Корпоративне управління
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
Адаптивні організаційні структури - це організаційні структури, які поєднали в собі позитивні риси функціональних та дивізіональних структур.
Адміністративні методи управління - це засоби впливу через систему регламентованих організаційних правил шляхом доведення та виконання адміністративних рішень, які не обговорюються, і грунтуються на вертикальних ієрархічних зв’язках корпорації.
Акції на пред’явника - це акції, відповідно до умов випуску яких власники акцій не повинні реєструватися в книгах реєстрації власників акцій, а емітенти (реєстратори чи депозитарії) не повинні вести вказані книги.
Акціонерна власність - кількісна величина, що підсумовує стандартні одиниці прав власності у тому чи іншому акціонерному товаристві.
Акціонерне товариство - інструмент накопичення грошового капіталу шляхом об’єднання коштів його розрізнених власників.
Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Альтернативна схема управління корпораціями передбачає можливість створення у товаристві наглядового органу за рішенням товариства.
Асоціація - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації та кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації.
Антикризовеуправління - це система превентивних заходів в економічній, соціально-політичній, психологічній, інноваційній, маркетинговій та іншій сфері господарської діяльності.
Аутсайдерська система управління корпорацією передбачає значний вплив менеджменту на прийняття та реалізацію управлінських рішень, оскільки їй притаманна значна розпорошеність акціонерного капіталу через значну кількість дрібних інвесторів.
Балансова вартість акцій становить вартість, яка розраховується за балансовими документами емітента. Умовно її визначають як вартість одного паю майна емітента, який припадає на одну акцію, в тому разі, якби емітент підлягав ліквідації у цю мить.
Бізнес-стратегія корпорації комплекс заходів і підходів для успішного функціонування підрозділів із визначенням шляхів створення стабільної та довгострокової конкурентної позиції підрозділів. Розробляється для кожного напрямку діяльності організації.
Боргові цінні папери - які засвідчують зобов’язання емітента щодо повернення залучених коштів і виплати грошей за користування ними. Інвестор, що володіє подібними цінними паперами, не має прав на участь у діяльності емітента.
Бюджетування - процес планування діяльності підприємства, результати якого оформлюються системою бюджетів.
Венчурний бізнес - створення та фінансування інноваційних груп, які зайняті науково-дослідними розробками, впровадженням нововведень у виробництво.
Вертикальне злиття - злиття між фірмою та одним із постачальників чи споживачів.
Вертикальні холдинги - об’єднання підприємств в одному виробничому ланцюгу (виробництво сировини, перероблення сировини, випуск продуктів споживання, збут).
Виконавчий орган акціонерного товариства - це правління або інший орган, визначений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю акціонерного товариства.
Власний капітал - це частина в пасивах корпорації, яка залишається після вирахування боргових зобов’язань.
Володіння - відображає юридичну документально закріплену фіксацію суб’єкта власності або факт реального володіння об’єктом. Воно передбачає реалізацію всієї повноти прав користування і лише частину прав розпорядження, які надані володарю власником на певних умовах.
Вимога незалежності до невиконавчих директорів передбачає, що вони не мають жодних ділових чи матеріальних стосунків із товариством та не мали їх протягом останніх кількох років.
Горизонтальне злиття - це поєднання двох фірм, які виробляють однаковий тип товару, чи надають однакові послуги.
Горизонтальні холдинги - об’єднання однорідних бізнесів. За своєю сутністю вони є філіальними структурами, якими управляє головне (материнське) підприємство.
Грошовий потік корпорації - це сукупність розподілених за окремими інтервалами періоду, що розглядається, надходжень та виплат грошових коштів, які генеруються господарською діяльністю корпорації, рух яких пов’язаний із факторами часу, ризику та ліквідності.
Гудвіл - це різниця між ринковою вартістю корпорації і сукупною вартістю її майна та зобов’язань.
Дворівнева схема управління товариством характеризується наявністю двох органів управління - загальних зборів учасників, які приймають основні стратегічні рішення (зокрема призначають та звільняють директорів), та виконавчого органу, який здійснює щоденне управління корпорацією.
Департаменталізація - це процес поділу організації на окремі блоки, які можуть називатися відділами, відділеннями, секторами.
Ділові можливості товариства - це будь-які ділові зв’язки товариства, всі належні товариству майнові та немайнові права, ділові пропозиції товариству від третіх осіб.
Диверсифікація - це розповсюдження господарської діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції, видів послуг, що надаються, тощо).
Диверсифіковані корпоративні об’єднання- це сукупність схем управління, які обираються відповідно до економічної доцільності і типу бізнес-напряму.
Диверсифіковані холдинги - об’єднання не пов’язаних технологічно або логістично бізнесів з метою зростання віддачі вкладених коштів та зниження ризиків шляхом розширення сфер бізнесу.
Дивіденди - частина чистого прибутку, що є власністю акціонерів.
Дивізіонапьні організаційні структури - це організаційні структури, які побудовані за принципом чіткої диференціації підрозділів за ринковими сегментами.
Диференціація праці - визначення вимог згідно посади та попередньої узгодженості головних критеріїв ефективної праці.
Диференційована схема власності - схема власності у корпоративному об’єднанні, при якій в рамках напряму бізнесу є декілька підприємств без чіткої схеми підпорядкування.
Документообіг - сукупність взаємозв’язаних процедур, що забезпечують рух документів в корпорації з моменту їх створення до завершення їх виконання або відправки.
Дочірнє господарське товариство - це господарське товариство, дії якого визначаються іншим (основним) господарським товариством або в силу переважаючої участі у статутному капіталі, або у відповідності до підписаної угоди, або будь-яким іншим чином.
Дружнє злиття - це злиття, яке здійснюється за взаємною узгодженістю між менеджментом обох корпорацій .
Зацікавлені особи - це особи, які мають легітимний інтерес у діяльності товариства (працівники, інвестори, кредитори, споживачі продукції, територіальна громада, державні органи та органи місцевого самоврядування).
Змішана схема управління корпораціями- закріплює дворівневу схему управління корпораціями з обов’язковим створенням наглядового органу лише у визначених законодавством випадках.
Економічні методи управління - це методи цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, які побудовані на забезпеченні економічних інтересів організації або окремої людини.
Емісійна вартість акцій - це ціна, за якою акції продаються покупцям вперше, тобто при випуску їх у обіг.
Завдання - це визначена робота, серія робіт або частина роботи, яка повинна бути виконана певним способом та в зумовлений термін.
Загальні збори акціонерів - вищий орган управління корпорацією.
Закритий випуск акцій - це випуск акцій, при якому акції випускаються товариством з метою розповсюдження їх серед засновників акціонерного товариства без права відчуження належних їм акцій іншим потенційним інвесторам.
Захоплення - це поглинання, при якому керівництво компанії, яку придбають, опирається поглинанню.
Збутові холдинги (горизонтальні) - об’єднання, що мають єдину логістику (єдина система постачальників та багато збутових каналів, що дозволяє при роззосередженості споживачів вирішувати проблему ефективного перерозподілу залишків, розроблення та використання єдиної політики розподілу по окремих товарах.
Злиття - процес організаційного об’єднання двох систем управління корпораціями, елементами яких є вузли, модулі управління.
Злиття захисного типу - злиття, мета якого зробити компанію менш уразливою для захоплення і поглинання.
Змінні витрати на управління корпоративною власністю - це ті витрати, які знаходяться в залежності від сукупної вартості корпоративної власності і включають витрати на пошук інвесторів, проведення тендерів, поточні операційні витрати для здійснення основної статутної діяльності дочірніх підприємств, поточні операційні витрати підприємств, в яких корпорації належить частка майна.
Змішані холдинги - об’єднання структур, які напряму не пов’язані ні торговими, ні виробничими відносинами, а об’єднані за принципом інвестиційних проектів, оскільки головна задача - вкладання коштів та своєчасне вилучення їх із вигодою.
ієрархія цілей корпорації передбачає підпорядкованість особистих та внутрішньоорганізаційних цілей корпоративним.
Іменні акції- це акції, за умовами випуску яких акціонери повинні реєструватися у книзі реєстрації власників іменних акцій, яку може вести сам емітент або за його дорученням реєстратор чи депозитарій.
Інвестиційний потенціал корпорації - ресурси, які вона може мобілізувати на фінансовому ринку.
Інвестиційні потреби - обсяг коштів, які необхідні всім учасникам корпорації для здійснення комплексної інвестиційної програми.
Інвестиційна програма корпорації - розроблена в рамках фінансової стратегії корпорації програма, яка включає напрями, терміни, і обсяги інвестицій по всіх учасниках корпорації.
Інвестиційні ресурси корпорації - це кошти, які має у розпорядженні корпорація, тобто кошти всіх учасників корпорації.
Інсайдерська інформація - це інформація про емітента цінних паперів, його цінні папери та угоди з ними, яка одночасно є істотною і не є оприлюдненою та розкриття якої вплине або може вплинути на ринкову вартість цих цінних паперів чи розмір доходу за ними.
Інсайдерська система управління корпорацією характеризується значною концентрацією акціонерної власності, що робить виключною роль власника у прийнятті та реалізації управлінських рішень.
Інструктування - найбільш м’який спосіб організаційного впливу, який полягає у доведенні до виконавців умов роботи. Інструктування завжди має форму методичної та інформаційної допомоги, спрямованої на виконання певних видів робіт.
Інтеграція - це співпраця між спеціалізованими підрозділами.
Інтрапренерство - це внутрішньокорпоративне підприємництво, яке можна розглядати як варіант роз’єднання зі створенням дочірнього підприємства, який найчастіше використовується у тому разі, коли створюється дочірнє підприємство з дольовою участю корпорації та фізичної особи.
Інформація - це сукупність повідомлень, які відображають конкретний аспект явища, події, виробничо-господарської діяльності.
Капітал корпорації - це сукупність матеріальних цінностей, грошових коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення господарської діяльності.
Картель - одна із основних форм об’єднань, яка створюється для монополізації та розподілу ринку шляхом визначення обсягів (квот) виробництва та реалізації продукції, умов збуту товарів та найму робочої сили, цін і термінів платежів, раціоналізації виробництва та управління, обміні партнерами.
Керована система включає елементи, які забезпечують безпосередньо процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.
Керуюча система включає складові елементи, які забезпечують процес управління. До основних елементів керуючої підсистеми входять: апарат управління, засоби управлінської праці, управлінські рішення.
Кодекс корпоративної поведінки - це загальноприйняті стандарти поведінки, які складають правила у вигляді загальних принципів та рекомендацій щодо реалізації корпоративних відносин.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов’язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Конгенеретичне злиття - злиття близьких фірм, але для яких не існує зв’язок виробник-постачальник. (Конгенеретичний - близький за природою та діями).
Конгломерат - група підприємств, які належать одній фірмі, здійснюють одну або більше стадій виробництва різнорідних товарів і не конкурують один із одним.
Конгломеративне злиття - злитгя фірм, які не мають близьких сфер діяльності.
Конгломератна організаційна структура - організаційна структура, яка передбачає можливість поєднання в одній організації різних типів організаційних структур окремих структурних одиниць.
Консорціум - тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо).
Контроль - це управлінські дії, спрямовані на визначення можливих та існуючих відхилень параметрів організації або її елементів від запланованих та розробку заходів щодо усунення цих відхилень
Концерн - статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності.
Конфлікт інтересів - це розбіжність між особистими інтересами посадової особи або її пов’язаних осіб та її посадовими (професійними) обов’язками діяти у найкращих інтересах товариства.
Користування - це процес, який означає використання об’єкта власності у відповідності до його призначення з метою одержання користі, що передбачає наявність сукупності умов споживання, специфічних для
конкретного споживача.
Корнер - форма корпоративних об’єднань, метою створення якої є акумулювання, перерозподіл та використання капіталу для оволодіння ринком будь-якого товару. Об’єднаний капітал використовується для скуповування акцій окремих корпорацій, які цікавлять корнер, для того, щоб в майбутньому їх можна було перепродати, або заволодіти контрольним пакетом акцій.
Корпоративна власність - сукупність об’єктів нерухомості, майнових прав, робіт та послуг, інформації та технологій, нематеріальних благ та інших частин національного багатства права користування, володіння та розпорядження якими належить конкретній корпорації.
Корпоративна стратегія визначає шляхи досягнення бажаних позицій в кожній із площин діяльності та покращення діяльності підрозділів, в якій повинні бути відображені: освоєння та закріплення позицій в нових галузях; підвищення продуктивності всіх підрозділів; перетворення елементів міжорганізаційної відповідності в конкурентну перевагу; визначення інвестиційних пріоритетів та перерозподіл ресурсів на користь найбільш перспективних підрозділів.
Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
Корпоративне середовище становить площину взаємодії корпорації як об’єкта з тими, на кого вона може, в силу власних можливостей, здійснювати вплив.
Корпоративне управління - це вид господарського управління корпоративними об’єднаннями, основними функціями якого є стратегічне планування розвитку господарських одиниць, які входять у корпорацію, та корпорації в цілому за видами продукції, що виробляється, робіт та послуг, обсягах випуску продукції, її оновленню, розвитку видів виробництва і технології, використання та реконструкції обладнання, досягнення конкурентних переваг на ринках нової продукції та традиційних ринках, забезпечення стійкого росту продуктивності праці, удосконалення організаційної структури корпорації та комунікаційних відносин між її елементами та приведення їх у відповідності до змін у сфері виробництва та умов ринку.
Корпоративне управління - це система взаємовідносин між менеджерами компанії та її власниками (акціонерами), а також іншими зацікавленими особами з питань, пов’язаних із забезпеченням ефективності діяльності компанії і забезпеченням інтересів власників та інших зацікавлених осіб.
Корпоративне управління - це сучасний, прогресивний вид управлінської діяльності в межах господарюючої системи, яка характеризується наявністю корпоративної стратегії, корпоративного стилю роботи менеджерів всіх рівнів, корпоративної культури, фінансової та інформаційної відкритості, системи захисту прав акціонерів і власників інших цінних паперів підприємства-емітента.
Корпоративне управління визначає механізми, за допомогою яких формулюються цілі компанії, визначаються засоби їх досягнення і контролю над її діяльністю.
Корпоративний клімат - це особливості сприйняття співробітниками пріоритетних задач корпорації.
Корпоративний менеджмент — це діяльність спеціалістів-професі- оналів при здійсненні ділових операцій. Корпоративний менеджмент зосереджується на механізмах ведення бізнесу.
Корпоративний нормативний акт — це документ, який видається органами управління корпорації, компетентними у прийнятті тих чи інших питань виробничого та соціального життя колективу, який містить корпоративні норми.
Корпоративний секретар - це одноосібний орган управління в корпорації, на який покладено адміністративні функції, пов’язані з забезпеченням дотримання норм корпоративного права.
Корпоративний секретар - це посадова особатовариства, яка призначається наглядовою радою та їй підпорядковується.
Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права - це право власності на частку (пай) у статутному капіталі юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку цієї особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства.
Корпорація - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.
Корпорація - організація, яка визнана юридичною особою, заснована на об’єднанні капіталів (добровільних внесках), передбачає дольову участь, здійснює будь-яку соціально-корисну діяльність та характеризується значною концентрацією управлінських функцій на вищому рівні ієрархічної структури.
Корпорація - це штучно створена соціальна група інституційного характеру, яка виконує певну суспільну функцію (виробництво, накопичення, розподіл та впорядкований розподіл грошових коштів), орієнтована на досягнення взаємопов’язаних та специфічних цілей у певній площині людської діяльності.
Кумулятивні привілейовані акції - це акції, на які нараховується фіксований дивіденд, але не виплачується у певному році або протягом кількох років, тобто в одній виплаті буде акумульована сума дивідендів за певний період часу.
Лізинг - володіння об’єктом лізингової угоди протягом періоду інвестування коштів із передачею права власності після закінчення терміну дії лізингової угоди або без такого права.
Лінійно-функціональна структура - це структури, в яких при лінійному керівництві на кожному рівні управління створюються спеціалізовані підрозділи, які, на відміну від штабів, мають певні права по відношенню до підпорядкованих ланок.
Матричні організаційні структури - структури, в яких виконавці підпорядковуються як функціональним керівникам, так і лінійним. Лінійні керівники відповідають в цілому за інтеграцію всіх видів діяльності та ресурсів.
Методи - це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб’єкта на об’єкт для досягнення визначеної мети. Методи менеджменту трактуються як спосіб пізнання, дослідження об’єкта управління і як прийом, спосіб практичної управлінської діяльності.
Метод управління - це інструмент реалізації управлінської діяльності.
Методологія управлінського рішення - становить логічну організацію діяльності з розроблення управлінського рішення, що охоплює формулювання цілі управління, вибір методів розроблення рішень, критеріїв оцінювання варіантів, складання логічних схем виконання операцій розроблення рішень.
Методи управління корпоративною власністю - це способи здійснення управлінської діяльності, за допомогою яких виконуються функції управління і забезпечується реалізація цілей і задач діяльності корпорації, спрямованих на ефективне використання корпоративної власності в межах повноважень і компетенції менеджера, який їх використовує.
Методи розроблення управлінських рішень - це способи та прийоми виконання операцій необхідних у розробленні управлінських рішень.
Модель управління грошовими потоками - це сукупність методів та форм, що використовуються корпорацією для організації руху грошових коштів відповідно до визначених цілей при певних обмеженнях.
Наглядова рада акціонерного товариства- колегіальний орган управління, який здійснює загальне керівництво в межах своєї компетенції та контроль за діяльністю виконавчого органу акціонерного товариства та захист прав акціонерів.
Наглядова рада є колегіальним органом управління і здійснює загальне керівництво в межах своєї компетенції.
Незалежні члени наглядової ради - це особи, які є незалежними від посадових осіб, пов’язаних осіб корпорації, значних контрагентів та які не перебувають з товариством в інших відносинах, що можуть вплинути на незалежність суджень.
Неформальні методи прийняття управлінських рішень - це сукупність логічних прийомів і методик вибору оптимальних рішень керівником шляхом теоретичного порівняння альтернатив з урахуванням накопиченого досвіду.
Номінальна вартість акції- це вартість, яку номінально має один пай статутного фонду акціонерного товариства.
Нормування - спосіб організаційного впливу, який полягає у визначенні норм і нормативів, регламентуючих діяльність корпорації, виробничих процесів та окремих виконавців.
Операційні злиття - це злиття, при яких об’єднані дії компаній, що беруть участь в них, здійснюються в надії досягнення синергетичного прибутку (прибутку від ефекту синергізму).
Операційні стратегії-це стратегії, які визначають принципи управління ланками організаційної структури та спрямовані на вирішення стратегічно важливих операційних задач. Це найбільш вузька стратегія, яка розробляється для основних структурних одиниць в середині функціональних одиниць.
Оптимальна організаційна структура - це структура, що забезпечує ефективність функціонування організації найбільш економічним шляхом.
Оптимальна структура капіталу утворює таке співвідношення використання власних та позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між коефіцієнтом фінансової рентабельності та коефіцієнтом фінансової стійкості корпорації, тобто мак- симізується її ринкова вартість.
Організаційна структура корпорації - стійка до кризисних ситуацій та інших негативних явищ цілісна сукупність внутрішніх та відокремлених структурних підрозділів, розташованих у ієрархічній послідовності, зумовлена місією та стратегічними цілями корпорації, з наявністю вертикальних та горизонтальних взаємозв’язків, встановлених у відповідності до законодавчих та внутрішніх корпоративних норм, яка відрізняється високим рівнем динамізму та адаптації до можливих змін внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування корпорації.
Організаційні структури, орієнтовані на споживача, - це організаційні структури, принцип побудови яких базується на знанні суттєвих відмінностей ринкових сегментів залежно від характеристик споживача.
Організаційно-правова форма - це законодавчо закріплений тип господарчого товариства, для якого встановлений певний правовий режим організації, діяльності та ліквідації.
Організація розроблення управлінського рішення передбачає впорядкування діяльності окремих структурних підрозділів і окремих виконавців у процесі розроблення рішення.
Пайові цінні папери - засвічують участь в акціонерному капіталі, дають власникам право на управління акціонерним товариством, на отримання доходів від його діяльності та одержання частки майна за ліквідації товариства. Емітент таких цінних паперів зобов’язань щодо повернення грошей, інвестованих у його діяльність, не несе.
Перерозподіл фінансових ресурсів - це управління фінансовими ресурсами шляхом зміни їх пропорцій і структури для найбільш повного та ефективного використання коштів, зосереджених в межах корпорації.
Планування реалізації стратегії с логічним продовженням стратегічного планування і спрямоване на розробку способів реалізації та оцінки стратегії відповідно до місії організації. Це процес організаційного планування.
Повний технологічний цикл - сукупність технологічних операцій, які виконуються у певній послідовності, необхідна та достатня для виготовлення кінцевого продукту, починаючи із перероблення сировини.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Постійні витрати на управління корпоративною власністю - це ті витрати, які не залежать від сукупної вартості корпоративної власності. До них належать витрати на утримання управлінського апарату та витрати на утримання підприємств.
Постійні комітети наглядової ради допомагають наглядовій раді подолати недостатню поінформованість, яка може бути наслідком епізодичної участі членів ради у керівництві діяльністю товариства, та розглядати питання, які потребують більш детального та всебічного вивчення.
Потреба корпорації у інвестиційних ресурсах - різниця між інвестиційними потребами та інвестиційними ресурсами корпорації.
Похідні цінні папери - ті, що пов’язані з обігом пайових і боргових цінних паперів та прав щодо них.
Правління акціонерного товариства - виконавчий орган, який здійснює керівництво поточною діяльністю акціонерного товариства.
Право власності визначається обсягом грошового капіталу або його еквіваленту, вкладеного у організацію бізнесу.
Право власності визначається обсягом грошового капіталу або його еквіваленту, вкладеного у організацію бізнесу. В акціонерних товариствах право власності реалізується через акціонерну власність.
Право власності - можливість передачі об’єкта власності у користування або володіння іншим суб’єктам без втрати самого права власності з встановленням правил, яких ті зобов’язані дотримуватись у своїй діяльності.
Привілейовані акції- це акції, власник яких має певні привілеї порівняно із власником простої акції цього ж емітента, сутність яких визначається установчими документами емітента (фіксований і гарантований дивіденд по акціях та ін.).
Привласнення - це процес, який відображає сукупність спільних зусиль, що необхідні для здійснення будь-яких дій над обмеженими елементами національного багатства.
Принципи управління корпорацією - це основні ідеї, правила, норми поведінки, які є обов’язковими в діяльності всіх ланок корпорації.
Продуктові організаційні структури- це організаційні структури, принцип побудови яких базується на знанні суттєвих відмінностей ринкової поведінки, організації виробництва та реалізації окремих видів продукції.
Проектна організаційна структура- тимчасова організаційна структура, що створюється для вирішення конкретної задачі. Метою створення такої структури є залучення висококваліфікованих співробітників для вирішення (швидкого і якісного) конкретної проблеми.
Прості (звичайні) акції- це акції по яких власникові однієї акції належить один голос при голосуванні на загальних зборах акціонерів, ставка дивіденду є нефіксованою, а користування іншими майновими та немайновими правами здійснюється в однаковому для всіх акціонерів порядку, крім тих, які визначені для власників привілейованих акцій.
Рішення - це результат вибору із багатьох варіантів (альтернатив), який є інструкцією до дії на основі розробленого проекту або плану роботи.
Регіональні організаційні структури - це організаційні структури, принцип побудови яких базується на знанні суттєвих відмінностей регіональних ринків.
Регламентування - це спосіб організаційного впливу, який полягає в розробці і введенні в дію організаційних положень, обов’язкових для виконання і діючих протягом точно визначеного цими положеннями періоду.
Ределегування повноважень - це обмеження відповідальності та повноважень керівників різних управлінських рівнів.
Ринкова (курсова) вартість - це ціна, за якою акції певного акціонерного товариства продаються і купуються в конкретний день.
Розміщення фінансових ресурсів - це діяльність корпорації з фінансування різних об´єктів із використанням найбільш ефективних інвестиційних інструментів.
Розпорядження - це така форма привласнення, яка означає можливість інших, окрім споживання, дій над об’єктами власності, а саме: продаж, безкоштовну або платну передачу, в користування, у тому числі обмежене. Розпорядження передбачає можливість розподілу різних функцій між декількома суб’єктами і означає можливість делегування прав декільком персоніфікованим суб’єктам, кожний із яких може розпоряджатись об’єктом власності лише в межах наданих йому повноважень, які визначаються певною площиною контролю.
Синдикат - об’єднання підприємств, які випускають однорідну продукцію, з метою організації її колективного збуту через єдину торгову мережу.
Система - це сукупність взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів.
Система документації - сукупність документів, взаємозв’язаних за ознаками виникнення, призначення, сфери діяльності, єдиних вимог до оформлення.
Соціальна відповідальність діяльності корпорації- це дотриманні етичних норм поведінки корпорацією у суспільстві.
Союз - об’єднання яке здійснюється за галузевою, територіальною або іншою ознакою з метою забезпечення загальних інтересів учасників у державних, міжнародних та інших організаціях.
Статутний капітал визначає мінімальний розмір майна товариства, який не може бути менше законодавчо встановленого.
Стратегічне планування включає визначення місії та мети організації, аналіз середовища й стану організації, оцінку стратегічних альтернатив, вибір стратегії. Воно здійснюється на основі маркетингових досліджень та роботи з інформацією і представляє собою процес вибору цілей організації та шляхів їх досягнення.
Стратегічний контроль - це тип контролю, який спрямований на розв’язання стратегічних завдань і тісно пов’язаний зі стратегічним плануванням та управлінням.
Стратегія - це всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації та досягнення її цілей.
Стратегія горизонтальної диверсифікації передбачає пошук можливостей зростання на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка вимагає принципово нової технології. ГІри цьому орієнтація здійснюється на таку продукцію, яка б дозволяла використовувати можливості, які є у корпорації.
Стратегія центрованої диверсифікації- це стратегія, яка передбачає пошук та використання додаткових можливостей в існуючому виробництві. Нове виробництво виникає виходячи із можливостей, які є в технології, що використовується, на ринку, де працює корпорація. В цьому разі існуюче виробництво залишається центральною частиною бізнесу.
Стратегія конгломеративної диверсифікації - стратегія, яка передбачає розширення за рахунок виробництва продукції, технологічно не пов’язаної із існуючим виробництвом та реалізація якої передбачається на нових ринках.
Структура - це взаємовідносини рівнів управління і видів робіт (функціональних площин), побудованих в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягнути цілей організації.
Структура капіталу - характеризує співвідношення суми власного та позикового капіталу.
Ступінь інформованості - це співвідношення фактичного обсягу інформації до потрібного.
Технологічний ланцюг - це впорядкована у процесі виконання операцій по спільному веденню бізнесу сукупність юридичних осіб, які здійснюють виробничу та іншу діяльність з розроблення, виготовлення та просування кінцевого продукту технологічного ланцюга в межах повного технологічного циклу.
Технологія - це взаємозв’язок кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для виконання бажаних змін в матеріалах, інформації або людях.
Тимчасові комітети наглядової ради створюються наглядовою радою у разі необхідності з метою координування окремих питань діяльності товариства, зокрема, для вивчення наслідків потенційної реорганізації товариства, проведення службових розслідувань за фактами зловживань посадових осіб товариства тощо.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір, яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Трастова схема власності - це така схема власності, при якій головна компанія бізнес-напряму диверсифікованого корпоративного об’єднання володіє лише правами користування (управління), а права володіння і розпорядження залишаються у корпорації.
Трест - об’єднання підприємств, які в результаті такого об’єднання втрачають власну самостійність, керуються у своїй діяльності рішеннями керуючого центру.
Трирівнева схема управління товариством заснована на принципі розподілу функцій управління і контролю, характеризується наявністю трьох органів управління товариством - загальних зборів, наглядової ради та виконавчого органу.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо, або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.
Управління - це процес впливу підсистеми управління (керуючої системи або органу управління) на керовану систему для досягнення певних цілей.
Управління фінансами корпорацій - це складний комплекс операцій з грошовими коштами з метою підтримання ліквідності, мінімізації ризиків та підвищення ефективності.
Управлінське рішення - це плинний у часі емоційний, правовий, вольовий акт щодо вибору одного з багатьох альтернативних варіантів, що здійснюється керівником у межах своїх повноважень
Управлінський метод характеризує зміст процесу управління й означає спосіб здійснення управлінської діяльності.
Управління формуванням капіталу - це система принципів та методів розроблення та реалізації управлінських рішень, які пов’язані із встановленням оптимальних параметрів його обсягу, та структури, а також із залученням із різних джерел і у різноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства.
Фактори непрямої дії зовнішнього середовища - це фактори, що впливають на діяльність організації не безпосередньо, а через певні механізми й взаємини: економіка країни, соціокультурні фактори, міжнародні події, політика, науково-технічний прогрес.
Фактори прямої дії зовнішнього середовища - це фактори, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежать від цієї діяльності: постачальники, конкуренти, споживачі, профспілки, закони.
Фідуціарій - представник (повірений) всіх акціонерів і є підзвітним всім акціонерам.
Фінансова ефективність виробництва - збереження досягнутого фінансового стану корпорації чи його поліпшення за умов урахування конкуренції на ринку товарів і ресурсів.
Фінансові злиття - це злиття, при яких компанії, що беруть участь у них, не діють як цілі економічні одиниці і від яких не очікується поточні економічні наслідки.
Фінансовий дефіцит - це сума коштів, яка визначає потребу у зовнішньому фінансуванні.
Фінансовий потік являє собою набір трьох взаємно пов’язаних складових: залучення ресурсів, внутрішній оборот, розміщення ресурсів.
Фінансово-промислова група - зареєстрована у встановленому порядку група юридично незалежних підприємств, фінансових та інвестиційних інститутів, які об’єднали свої матеріальні ресурси та капітали для досягнення загальної економічної мети.
Фінансово-промислові групи - це групи взаємозв’язаних по капіталу підприємств, які включають спеціалізовані фінансові групи, які мають загальні інтереси в певних сферах діяльності і створюються з метою вирішення конкретних задач.
Франчайза - об’єднання, основою якого є зобов’язання корпорації у забезпеченні товарами, технологіями, послугами у площині менеджменту, маркетингу, реклами з урахуванням місцевих умов або особливостей ведення бізнесу організацій, які працюють під єдиною товарною маркою.
Функціональні організаційні структури - це структури, які побудовані на чіткій диференціації підрозділів за функціональним спрямуванням.
Функціональні стратегії корпорації- план діяльності функціональних одиниць (інновації, виробництво, маркетинг, фінанси, кадри тощо) в рамках підрозділів, який розробляється для кожного функціонального підрозділу в межах кожного напрямку діяльності.
Холдинг - акціонерна компанія, яка володіє контрольним пакетом акцій однієї або декількох корпорацій, керує їх діяльністю та визначає загальну
стратегію розвитку корпорації.
Холдинг - система комерційних організацій, яка включає в себе керуючу (материнську) компанію, яка володіє контрольним пакетом акцій та /або паями дочірніх компаній, та дочірні компанії.
Холдинги концернового типу характеризуються об’єднанням ланцюга перероблення від сировини до готової продукції.
Холдингова компанія - це система комерційних організацій, яка включає в себе «керуючу компанію», яка володіє контрольним пакетом акцій та /або паями дочірніх компаній, та дочірні компанії.
Холдингова компанія (компанія-утримувач) - це компанія, яка володіє контрольним пакетом акцій будь-яких інших підприємств з метою
контролю та управління їх діяльністю.
Холдингова схема власності - це така схема власності, за якої права власності на суб’єкти бізнес-напрямів належать компанії, що їх очолює.
Цілі - це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат корпорації (групи), тобто те, заради чого вона створювалась.
Цільовий випуск і обіг акцій має місце тоді, коли акціонерне товариство випускає акції і має попередню домовленість із конкретними інститутами та особами щодо придбання ними всього випуску. Така домовленість, як правило, укладається з інститутами та особами, які не є засновниками акціонерного товариства.
Цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Якість управлінського рішення - сукупність властивостей, якими володіє управлінське рішення, яке відповідає тією чи іншою мірою потребам успішного вирішення проблеми.