• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Корпоративне управління

5.1.2. Принципи стратегічного планування

Стратегічне планування має бути побудоване на певних принципах. Визначаючи принципи стратегічного управління, М. Маргиненко та І. Ігнатьєва приходять до висновку, що методологія стратегічного управління базується як на загальних принципах менеджменту, так і на специфічних принципах, тобто таких, які притаманні лише стратегічному управлінню. Серед загальних принципів виділяються такі: цілеспрямованість, ієрархічність, динамічна рівновага, взаємозалежність, а до специфічних належать принципи: пріоритетності, спадковості, коригування, концентрації, балансу ризиків, зіставлення, синергізму.

Баязітов Т. зазначає, що ключовим фактором, який відрізняє керовану стратегічно компанію від компанії, яка розвивається спонтанно, виступає обережність та ретельність, з якою в ній відбувається зв’язування стратегічного планування та прийняття оперативних управлінських рішень. Тому, на його думку, стратегічно керовані компанії у своїй діяльності керуються наступними принципами:

1) концептуальна система доступна та зрозуміла;

2) стратегічний менеджмент має широке поширення в організації;

3) процес узгодження співвідноситься між конкуруючими цілями і включає систему зворотного зв’язку;

4) система розгляду ефективності звертає увагу вищої» менеджменту на площини ключових проблем та можливостей;

Рис. 5.1. Схематична модель стратегічного планування