів з приводу чинного або бажаного юридичного права, а також діяльності, пов’язаної з цим правом.

Правочиии – дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Представництво – відносини, за яких одна особа, що іменується представником, діє в межах наданих їй повноважень, набуває чи здійснює від імені іншої особи, яку представляє, і в її інтересах цивільні права й обов’язки, здійснюючи угоди чи інші дії перед третіми особами.

Приватизація державного житлоного фонду – відчуження квартир (будинків) разом з господарськими спорудами і приміщеннями (підвали, сараї тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.

Призначення допомоги – встановлена законом діяльність відповідних органів щодо надання соціальних пільг та матеріальної допомоги малозабезпеченим категоріям населення.

Прилюдні торги – спосіб реалізації будинку боржника при накладанні на нього стягнення за рішенням суду.

Приміщення технічні – приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.

Припинення права власності – припинення дії відповідного права.

Природні заповідники – природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для певної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Прізвище – фіксований спосіб індивідуалізації громадян.

Прогалина у праві – відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання.

Прострочення – порушення боржником або кредитором передбаченого договором строку виконання цивільного зобов’язання.

Протизаконний правочин – угода, що не відповідає вимогам закону.

Протяжний будинок – будинок, довжина якого у три і більше разів неревншуе його висоту.

Р

Реальний договір – договір, який крім досягнення згоди сторін передбачає також передачу речі, вчинення фактичних дій.

Реквізиція – примусове вилучення відповідними державними органами майна власника в інтересах держави і суспільства з виплатою йому вартості вилученого майна у разі воєнних дій, стихійного лиха, аварій, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин.

Реконструкція жилого будинку – комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень жилого будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників у відповідність до нормативно-технічних вимог.

Реконструкція житлового фонду – перебудова житлового фонду з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов’язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників або знесення застарілого житлового фонду в кварталі (мікрорайоні) та будівництво нового житлового фонду кварталу (мікрорайону).

Ремонт будинку – комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення з можливим поліпшенням експлуатаційних показників будинку.

Реституція – підновлення стану речей, який існував на момент вчинення дії, що завдала шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей в натурі.

Речове право – право, об’єктом якого є речі, тобто все те, що являє собою єдину цілісність і має майнову цінність.

Ризик випадкової загибелі майна – правові наслідки знищення, втрати, псування майна за відсутності вини з боку сторін зобов’язання щодо обставин, що спричинили таку загибель.

Рішення суду – акт правосуддя у цивільній справі, який грунтується на встановлених у судовому засіданні фактах та застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Розписка – письмовий документ з підписом особи, яка видала його, щодо певних зобов’язань (грошових, виконання певних дій тощо).

Розпорядження – право власника майна, яке передбачає можливість здійснити будь-який розпорядчий правочин щодо нього (продати, обміняти, подарувати, здати в найм, на зберігання, напрокат, заставити тощо).

С

Садибний будинок – односімейний жилий будинок загального площею, як правило, до 250м2, розташований на земельній ділянці у сільській місцевості разом зі спорудами господарського призначення, садом і городом.

Санітарне обслуговування приміщень будинку (прибудинкової території) – комплекс робіт, спрямованих на забезпечення встановлених санітарно-гігієнічних вимог до утримання приміщень будинку (прибудинкової території) у належному стані.

Санітарне та епідемічне благополуччя населення – стан здоров’я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на сталому рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.

Санітарно-епідемічна ситуація – стан середовища життєдіяльності та обумовлений ним стан здоров’я населення на певній території в конкретно визначений час.

Санітарно-епідеміологічний норматив (гігієнічний норматив, епідеміологічний показник, протиепідемічний норматив) – встановлене дослідженнями припустиме максимальне або мінімальне кількісне та (або) якісне значення показника, що характеризує фактор середовища життєдіяльності за медичними критеріями (параметрами) його безпечності для здоров’я людини та здоров’я майбутніх поколінь, а також стан здоров’я населення за критеріями захворюваності, розповсюджуваності хвороб, фізичного розвитку, імунітету тощо.

Санітарно-захисна зона – зона, яка відокремлює промислове підприємство від житлової забудови.

Санітарний вузол – одне або декілька приміщень будівлі, в яких розміщені санітарні пристрої для особистої гігієни людини.

Самовільне будівництво – будівництво будинку без дозволу і належним чином затвердженого проекту з грубим порушенням основних будівельних норм та правил (будівництво будинку, більшого за розміром, ніж це передбачено проектом, з явним відхиленням від проекту, недотриманням архітектурних, санітарних, протипожежних вимог, а також зміна окремих конструктивних елементів будинку).

Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину), підтвердження яких передбачено законодавством.

Середовище життєдіяльності людини – сукупність об’єктів, явищ і факторів навколишнього середовища (природного і штучно створеного), що безпосередньо оточують людину і визначають умови її проживання, харчування, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо.

Службове жиле приміщення – жиле приміщення, призначене для заселення громадян, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Соціальне житло – житло, що надається державою та органами місцевого самоврядування громадянам України, які потребують соціального захисту, безоплатно або за доступну для них плату відповідно до законодавства України.

Сприятливі умови життєдіяльвості людини – стан середовиша життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров’я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.

Соціальні норми – загальні правила, що регулюють поведінку людей.

Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини, за правом спадкування.

Спадщина – сукупність майнових норм і обов’язків спадкодавця.

Спільна власність – власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта.

Спільна сумісна власність на нерухоме майно – власність на нерухоме майно, право на яке мають дві і більше фізичні особи, без визначення розміру частки кожного суб’єкта власності (співвласників).

Спільна часткова власність на нерухоме майно – перебування майна у спільній власності двох чи кількох фізичних чи юридичних осіб з визначенням у правовстановлюючих документах розміру частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто.

Стартові жилі будинки – будинки, побудовані в першочерговому порядку під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) з метою переселення мешканців застарілого житлового фонду.

Сторони у цивільному процесі – особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом розгляду і вирішення у цивільному судочинстві.

Строки у цивільних правовідносинах – строки, зумовлені подією або дією (юридичним фактом), з настанням або перебігом якої з’являються певні правові наслідки щодо виникнення, зміни або припинення цивільних правовідносин та захисту цивільних прав.

Суб’єктивне право – закріплена законом і забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права.

Суб’єктивний обов’язок – міра належної поведінки особи (суб’єкта правовідносин), закріплена в юридичних нормах.

Суд – орган правосуддя, який розглядає цивільні, кримінальні та інші справи на підставі чинного законодавства і відповідно до встановлених процесуальних правил шляхом здійснення правосуддя.

Судова експертиза – регламентоване процесуальним законом дослідження експертом на основі спеціальних знань конкретних об ставин кримінальної або цивільної справи з метою встановлення фактів, що мають істотне значення для досягнення об’єктивної істини в справі.

Сумісна діяльність – вид цивільно-правового договору, за яким сторони зобов’язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети.

Суміщений санвузол – приміщення, обладнане унітазом, ванною (чи душовим піддоном) і умивальником.

Суперфіцій – речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі.

Т

Тамбур – прохідний простір між дверима, призначений для захисту від проникнення холодного повітря, диму і запахів при вході до будинку, на сходову площадку або інші приміщення.

Тераса – обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижчерозташованим поверхом.

Територіальна самоорганізація громадян – діяльність громадян, об’єднаних єдиними інтересами щодо вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах Конституції та законів України.

Технічне обладнання багатоквартирного будинку – інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо- і електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Технічне обслуговування жилого будинку та прибудинкової території – комплекс робіт, спрямованих на забезпечення належного технічного стану елементів будинку та параметрів і режиму роботи технічного обладнання та підтримання в належному стані прибудинкової території.

Титульинй список – перелік передбачених планом капітального будівництва об’єктів, що мають бути збудовані або реконструйовані, який містить найважливішу інформацію про майбутню будову: її призначення, найменування і місцю находження, мас початку і закінчення будівництва, проектну потужність, кошторисну вартість, обсяг капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт, завдання шодо введення в дію основних фондів та виробничих потужностей тощо.

Тлумачення правової норми – діяльність із з’ясування або розв’язання (інтерпретації) змісту правової норми , з метою правильною її застосування і реалізації.

Третейський суд – орган, що обирається учасниками цивільного спору для розгляду конкретної цивільно-правової справи.

У

Угода (правочин) – дія особи, як передбачена законом, так і та, що законом не передбачена, але не суперечить йому і спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Удаваний правочин – правочин, укладений з метою приховати інший правочин.

Уповноважена особа власника – фізична або юридична особа яка має оформлене у встановленому порядку доручення власника представляти його інтереси відповідно до доручення та в межах, ви значених законом.

Управління житловим фондом – організаційна діяльність відповідних державних і громадських організацій з приводу використання і забезпечення схоронності житлового фонду.

Управитель – юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Утримання жилого будинку – комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов перебування в будинку людей та забезпеченая збереження будинку (санітарне і технічне обслуговування та ремонт будинку).

Учасники цивільного процесу – суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу.

Ф

Фактична залишкова вартість будинку – вартість будинку, яка визначена на підставі його відновної вартості та фактичного зносу.

Фактичний строк експлуатації будинку – календарна тривалість використання будинку на певну дату.

Фактичний строк служби будинку – календарна тривалість використання будинку від початку експлуатації до моменту його знесення (руйнування).

Фактори середовища життєдіяльності – будь-які біологічні (вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо), хімічні (органічні і неорганічні, природні та синтетичні), фізичні (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, теплове, іонізуюче, неіонізугаче та інші види випромінювання), соціальні (харчування, водопостачання, умови побуту, праці, відпочинку, навчання, виховання тощо) та інші фактори, що впливають або можуть впливати на здоров’я людини чи на здоров’я майбутніх поколінь.

Фізичний знос будинку – величина, що характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними інших експлуатаційних показників будинку на відповідну мить часу.

Форми власності – встановлені державою види власності.

Ц

Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайиові відносним.

Цивільний процес – процесуальна діяльність суб’єктів цивільних процесуальних відносин: судів – з розгляду цивільної справи, перевірки законності та обґрунтованості винесеного у справі рішення; органу судового виконання – з примусової реалізації судового рішення; осіб, які беруть участь у справі, – із захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових справ, державних і громадських інтересів; інших учасників процесу – із сприяння судові, органові судового виконання і особам, які беруть участь у справі, у здійсненні покладених на них процесуальних функцій.

Ч

Часткоаа відповідальність – наслідки невиконання або неналежного виконання одного зобов’язання кількома кредиторами або кількома боржниками; відповідальність кожного в межах своєї частки зобов’язання.

Частина будинку – відповідний обсяг будинку, призначений для виконання в ньому встановлених функцій, процесів (горище, сходова площадка, квартира, підвал тощо).

Частина квартири – одне або кілька жилих приміщень квартири та належні їй (їм) площі підсобних приміщень.

Чинність закону – дія нормативного акта – обов’язковість виконання закону, обмежена певним часом, простором і колом осіб.

Ш

Шкідливий вплив на здоров’н людини – вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров’ю, життю або працездатності людини чи здоров’ю майбутніх поколінь.

Ю

Юридична відповідальність – закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов’язок правопорушника зазнати примусового позбавлення певних цінностей, що належали йому.

Юридична особа – підприємство, установа, організація чи господарське товариство, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському або третейському суді.

Юридичний факт – конкретні обставини, з настанням яких норми права пов’язують юридичні наслідки у вигляді виникнення, зміни чи припинений правоздатності, дієздатності або конкретних суб’єктивних прав чи обов’язків суб’єктів права.

Юрисдикція – компетенція надання правової оцінки фактам, розв’язання правових питань та спорів про право.

Юриспруденція – сукупність правових наук, правознавство.