Культурологія
2.1. Культурологія
Культурологія — наука, що вивчає культуру яві цілісність; система знань про сутність, закономірності існування і розвитку культури, її значення для людства та способи її пізнання. Вона також досліджує різні, часто дуже специфічні сфери культурного життя, взаємодіючи з антропологією, етнографією, психологією,соціологію, лінгвістикою тощо, патерни (зразкові форми, норма та ін.), поодинокі артефакти. Культура стала предметом вивчення з моменту виникнення філософії, проте оформлення культурології як специфічної сфери знання припало на новий час і пов´язане з філософськими концепціями історії Дж. Віко, Й. Гердера та Г. Гегеля. Назву "культурологія" запропонував усередині XX ст. американський культуролог Л. Байт, який об´єднав теоретичну складову етнографії та антропології а результатами філософського аналізу та культури оскільки вважав, що професійне вивчення культури має для людства величезне значення.
Культурологія поділяється на фундаментальну і прикладну. Фундаментальна культурологія охоплює теорію та історію культури людства (яка складається з багатьох окремих культур із власною системою змістів, сутністю, внутрішньою логікою), розроблення категорій та методів її дослідження. Прикладна культурологія досліджує питання управління культурою, культуроохоронну діяльність та ін. Оскільки для раціонального осмислення культури культурологія використовує ідеї та методи філософії, вона є близькою до філософії культури. Відмінність між ними полягає у тому, що філософія культури вивчає універсальні метафізичні проблеми культури, а культурологія — конкретні феномени її буття. Складність і багатоманітність реальності культури (її різних аспектів, явищ, процесів) зумовлюють деяку нечіткість предмета культурології та різні версії її визначення.