Корпоративне управління
5.1.1. Визначення стратегічного планування та стратегії
Еволюція управлінської думки протягом ХІХ-ХХ ст. сформувала основні характеристики, які притаманні сучасній концепції стратегічного планування. Г. Осовська, О. Фіщук, І. Жалінська, визначили такі характерні риси концепції сучасного стратегічного менеджменту:
- поєднання системного, ситуаційного та цільового підходів у плануванні;
- створення системи стратегічного планування, орієнтованої на зміни зовнішнього середовища;
- формування та використання інформаційної бази, орієнтованої на стратегічні цілі;
- прогнозування наслідків рішень через розподіл ресурсів та формування стратегічної поведінки;
- застосування визначених інструментів та методів планування.
Багатогранність процесу стратегічного планування ускладнює визначення єдиного підходу до стратегічного планування серед науковців.
Так, на думку О.Є. Кузьміна та О.Г. Мельника, стратегічне планування - різновид управлінської діяльності, який полягає в реалізації комплексу заходів, пов’язаних із визначенням стратегії діяльності організації, тобто комплексного плану перспективного розвитку організації [26, с. 67].
Також існує думка, що стратегічне планування є способом формального прогнозування майбутніх проблем і можливостей організації. Допомагає створити єдність загальної мети та цілей різних елементів в середині організації, обрати та уточнити найбільш кращі шляхи дій.
Узагальнюючи існуючі точки зору, можна зазначити, що предметами стратегічного планування виступають:
- генеральні цілі, які орієнтовані на підвищення ефективності організації, через забезпечення взаємозв’язку цілей, ресурсів та результатів;
- ресурси організації, якщо вони необхідні для досягнення цілей, але в поточний момент відсутні або є у недостатньому обсязі;
- взаємодія із неконтрольованими чинниками зовнішнього середовища.
Існує різниця між довгостроковим плануванням та власне стратегічним плануванням. При довгостроковому плануванні прогноз здійснюється на основі тих тенденцій, які спостерігаються в момент складання плану та екстраполюються на майбутнє, тоді як при стратегічному плануванні виходять із того, що в загальній динамічній ситуації існуючі тенденції не можуть бути розповсюджені на достатньо тривалий прогноз на основі як вивчення тенденцій, так і передбачення подій, які можуть викликати зміни - поява нових можливостей або нових загроз. З їх врахуванням формується мета стратегічного розвитку. Але в цьому разі можна говорити про те, що в умовах значної нестабільності при розробці стратегічного плану виникає так часто необхідність поточного коригування, як швидко відбуваються зміни у зовнішньому середовищі корпорації.
Економічні, політичні, правові, соціальні, конкурентні зміни викликають потребу коригування стратегічних планів. Тобто стратегічне планування може бути ефективним в умовах відносної загальної стабільності на весь період стратегічного планування. Однією із головних вад стратегічного планування виступає те, що стратегічне планування має своїм недоліком забезпечення лише комплексності цілі, а не комплексності процесів та механізмів її досягнення.
Для забезпечення ефективного стратегічного планування необхідно мати інформацію щодо:
- структури конкурентів та їх ринкових позицій;
- розмірів та структури ринків збуту;
- тенденції технічного розвитку і еволюції поглядів споживачів на товари;
- правового, соціального та політичного оточуючого середовища;
- власних слабких та сильних сторін, тобто чітко орієнтуватись у складових внутрішнього середовища.
Під впливом цих змінних у відповідності до місії організації обираються цілі на довгострокову перспективу та аналізуються ресурси, які для цього необхідні.
Результатом формування стратегічних планів є розробка стратегії розвитку корпорації. Категорія стратегія в силу багатогранності прояву не має єдиного підходу до визначення. Точки зору науковців та визначення стратегії наводяться нижче.
Таблиця 5.1.Основні підходи до визначення стратегії представників різних шкіл менеджменту
Визначення стратегії |
Рікформулювання |
Автор |
1 |
2 |
3 |
Стратегія - це метод встановлення довгострокових цілей організації, програми її дій і пріоритетних напрямків розміщення ресурсів. |
1965 |
А. Чандлер |
Стратегія - це спосіб встановлення цілей для корпоративного, ділового та функціонального рівнів. Стратегія - це набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності. |
1965 1985 |
І. Ансофф |
Стратегія - це спосіб реакції на зовнішні можливості та загрози, внутрішні сильні та слабкі сторони. |
1980 |
М. Портер |
Стратегія - це вибір компанією шляхів розвитку ринків, методів конкуренції та ведення бізнесу. Стратегія - це спосіб реалізації стратегічного бачення. Стратегія - це план дій із завоювання компанією вигідного становища на ринку та досягнення стійкої конкурентної переваги Стратегія компанії - це комбінація методів конкуренції та організації бізнесу спрямована на задоволення клієнтів та досягнення організаційних цілей. |
1981 1985 |
А. Томпсон-мол. А. Стрікленд III |
Стратегія - це послідовна, погоджена та інтегрована структура управлінських рішень. |
1987 |
Г. Мінцберг, Б. Альстренд, Дж. Лемпел |
Стратегія - це детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити існування місії організації та досягнення її цілей. |
1988 |
М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі |
Стратегія, напрямок розвитку, у якому рухається компанія, виконуючи поставлені завдання. |
1993 |
П. Дойль |
Стратегія - виступає не лише в якості інструменту обгрунтування, розробки та реалізації довгострокових цілей і задач виробничого, науково-технічного, економічного, організаційного та соціального характеру, не лише як фактор, що регулює діяльність організації до тих пір, доки намічені цілі та задачі не будуть досягнуті, а й одночасно як засіб зв ’язку підприємства із зовнішнім ринковим середовищем. |
1997 |
М. Туленков |
Стратегія - це інтегрований набір дій, розроблений для створення стійкої переваги над конкурентами. |
Ф. Глюк,С. Кауфман, С. Валек |
|
Стратегія - це напрямок розвитку підприємства. |
2001 |
А. Мартинов |
Стратегія - це необхідність складного вибору, постійного спрямування на відмінність. |
2002 |
Т. Баязітов |
Стратегія - це спосіб досягнення кінцевого результату, стратегія об’єднує всі частини організації в одне ціле та охоплює всі основні аспекти організації. Стратегія - це довгостроковий план організації. Стратегія - це завчасно спланована реакція організації на зміну зовнішнього середовища. |
2002 |
А. Бандурін Б. Чуб |
Стратегія - це спосіб реакції на зовнішні можливості та загрози, внутрішні сильні та слабкі сторони. |
1980 |
М. Портер |
Стратегія - це вибір компанією шляхів розвитку ринків, методів конкуренції та ведення бізнесу. Стратегія - це спосіб реалізації стратегічного бачення. Стратегія - це план дій із завоювання компанією вигідного становища на ринку та досягнення стійкої конкурентної переваги Стратегія компанії - це комбінація методів конкуренції та організації бізнесу спрямована на задоволення клієнтів та досягнення організаційних цілей. |
1981 1985 |
А. Томпсон- мол. А. Стрікленд III |
Стратегія - це послідовна, погоджена та інтегрована структура управлінських рішень. |
1987 |
Г. Мінцберг, Б. Альстренд, Дж. Лемпел |
Стратегія - це детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити існування місії організації та досягнення її цілей. |
1988 |
М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі |
Стратегія, напрямок розвитку, у якому рухається компанія, виконуючи поставлені завдання. |
1993 |
П. Дойль |
Стратегія - виступає не лише в якості інструменту обгрунтування, розробки та реалізації довгострокових цілей і задач виробничого, науково-технічного, економічного, організаційного та соціального характеру, не лише як фактор, що регулює діяльність організації до тих пір, доки намічені цілі та задачі не будуть досягнуті, а й одночасно як засіб зв ’язку підприємства із зовнішнім ринковим середовищем. |
1997 |
М. Туленков |
Стратегія - це інтегрований набір дій, розроблений для створення стійкої переваги над конкурентами. |
Ф. Глюк, С. Кауфман, С. Валек |
|
Стратегія - це напрямок розвитку підприємства. |
2001 |
А. Мартинов |
Стратегія - це необхідність складного вибору, постійного спрямування на відмінність. |
2002 |
Т. Баязітов |
Стратегія - це спосіб досягнення кінцевого результату, стратегія об’єднує всі частини організації в одне ціле та охоплює всі основні аспекти організації. Стратегія - це довгостроковий план організації. Стратегія - це завчасно спланована реакція організації на зміну зовнішнього середовища. |
2002 __ |
А. Бандурін Б. Чуб |
Стратегія - це інструмент досягнення цілей. |
2002 |
В.Д. Немцов Л.Є. Довгань |
Стратегія - це комплекс програм, реалізуючи який компанія розраховує на значне поліпшення своїх позицій на ринках. |
2003 |
З.Є. Шершньова |
Стратегія - це логічно зв’язана та інтегрована схема прийняття рішень. Стратегія - це засіб обґрунтування необхідності існування корпорації та визначення економічних та неекономічних вигод, які організація може забезпечити своїм акціонерам. |
2004 |
С.П. Кукура |
Узагальнюючи наведені точки зору, можна стверджувати, що стратегія - це всебічний комплексний план, призначений для забезпечення здійснення місії організації та досягнення її цілей.