• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Культурологія

3.1. Перший людський гурт

Людина вийшла з темного царства нижнього палеоліту, в якому майже за 800 тис. років у сімействі гуманоїдів змін практично не відбулося. За словами французького біолога і гуманіста П. Тейяра де Шардена, "людина увійшла у світ безшумно". Проте на драбині біологічної еволюції вона одержала вирішальну перевагу над усіма іншими видами: тварина теж дещо знає, але вона не знає про своє знання; розум та уява людини порушили неусвідомлювану гармонію її тваринного існування, вивели її за межі природи, часткою якої вона однак залишилася. Перевага людини як розумної істоти стає джерелом її тривоги. Ця особливість суто людська — вона надалі була метафізичною підставою потреби у богах, а також визнання відповідальності за гідність власного життя (Єгипет), турботи за стан своєї душі (Індія), пошуку сенсу існування (аркадський Гіль-гамеш), фатуму у грецьких трагедіях та багато іншого у культурі людства.

Як культурна епоха первісність охоплює (згідно іщ загальноприйнятим поділом історії) періоди дикості і варварства, але початковою формою суспільства було первісне людське стадо.

Цей перший людський колектив безпосередньо замінив зоологічне об´єднання найближчих предків людини - пралюдей. Часом існування такого гурту був ранній, або нижній, палеоліт, який охоплює майже мільйон років. У процесі становлення людського соціуму відбувалися боротьба соціального та біологічного, приборкання "зоологічного індивідуалізму", формування колективної волі, моралі, перетворення людей типу пітекантропів на неандертальців, які на межі раннього і пізнього палеоліту перетворились на людей сучасного фізичного типу. Це супроводжувалося зростанням ролі полювання, розвитком кам´яної техніки і переломом у людських відносинах: було обмежено проміскуїтет та канібалізм, заборонено вбивство "своїх", визначено деякі табу. З´явилися і позитивні норми поведінки: турбота про всіх членів свого колективу та рівний розподіл їжі між усіма, усвідомлення єдності всіх членів гурту, можливо, у формі тотемізму. Напевне, на цей час припадає поява зачатків магії. У подальшому розвитку витісняються невпорядковані статеві відносини, кожне стадо стає екзогамним колективом, родом. Рід став першим колективом із соціальними відносинами в основі. Науковці вважають, що первісне людське стадо від родового суспільства відокремлює глибока суттєва межа.