Освітньо-професійні стандарти у контексті реформування системи підготовки кадрів

Додаток 3 Експертний висновок на проект Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка професіоналів у ВНЗах за освітньо-кваліфікаційним рівнем "магістра"

ДУ НДІ СТВ у листопаді 2007 року було проведено експертизу проекту Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (далі – ПМ) на його відповідність нормам Класифікатора професій (далі – КП).

За її результатами було визначено, що у проекті ПМ для 86,1% запропонованих спеціальностей (409 з 475) відсутні кваліфікації (професії) у КП, а його розроблено із численними порушеннями норм чинного законодавства тощо. Окрім цього, нами було викладено та обґрунтовано 55 пропозицій та зауважень. Головним висновком експертизи була теза – не погоджувати проект ПМ та рекомендувати КМУ відхилити його розгляд до моменту внесення відповідних змін до ЗУ "Про вищу освіту" щодо двох (бакалавр, магістр), а не чотирьох (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) освітньо-кваліфікаційних рівнів та прийняття КМУ Порядку розробки державних стандартів вищої освіти.

Поряд з цим, у поданому до Мінпраці України (21.02.08 за №1/12-834) проекті постанови КМУ "Про перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка професіоналів у ВНЗах за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра" (далі – ПМ-2), крім окремих правок у назві ПМ-2, проекті постанови та пояснювальній записці, розробниками не було внесено (враховано) жодних змін.

Виходячи з викладеного вище, Інститут наголошує на усіх без винятку своїх попередніх зауваженнях та пропозиціях.

Експертний висновок

на проект Переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка професіоналів у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним

рівнем магістра (далі – ПМ)

І Загальні зауваження

• МОН України як порушувало, так і порушує у теперішній час норми чинного законодавства. Розробка зазначеного Переліку вступає у суперечність із нормою п.5 ст.11 ЗУ "Про вищу освіту" щодо підготовки "Порядку розроблення стандартів вищої освіти та внесення змін до них, а також здійснення контролю за їх формуванням". Тобто Закон чітко визначає – спочатку Порядок (критерії, компоненти, принципи, відповідальність, механізм контроль та багато чого іншого), а потім вже розробка Переліків. Цього Порядку так і не розроблено й до сьогоднішнього дня;

• після порушення цієї норми Закону для МОН України "розв'язуються руки" для усвідомленого (корпоративного) плюндрування ключової (щодо переліків) статті 12 "Державний стандарт вищої освіти" ЗУ "Про вищу освіту". Ця стаття у п.2 чітко визначає, що "Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, містить перелік назв напрямів підготовки, ... та перелік назв спеціальностей...". Тобто мова йде про єдиний перелік для молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів. МОН України, порушуючи законодавчу норму, його (перелік), свідомо "розриває" через прийняті постанови КМУ щодо затвердження Переліків бакалаврів та молодших спеціалістів (від 13.12.2006р. №1719 та від 20.06.2007р. №839);

• МОН України не закріпило законодавчо, як це зробила, наприклад, Державна Дума РФ 11 жовтня 2007р., положення Болонського процесу, де визначено трирівневу (бакалавр, магістр, кандидат наук), а не сьогоднішню вітчизняну п'ятирівневу (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр, кандидат наук) систему вищої (університетської) освіти. Враховуючи те, що Україна зобов'язалася привести чинне законодавство, державні та галузеві стандарти вищої освіти у відповідність до вимог Болонського процесу у термін до 2010 року, очікувалося, що МОН України спочатку зініціює перед КМУ та ВРУ зміни до чинного законодавства стосовно скасування освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліста", виключення з вищої (університетської) освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "молодшого спеціаліста", змінить радянську термінологію (напрям підготовки, спеціальність тощо), а вже потім розроблюватиме відповідні стандарти. Але цього не сталося. Таким чином, прийняті Переліки та той, що подано на погодження (ПМ), не наближають, а віддаляють Україну від європейського правового, освітянського та професійно-кваліфікаційного простору, ускладнюють розуміння та сприйняття викладачами, студентами, їх батьками та пересічними громадянами дійсних цінностей англосаксонської системи підготовки кадрів;

• затверджені Переліки бакалаврів і молодших спеціалістів та проект ПМ розроблено у значній мірі без урахування вимог національних та міжнародних стандартів – Національного класифікатора України ДК 003:2005 "Класифікатор професій" (далі – КП), Міжнародної стандартної класифікації занять (ІSСО-88) та проекту її нової версії (І8СО-2008), Національного класифікатора України ДК009:2005 "Класифікатор видів економічної діяльності", Міжнародної стандартної класифікації освіти (МСКО-97) тощо. Іншими словами, розробка Переліків за відсутності переліку кваліфікацій (професій) вже призвела до того, що для 611 із 908 спеціальностей, програм та напрямів підготовки (молодших спеціалістів, бакалаврів та магістрів (проект), або 67,3% від їх загалу, неможливо підібрати кваліфікацію (професію) у зв'язку з їх відсутністю як у вітчизняному та міжнародному класифікаторах професій, так і у сфері прикладання праці. Наприклад, у Переліку "молодших спеціалістів" для 135 спеціальностей, або 46,6% від їх загалу, у т.ч. таких, як менеджмент та адміністрування, правознавство, соціологія, міжнародні відносини, журналістика тощо, відсутні аналоги професій у КП та ІSСО-88. Тобто в Україні, як ніде у світі, роботодавці не орієнтуються на такий низький освітній рівень відповідних фахівців. Виходячи з цього, для зазначених та ряду інших "надуманих" спеціальностей за умови, що чинний Перелік бакалаврів "перетягує" на себе багато професій, вже сьогодні відсутні можливості підібрати кваліфікації (професії) чи внести їх до КП, тому що останнє вступить у суперечність із міжнародним аналогом. Подібна ситуація і з Переліком бакалаврів. Так, наприклад, аналіз, проведений фахівцями ДУ НДІ СТВ, засвідчує, що для 46,9% напрямів підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (67 з 143) на вітчизняному ринку праці та у професійно-класифікаційній системі (до моменту законодавчого скасування освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста) відсутні професійні кваліфікації (професії). Для більшості з них у такому вигляді відсутні аналоги і в міжнародній професійно-класифікаційній сфері. Експрес-опитування 120 роботодавців, що представляли більшість видів економічної діяльності країни (січень-лютий 2007р.), підтверджують у 68,0% випадків їх непорозуміння щодо можливого застосування праці фахівців-бакалаврів за більш як 55,0% напрямів підготовки, перш за все, таких як: здоров'я людини, культурологія, менеджмент соціокультурної діяльності, фотомистецтво, політологія, міжнародні відносини, економічна теорія, міжнародна економіка тощо. Роботодавці зауважують на те, що велику частку видів економічної діяльності або не представлено, або надто звужено у Переліку задля превалювання напрямів підготовки з інженерії. Оціночно, для 86,1% запропонованих спеціальностей у ПМ (409 з 475) також відсутні кваліфікації у вітчизняних та міжнародних професійних стандартах, тобто на національному та міжнародному ринку праці.

Виходячи з викладеного вище пропонується ПМ не погоджувати та рекомендувати КМУ відхилити його розгляд до вирішення таких нагальних питань:

на законодавчому рівні:

• затвердження критеріїв визначення назв, угруповань, ранжування та "взаємовідносин" між галузями знань, напрямами підготовки, у т.ч. "всередині" них;

• скасування освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліста", прийняття порядку перерозподілу його кваліфікації, навчальних програм між "магістром" та "бакалавром";

• визначення процедури прирівнювання рівня "спеціаліста", визначеного раніше у дипломах про вищу освіту;

• перенесення освітньо-кваліфікаційного рівня "молодшого спеціаліста" до професійної освіти. Скасування поняття "неповна вища освіта" тощо;

на рівні КМУ та профільних міністерств:

прийняття державної програми реформування коледжів, технікумів та вищих професійних училищ;

• розробка та прийняття типової програми переорієнтації навчальних програм, виробничих програм та викладачів на підготовку бакалаврів для професійно-виробничої (а не тільки теоретичної) діяльності;

• визначення джерел та обсягів фінансування робіт на приведення (у масштабах всієї країни) у відповідність до Болонських освітніх рівнів нормативних матеріалів та стандартів сфери праці (сотні кваліфікаційних характеристик професій та десятки тисяч посадових інструкцій на виробництві тощо);

• затвердження процедури визначення кваліфікації випускника у нових умовах. Розробка Державної програми створення системи суспільного визнання "професійної" кваліфікації випускника ВНЗу (інших професійно орієнтованих навчальних закладів) через формування мережі сертифікаційних центрів, агенцій з тестування випускників тощо;

• розробка підходів до визначення "професійної" кваліфікації студентам, які здобувають "академічну" кваліфікацію. Тобто, мова йде про механізм одночасної повноцінної підготовки магістра чи бакалавра за 2-6 "професійними" кваліфікаціями, (професіями чи їх спеціалізаціями (професійними назвами робіт);

• закріплення на практиці повноважень, обов'язків та інших функцій соціальних партнерів, перш за все роботодавців, у нових умовах підготовки кадрів за Болонським процесом та європідходами до суспільного, практичного, реального визначення на виробництві, робочому місці, в офісі професійної придатності до посади, скажімо, юрисконсульта, випускника з "академічною" кваліфікацією "бакалавр (право)". Саме роботодавець, незалежні експерти, "тестувальники" повинні сертифікувати, атестувати молоду людину щодо її професійної придатності чи непридатності. Вони повинні відігравати і одну із ключових ролей (поряд з Мінпраці України) щодо погодження Державних та галузевих стандартів вищої освіти;

перегляд прийнятих КМУ переліків галузей знань, напрямів підготовки та спеціальностей паралельно із проектом переліку кваліфікацій щодо їх відповідності зазначеним вище зауваженням.

2. Зауваження до матеріалів, які супроводжують ПМ

2.1.У п.2 проекту постанови КМУ йде мова про скасування постанови КМУ від 24 травня 1997 року № 507 щодо підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра. Такий підхід суперечить нормам ЗУ "Про вищу освіту", а саме п.2. ст.6; п.3. ст.7; п.3. ст.8; п.1. ст.9; п.2. ст.13 стосовно виписаних положень щодо освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліста". Таким чином, як вже відзначалося у розділі І цього Експертного висновку, розгляд ПМ можливий лише після внесення відповідних змін до чинного законодавства.

2.2. У запропонованому вигляді постанова КМУ не може бути прийнятою у зв'язку з тим, що відповідно до чинного законодавства залишається наявним освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліста", тобто розробці ПМ, окрім іншого, мають передувати або відповідні зміни у законодавстві, або розробка Переліку для спеціалістів, а прирівнювання спеціальностей "магістрів" та "спеціалістів" є некоректним та непрофесійним для розробників із позиції нерозуміння різниці між цими двома освітньо-кваліфікаційними рівнями.

2.3. У "Пояснювальній записці" розробники помиляються у деяких трактуваннях, а саме:

• необхідність (п.1) прийняття відповідної запроваджувальної постанови КМУ визначено, перш за все, нормами ст.ст.11 та 12 ЗУ "Про вищу освіту", які вони вже майже як два роки порушують;

• спірним є також твердження (п.2) про те, що ПМ стане нормативно-правовою основою для підготовки фахівців в умовах інтеграції України до європейського освітнього та наукового простору, тому що на рівні країн-учасниць Болонського процесу ще не розроблено єдиних переліків (реєстрів) програм академічного і професійного спрямування, відсутній чіткий механізм "прив'язування" академічних і професійних кваліфікацій до Європейського класифікатора професій (ІSСО-88 (СОМ). Вітчизняні Переліки бакалаврів, молодших спеціалістів та магістрів не мають єдиних, пов'язаних у повному обсязі з міжнародною та вітчизняною стандартною професійною системою, підходів, що не дозволить їм "успішно інтегруватися до європейського простору";

• у п.8. наміри не підтверджуються реаліями сьогоднішнього надлишкового рівня та низької якості освітніх послуг за багатьма спеціальностями тощо.

Крім того, у проекті постанови КМУ (п.1) та у Пояснювальній записці (п.8) заміщуються поняття "професіонала" та "фахівця", що є неприпустимим.

3. Зауваження для подальшої доробки ПМ

3.1. Слід, перш за все, зазначити, що до ПМ включено перелік бакалаврів, затверджений постановою КМУ від 13.12.2006 р. за № 1719. Це потребує її скасування, як продубльованої після затвердження ПМ, та пояснення причин такої "белетристики" з боку розробників проектів постанов КМУ.

3.2. Розробниками, супротив численних офіційних запевнень керівництва МОН України (особливо у 2006 році), порушено основні постулати необхідності розробки відповідних переліків, а саме – наближення до потреб ринку праці, скорочення обсягу спеціальностей через їх укрупнення та інтеграцію та наближення до вимог Болонського процесу. По-перше, як вже зазначалося вище, станом на 01.11.2007р. для 908 напрямів підготовки та спеціальностей у національному та міжнародному класифікаторах професій наявність професій (первинних посад) на 32,7% − для молодших спеціалістів, на 53,1% − для бакалаврів, на 13,9% − для магістрів. У багатьох випадках ці спеціальності є надуманими, а фахівці за ними – відсутніми на ринку праці. По-друге, у Переліку спеціальностей 1997 року була 471 спеціальність. Поряд з цим, тільки у запропонованому ПМ наявні 475 спеціальностей, а 35 з них через застосування механізму розширення (за типами, видами, профілями, галузями, напрямами тощо) ще спродукують, за нашими розрахунками, понад 200 спеціальностей. Такої деталізації напрямів та змісту освіти не має жодна освітня система світу, у т.ч. нічого подібного не передбачається і нормами Болонського процесу.

3.3. Наголошуємо на недопущенні повторення у ПМ порушень норм ISCED-97, затверджених постановою КМУ від 13.12.2006р. за № 1719. Мова йде про необхідність перерозподілу напрямів підготовки за галузями знань (як це має місце у проектах стандартів вищої освіти ключових країн-учасниць Болонського процесу), а саме:

• напрям "Туризм" за ISCED-97 належить не до галузі знань "Культура", а до галузі знань "Сфера обслуговування" (код 81);

• напрям "Менеджмент соціокультурної діяльності" − до галузі знань "Менеджмент і адміністрування";

• скасування галузі знань "Міжнародні відносини" та перенесення цього напряму до галузі знань "Соціально-політичні науки".

У цілому МОН України "вдалося" пролобіювати та закріпити постановою КМУ від 13.12.2006р. за № 1719 15 порушень базових підходів ISCED-97 та Болонського процесу.

3.4. Вважаємо, що із 475 запропонованих назв спеціальностей магістрів більшість є наддеталізованими, а за своєю суттю − спеціалізаціями. Виходячи з відсутності для багатьох із них професійної кваліфікації пропонуємо максимально скоротити ПМ, у т.ч. за рахунок:

• об'єднання спеціальностей галузі знань "Педагогічна освіта" (0101) "Дошкільна освіта" із "Початковою освітою"; "Технологічна освіта" із "Професійною освітою"; "Корекційна освіта" із "Соціальною педагогікою";

• виключення спеціальності "Фітнес та рекреація" як такої, що суперечить нормам ISCED-97, КВЕДу та КП. Якщо розробники наголошують на її збереженні, то нехай дадуть роз'яснення щодо професійної кваліфікації цього магістра, змісту та методів його навчання, наявності елементів наукової, у т.ч. аналітичної роботи у цього професіонала тощо;

• у спеціальності "Культурологія" виключити: "за видами діяльності", бо на сьогодні на ринку праці роботодавці поки що не визначилися, а хто ж такий культуролог та де сфера прикладання саме його праці;

• у спеціальності "Туризм" скасувати: "за видами діяльності", тому що останнє є спеціалізацією. Перенести цю спеціальність відповідно до ISCED-97;

• перенести спеціальність "Менеджмент соціокультурної діяльності" у відповідності до ISCED-97 та виключити: "за видами діяльності" як спеціалізацію;

• виключити спеціалізацію "за видами" із спеціальностей "Народна художня творчість", "Хореографія", "Музичне мистецтво", "Образотворче мистецтво", "Дизайн";

• виключити спеціалізації до спеціальностей "Соціологія" та "Практична психологія";

• спірним є питання включення спеціальності "Богослов'я (теологія)" за наявності "Релігієзнавства". Вважаємо, що "Богослов'я (теологія)" може бути навчальним курсом, програмою, а не спеціальністю, яка дає "вихід" на професійну кваліфікацію, тобто підтверджує підготовку у державних ВНЗах релігійних фахівців духовного сану;

• спеціальність "Українська мова і література" входить до спеціальності "Мова і література" (із зазначенням мови). Потребують інтеграції спеціальності "Прикладна лінгвістика" та "Переклад". Розробникам слід дати роз'яснення щодо наявності професійної кваліфікації (первинна посада, без вимог до стажу роботи) для спеціальності "Літературна творчість";

• продовжуємо наголошувати на потребі об'єднання напрямів підготовки та спеціальностей "Психологія" та "Практична психологія". Розробникам слід розуміти, що чим більша інтеграція напряму чи спеціальності, тим вища професійна мобільність випускника на ринку праці. Це відповідає і підходам Болонського процесу, де рахунок класифікаційних одиниць іде на десятки, а не на сотні, як в Україні;

• як і всі спеціальності (окрім країнознавства) галузі знань "Міжнародні відносини", так і сама галузь є відсутніми у ISCED-97, КВЕД, КП. Розробникам необхідно дати роз'яснення щодо професійних кваліфікацій для цих спеціальностей, навести приклади робочих місць (посад) тощо. За нашими розрахунками, не більш як 5,0% випускників ВНЗів за цими спеціальностями працевлаштовуються за фахом. Слід ще раз зазначити, що міжнародні відносини, міжнародна економіка, міжнародна інформація, міжнародне право, міжнародні економічні відносини є навчальними дисциплінами, але їх аж ніяким чином не виокремлено в окремі види економічної діяльності;

• у спеціальностях "Журналістика" та "Право" слід виключити спеціалізації;

• пропонується включити спеціальність "Товарознавство та експертиза в митній справі" до спеціальності "Експертиза товарів та послуг". Спеціальність "Організація оптової та роздрібної торгівлі" потребує обґрунтування щодо необхідності підготовки таких магістрів та 5 років навчання. Спеціальність "Управління безпечністю та якістю товарів" належить за своєю суттю до діяльності з питань стандартизації, сертифікації та метрології;

• розробникам слід визначитися із підготовкою за спеціальностями менеджерського спрямування у відповідності до вимог стандартів праці (кваліфікаційні вимоги – у кваліфікаційних характеристиках), зарубіжних підходів до підготовки менеджерів-магістрів. Слід зробити посилання на специфічність цієї підготовки кадрів, як це роблять у ЄС та США;

• розробникам слід спростувати наше твердження, що спеціальність "Управління у сфері економічної конкуренції" є надуманою і не має підтверджень у ISCED-97, КВЕД, КП тощо. Включення спеціальності "Управління логістичними системами" потребує усунення її дублювання з подібними фахами у Переліку;

• 10 перелічених спеціальностей хімічного спрямування є спеціалізаціями спеціальностей "Хімія" та "Прикладна хімія", що потребує відповідних укрупнень;

• спеціальність "Економічна геологія" може бути навчальною дисципліною, але ніяк не видом економічної діяльності. Потребує роз'яснення спеціальність "Геоінформатика". Спеціальність "Геологія нафти і газу" є спеціалізацією "Геології";

• спеціальність "Географія України" є спеціалізацією до спеціальності "Географія";

• спеціальність "Атмосферна геофізика" є спеціалізацією до спеціальності "Геофізика";

• спеціальність "Актуарна та фінансова математика" має бути спеціалізацією "Математики". Спеціальність "Математична економіка та економетрика" у більшій мірі підпадає під галузь знань 0305;

• всі 9 "фізичних" спеціальностей є спеціалізаціями до спеціальностей "Фізика" та "Прикладна фізика";

• спеціальність "Прикладна математика" належить не до галузі знань 0403, а до галузі знань 0402. Слід виключити спеціалізації у спеціальності «Системний аналіз і управління». Спеціальність "Комп'ютерна математика" частково дублює спеціальність "Математичне та комп'ютерне моделювання" та "Інформатику", а спеціальність "Системний аналіз і управління" — "Системи і методи прийняття рішень" тощо;

• спеціальність "Комп'ютерний еколого-економічний моніторинг" має входити до економічного чи екологічного напряму підготовки. Останні 9 спеціальностей галузі знань 0501 тією чи іншою мірою дублюють одна одну і не виходять на чітку професійну кваліфікацію;

• спеціальність "Буріння свердловин" є спеціалізацією спеціальності "Розробка родовищ та видобування корисних копалин", як і спеціальність "Видобування і переробка торфу". Спеціальність "Безпека гірничого виробництва" належить до галузей знань про служби безпеки (у цьому випадку – охорона праці). Спеціальність "Шахтне і підземне будівництво" за видом діяльності належить до галузі знань 0601 як спеціалізоване будівництво;

• спеціальності "Порошкова металургія", "Обробка металів тиском", "Спеціальна металургія", "Ливарне виробництво" та "Литво" є спеціалізаціями до металургії чорних і кольорових металів. Спеціальність "Промислова теплотехніка" є характерною не лише для металургії, а й для інших видів економічної промислової діяльності;

• 4 спеціальності з інженерного матеріалознавства є спеціалізаціями до «Прикладного матеріалознавства»;

• серед машинобудівного напряму більшість спеціальностей носить галузевий (за підгалузями промисловості) характер, що є, на наш погляд, дуже вузькоспеціалізованою орієнтацією. Вважаємо, що тут має бути 3-4 спеціальності за типами машинобудування (важке, легке, спеціалізоване тощо), що дозволить підвищити професійну мобільність майбутніх інженерів, технологів та конструкторів;

• спеціальність "Теплофізика" слід перенести до галузі знань 0402 за приналежністю;

• напрям підготовки "Енергомашинобудування" за КВЕД та ISCED-97 є складовою галузі знань 0505 (машинобудування). Спеціальності цього напряму слід об’єднати, а саме : "Котли і реактори" − з "Турбінами" та "Газотурбінними установками і компресорними станціями", "Холодильні машини і установки" – із "Кріогенною технікою і технологією" тощо;

• спеціальність "Енергетичний менеджмент" слід перенести до галузі знань 0306 за приналежністю. Спеціальності "Електричні станції", "Електричні системи і мережі" та "Електротехнічні системи електроспоживання" слід об’єднати за подібністю;

• всі спеціальності електромеханічного спрямування є спеціалізаціями до такої узагальненої спеціальності, як "Електромеханічні системи, машини і апарати";

• потребують інтеграції до однієї-двох спеціальностей і запропоновані варіанти з таких галузей знань, як "Електроніка" (0508), "Радіотехніка, радіоелектронні апарати та зв’язок" (0509), "Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології" (0510), "Морська техніка" (0512), "Хімічна технологія та інженерія" (0513), "Біотехнологія" (0514), "Видавничо-поліграфічна справа" (0515), "Текстильна та легка промисловість" (0516), "Харчова промисловість та переробка сільскогосподарської продукції" (0517).

Відповідні зміни необхідні, перш за все тому, що розробники запропонували у більшості своїй як у цьому, так і у багатьох інших випадках, спеціальності, які виходять на академічну кваліфікацію, тобто підтвердження про «прослуховування» програм та здобуття теоретично-фундаментальних знань;

• спеціальності «Міське будівництво та господарство», "Водопостачання та водовідведення", "Теплогазопостачання і вентиляція", "Гідротехнічне будівництво" є спеціалізаціями до спеціальності "Промислове і цивільне будівництво". Пропонується також об’єднати спеціальності "Автомобільні дороги і аеродроми" і "Мости і транспортні тунелі". Спеціальність "Містобудування" дублює спеціальність "Міське будівництво та господарство". Спеціальності "Дизайн архітектурного середовища" та "Реставрація та реконструкція архітектурних об'єктів і комплексів" є спеціалізаціями до спеціальності "Архітектура будівель і споруд". Спеціальність "Раціональне використання і охорона водних ресурсів" у такому вигляді підпадає під напрям підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування";

• спеціальність "Організація перевезень і управління на транспорті" за приналежністю має бути перенесеною до галузі знань 0306 (менеджмент та адміністрування). Спеціальності "Експлуатація суднових енергетичних установок" та "Експлуатація суднового електрообладнання і засобів автоматики" є спеціалізаціями до спеціальності "Технічна експлуатація суден і суднового обладнання";

• спеціальність "Космічний моніторинг Землі" є спеціалізацією до спеціальності "Геоінформаційні системи і технології". Спеціальність «Оцінка землі та нерухомого майна» може бути у галузі знань «Геодезія, картографія та землеустрій» лише щодо «Оцінки землі»;

спеціальність "Закритий грунт" потребує роз'яснень з боку розробників щодо потреби у підготовці для цього виду діяльності професіоналів-магістрів загальним терміном навчання у 5 років. Те ж саме стосується і спеціальності "Годівля тварин і технологія кормів", "Мисливське господарство", "Промислове звірівництво";

• спеціальність "Охорона, відтворення та раціональне використання гідробіоресурсів" належить як спеціалізація до напряму підготовки "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансованане природокористування";

• магістерські спеціальності із техніки та енергетики аграрного виробництва не відповідають вимогам КВЕД та КП. На наш погляд, енергетика, електротехнічні технології в АПК за своєю суттю не потребують додаткового, глибокого вивчення, а є спеціалізацією від наскрізних спеціальностей енерго- та електроспрямування;

• спеціальність "Ветеринарія, гігієна та санітарія" та "Ветеринарно-санітарна експертиза та безпека продукції тваринництва» є спеціалізаціями до спеціальності "Ветеринарна лікувальна справа";

• спеціальність "Технологія парфумерно-косметичних засобів" у галузі знань 1202 "Фармація" є спірною стосовно приналежності до фармації;

• до спеціальностей "Соціальна допомога", "Соціальна робота" слід додати спеціальність "Соціальне страхування", а назву галузі знань "Соціальне забезпечення" та напрями підготовки привести у відповідність до останніх пропозицій Мінпраці України;

• спеціальності "Державне управління" та "Державна служба" є спеціалізаціями до спеціальності "Державне управління (пропонується замість "за галузями" використовувати – "за напрямами" чи за рівнями (формами, видами тощо);

• спеціальність "Управління інформаційною безпекою" підпадає за приналежністю до галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування". Те ж саме стосується спеціальності "Адміністративний менеджмент у сфері захисту інформації з обмеженим доступом";

• спеціальність "Управління у сфері цивільного захисту" за приналежністю підпадає до галузі знань 0306 "Менеджмент і адміністрування";

• потребують додаткових роз'яснень з боку розробників зміст, приналежність до видів діяльності (за КВЕД), відсутність дублювання у ПМ, приналежність до галузі знань 1801 "Специфічні категорії" таких спеціальностей, як "Педагогіка вищої школи" та "Управління навчальним закладом (за типом); "Бізнес-адміністрування"; "Мистецтвознавство"; "Українознавство"; "Освітні вимірювання", "Економіка довкілля і природних ресурсів", "Дорадництво".

3.5. При доробці розробникам слід звернути увагу на багатий зарубіжний досвід підготовки магістрів на базі повної загальносередньої освіти (лікарі, офіцери поліції, юристи, військовики, інженери, педагоги, науковці (в окремих сферах), державні службовці тощо) як інтегрованих та регульованих магістрів.

На наш погляд, ці питання мають вирішуватися окремим нормативним актом регуляторного характеру.