Корпоративне управління

1.3. Визначення корпорацій

Узагальнюючи існуючі точки зору на використання терміну «корпорація», слід зазначити, що й досі не існує єдиного визначення корпорацій. Так, корпорація, за визначенням комерційного словника, - це широко розповсюджена у країнах із розвинутою ринковою економікою форма організації підприємницької діяльності, яка передбачає дольову власність, юридичний статус та зосередження функцій управління в руках верхньої ланки професійних управлінців (менеджерів), які працюють за наймом [10, с. 192].

Таке визначення передбачає наявність наступних обов’язкових умов для функціонування корпорацій: певний ступінь розвитку економіки; можливість здійснення підприємницької діяльності населенням, співіснування різних форм власності, наявність професійних управлінців (менеджерів).

Крім того можна використовувати термін корпорація для описання певних груп людей, які займаються однотипною діяльністю. В зв’язку із цим можливе використання термінів «корпоративні інтереси» та «корпоративна культура».

На думку С. Чернишова, сучасна корпорація - це певна група осіб, які професійно займаються розробленням та прийняттям управлінських рішень, яка має в цьому аспекті самосвідомість та послідовно використовує розвинуті сучасні технології прийняття рішень [65].

С.П. Кукура зазначає, що корпорація - це складана соціально-економічна та технічна система, яка інтегрує різнорідні ресурси і чинники, людей, підприємства, які об’єднались для здійснення спільної діяльності та досягнення загальний цілей [28, с.57].

Брігхем Ю. та Х’юстон Дж. визначають корпорацію як відповідним чином оформлену та зареєстровану економічну одиницю, чиї активи відділені від особистої власності власників та менеджерів [13, с. 23].

Існують різні, точки зору на питання про те, які форми підприємницьких об’єднань відносяться до корпорацій. Це можна пояснити відмінністю трактування вченими-економістами характерних рис, які властиві корпорації.

Відповідно до однієї з розповсюджених точок зору, корпорація - це колективне утворення, організація, що визнана юридичною особою, заснована на об’єднаних капіталах (добровільних внесках) і яка здійснює соціально-корисну діяльність Тобто визначення корпорації фактично відповідає визначенню юридичної особи. У цьому випадку корпорації властиві наступні риси.

  1. Наявність юридичної особи;
  2. Інституціональний поділ функцій управління й власності;
  3. Колективне прийняття рішень власниками й (або) найманими управлінцями.

Термін корпорація використовується для визначення господарюючого суб’єкта, що створюється декількома юридичними особами (не виключаючи участі фізичних осіб), при цьому кожну із них можна розглядати як самостійний економічний суб’єкт, пов’язаний із певними майновими відносинами, спільним введенням бізнесу, загальними цілями, інтересами, організаційною структурою.

Орехов С.О. вважає, що в існуючій економіко-правовій системі за своїм правовим статусом і економічною сутністю найбільш повно ідентифікуються із визначенням корпорації акціонерні товариства, що відповідає світовій господарській та правовій практиці [40, с. 11].

Розглядаючи перспективи розвитку підприємницьких форм об’єднань, необхідно зазначити, що акціонерна форма й у майбутньому залишатиметься однією із найбільш ефективних, оскільки корпоративна форма дозволяє створення більше складних форм підприємницьких об’єднань, а зростаюча роль комбінування різних форм підприємницьких об’єднань у рамках корпорацій дозволяє одержувати інтегровані структури з необхідними організаційно-правовими характеристиками.

З метою описання господарюючих суб’єктів термін корпорація може бути використаний для юридичних осіб, які відповідають наступному визначенню. Корпорація - це штучно створена соціальна група інституційного характеру, яка виконує певну суспільну функцію (виробництво, накопичення, розподіл та впорядкований розподіл грошових коштів), орієнтована на досягнення взаємопов´язаних та специфічних цілей у певній площині людської діяльності. Виходячи із того, що корпорація являє собою колективне утворення, має статус юридичної особи, створена об’єднанням капіталів (добровільних внесків) і здійснює будь-яку соціально-корисну діяльність, можна виокремити певні ознаки, які характеризують такі корпоративні утворення:

> Асоціація, об’єднання осіб, організований колектив, який підпорядкований груповим інтересам;

> Об’єднання капіталів (вкладів), розмір яких може бути чітко визначений;

> Різноманітні сфери діяльності корпорацій (виробництво, фінанси, торгівля тощо);

> Статус юридичної особи, підтверджений фактом реєстрації у державному органі [40, с. 9].

В.Г. Полонський, С.В. Белоусова та О.М. Бєлоусов визначають корпорацію як правову форму бізнесу, відокремлену від конкретних осіб, що володіють підприємствами, які в неї входять [45, с. 9].

Таким чином можна дати визначення корпорації. Корпорація - організація, яка визнана юридичною особою, заснована на об’єднанні капіталів (добровільних внесках), передбачає дольову участь, здійснює будь-яку соціально-корисну діяльність та характеризується значною концентрацією управлінських функцій на вищому рівні ієрархічної структури.

Корпораціям притаманні риси, які надають такі переваги для власників корпорації: самостійність корпорації як юридичної особи, обмежена відповідальність власників корпорації та централізоване управління корпорацією.

Самостійність корпорації як окремої юридичної особи. Відповідно до цього критерію корпорація як юридична особа має правоздатність, може здобувати майнові й немайнові права, виступати в суді від свого імені й відповідає приналежної йому майном по своїх боргах.

Обмежена відповідальність індивідуальних інвесторів. Багато економістів саме цей критерій корпорації відносять до причини швидкого розвитку корпорацій та називають основною рисою корпорації.

Обмежена відповідальність означає, що інвестори не несуть особистої майнової відповідальності по зобов’язаннях корпорації, в яку вони інвестують кошти, перекладаючи відповідальність на корпорацію.

Максимальні втрати, які можуть понести інвестори - це неповернення вкладених коштів у корпорацію. Для зменшення ризику неповернення коштів інвестори використовують диверсифікацію, тобто вкладення коштів у різні цінні папери, що дозволяє оптимізувати ризики.

Централізоване управління корпорацією. Ця характеристика корпорації виникає як результат передачі інвесторами менеджменту корпорації разом із відповідальністю за її діяльність відповідних повноважень при здійсненні управління нею. Тобто управління корпорацією здійснюють не акціонери - власники корпорації, а менеджмент. Це дозволяє шляхом підбору висококваліфікованих фахівців домогтися кращої ефективності управління корпорацією.

Таким чином з одного боку, корпоративна організація бізнесу є основою надфірмових утворень, а з іншої корпорацію можна розглядати і як інтегровану структуру [40, с. 15].