Корпоративне управління

3.3.1. Принципи корпоративного управління ЄБРР

Так, у 1997 році Європейський банк реконструкції та розвитку спільно з компанією «Купере енд Лайбранд» підготовили документ Раціональні норми і корпоративна практика (Sound Business Standards and Corporate Practices), який містить основні рекомендації компаніям щодо загальних підходів кредиторів та інвесторів при прийнятті інвестиційного рішення [68]. Узагальнити ці принципи можна у вигляді табл. 3.1.

Таблиця 3.1.Принципи взаємодії корпорацій із зацікавленими особами

Зацікавлені особи

Принципи взаємодії із зацікавленими особами

1

2

Клієнти

Висока якість та конкурентоспроможні ціни на товари, що випускаються, та послуги, що надаються;

Належне інформування щодо товарів та послуг; Довгострокова перспектива у взаємовідносинах

Співробітники

Дотримання трудового законодавства, у тому числі і норм охорони та гігієни праці;

Наявність чітких принципів при наймі на роботу, оплаті праці, просуванні по службі, відсутність дискримінації; Повага до прав співробітників щодо участі у профспілковій діяльності

Постачаль

ники

Чіткі та прозорі принципи закупок; Своєчасна оплата рахунків; Переслідування хабарництва; Відмова від угод із зацікавленістю

Суспільство

Врахування думки та інтересів місцевого населення; Дотримання вимог з охорони праці

Державні органи та місцева влада

Сплата податків;

Дотримання всіх обов’язкових норм; Одержання всі необхідних ліцензій та дозволів; Відсутність зацікавленості

Акціонери

Структура управління:

чітке закріплення в статуті компанії функцій та обов’язків органів управління та акціонерів; розподіл повноважень між виконавчим органом, радою директорів, загальними зборами

Права акціонерів:

прозорість відносно складу акціонерів із зазначенням правил голосування та реальних власників крупних пакетів акцій; повага до прав дрібних акціонерів щодо захисту від «розмивання» акцій або іншої втрати власності Інформація:

систематичний та відкритий зв’язок з акціонерами; надання підтвердженої аудиторами звітності, відомостей про діяльність компанії; роз’яснення рішень, які приймаються керівництвом; огляд виробничо-фінансової діяльності Рада директорів:

наявність достатніх знань, вмінь, часу; доступ до відомостей, які необхідні для ефективної роботи; створення незалежних комітетів (ревізійного, по винагороді, по призначенням тощо); доступність інформації щодо зацікавленості директорів при укладанні угод Система утримань та противаги:

надання інформації щодо стратегічних цілей та політики компанії, про події, які можуть здійснити суттєвий вплив на компанію, належне інформування органів управління про всі важливі аспекти діяльності; належний внутрішній контроль (обмін інформацією, колегіальне прийняття рішень, наявність процедури виявлення конфлікту інтересів; ефективний контроль діяльності компанії з боку керівництва, а саме контроль руху грошових коштів; наявність кваліфікованих внутрішніх ревізорів і контролерів, підпорядкованих раді директорів, наявність незалежних зовнішніх аудиторів}.